22 квітня, у Шевченківському суді Львова відбулося засідання у справі обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон. В'ячеслав Зінченко заявив, що з п'ятниці, 17 квітня, дотримується «сухого голодування», влаштував спробу самогубства та знепритомнів під час судових дебатів.

Про це повідомила кореспондентка Суспільного із зали суду.
 
В'ячеслава Зінченка доправили до зали суду у супроводі нацгвардійців. Перед Шевченківським судом зібралися дві групи людей. Одна скандувала «Довічне», а інша — «Зінченку — волю».
 
На засідання прийшли прокурори Дмитро Петльований та Олена Данилів, потерпіла Софія Особа та її адвокатка Наталія Романик, а також два адвокати Зінченка Ігор Сулима та Володимир Вороняк. Востаннє він був у залі суду у цій справі 16 грудня.
 
Суддя Петро Невойт оголосив, що до суду надійшло клопотання, в якому йдеться, що 20 квітня 2026 року Зінченко оголосив голодування, мотивуючи це тим, що в суді порушуються його конституційні права, зокрема йому відмовляють в задоволенні клопотань, які забезпечують його право на захист.
 
«Я взагалі голодую з 17 числа, але це була п'ятниця, потім субота і неділя, тобто ці дні не фіксували, що я голодую. Тому я прошу сьогодні відкласти судове засідання, бо я почуваю себе вкрай погано. Через стан здоров'я я не міг ані підготувати клопотання, ані до дебатів я не готовий (...) В голові паморочиться, слабкість, щодня я скидаю плюс-мінус по кілограму. Я просто... говорити то я можу, але думку зв'язати нормально не можу», — сказав Зінченко.
 
Ігор Сулима підтримав свого підзахисного та наголосив на тому, що голодування порушило його сприйняття та можливість нормально аналізувати інформацію, тож закликав суд задовольнити клопотання.
 
Суд постановив продовжити засідання за присутності лікаря. Це аргументували тим, що рішення про початок голодування Зінченко ухвалив свідомо, він здатен говорити та розуміти сказане, тож підстав для перенесення немає.
 
Після цього Петро Невойт зачитав клопотання від адвоката Володимира Вороняка, яке надійшло близько 9:30. Захисник Зінченка закликав суд визнати істотне порушення права на захист, поновити судове слідство, зобов'язати сторону обвинувачення відкрити всі матеріали досудового розслідування та забезпечити їх повне дослідження судом, а також надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з матеріалами справи. У ще одному клопотанні Вороняк вказав, що було мало часу для підготовки до судових дебатів.
 
Прокурор Дмитро Петльований прокоментував клопотання адвоката В'ячеслава Зінченка.
 
«Адвокат Вороняк посилається на те, що він вступив у справу під час судового розгляду і нібито стороною обвинувачення не було виконано вимог статті 290 КПК. Якщо я не помиляюсь, Вороняк вступив у справу в травні 2025 року. З того часу пройшов майже рік. Тому, якщо читати це клопотання, виходить так, що адвокат Вороняк, не будучи ознайомлений з матеріалами провадження, виконував обов'язки захисту. У мене постає логічне запитання, як він виконував ці обов'язки?» — зауважив Дмитро Петльований.
 
За його словами, сторона обвинувачення не зобов'язана повторно відкривати всі матеріали кожному новому захиснику, який з'являється в справі.
 
«На момент завершення досудового розслідування в справі брали участь два захисники — адвокати Сулима і Немировський. І одному, і другому матеріали кримінального провадження були відкриті. Більше того, не маючи такого обов'язку, сторона захисту повністю всі матеріали завантажила на жорсткий диск для полегшення процесу роботи. Тому такі матеріали в сторони захисту наявні. Коли Вороняк вступив у справу, суд з'ясовував, чи потрібний йому час на ознайомлення, чи ні, жодних зауважень чи клопотань з приводу неповноти ознайомлення з матеріалами до суду не надходило впродовж майже року. Відповідно, це клопотання є повністю необґрунтованим», — наголосив він.
 
Також він нагадав, сторона обвинувачення не зобов'язана долучати до суду всі матеріали, які були зібрані під час досудового розслідування. Прокурори надали докази, а сторона захисту з жовтня 2025 року мала можливість подавати клопотання про дослідження тих чи інших матеріалів і користувалась цим правом.
 
22 квітня, о 9:28, в електронний кабінет було завантажене клопотання Ігоря Сулими про поновлення судового слідства з метою долучення висновку спеціаліста за результатами проведення експертного психолого-лінгвістичного дослідження щодо висловів Ірини Фаріон.
 
«Ваша честь, вам готові надати висновок спеціаліста Юрія Ірхіна, який є по спеціальності вчителем російської мови і літератури, при цьому він давав якусь рецензію, висновок як психолог. Щодо диплому психолога чи кандидата психологічних наук, то суду не надано сьогодні і сторона захисту не може надати жодного документа, який був би завірений належним чином, а отже, щоб суд міг його сприймати серйозно (...) Більше того, оцей висновок спеціаліста бути доказом апріорі не може. Тому відновлювати судове слідство тільки для того, щоб почитати висновок вчителя російської мови і літератури не вважаю за потрібне», — сказала адвокатка потерпілої Наталія Романик.
 
Суд пішов у нарадчу кімнату. Так як 17 квітня суд оголосив дебати відкритими, з урахуванням клопотань адвокатів перед колегією суддів постало питання щодо відновлення судового слідства, тобто про повернення до попереднього етапу. Зрештою адвокатам відмовили у клопотаннях.
 
Суддя Петро Невойт заявив, що у захисника Вороняка було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, експертне психолого-лінгвістичне дослідження щодо висловів Ірини Фаріон вирішили не долучати, адже спеціаліст, на думку суду, є таким, який не має належних компетенцій для цього.
 
«Як вбачається з диплому, Юрій Ірхін закінчив Курський державний педагогічний інститут 1994 року за спеціальністю »російська мова та література«. Доказів щодо повноважень експерта-лінгвіста за спеціальністю »українська мова« не надано. До того ж стороною захисту не надано як суду, так і стороні обвинувачення для ознайомлення матеріали, на підставі яких виготовлений висновок спеціаліста», — сказав Петро Невойт.
 
Суддя запропонував Зінченку дати показання щодо кримінального провадження у присутності захисників. На попередніх засіданнях він відмовлявся від цього через відсутність у залі суду обох адвокатів.
 
Також суддя нагадав про клопотання прокурора Петльованого про продовження запобіжного заходу Зінченку, яке має розглянути суд. Оголосили перерву.
 
Під час перерви В'ячеслав Зінченко поспілкувався із журналістами. Він ще раз пояснив своє рішення щодо голодування.
 
«Оголосив тому, що я вважаю дуже дивним рішення, коли я заявляю про алібі і кажу, що давайте його дивитися в суді, я хочу, щоб суспільство бачило, що в мене є алібі, а суд каже, що ми цього дивитися не будемо. Я з цим не згодний, тому я оголосив голодування. (...) Я маю на увазі дослідження письмових доказів, я кажу, що в мене в телефоні є активність тоді-то і тоді, і я хочу це дослідити», — розповів Зінченко.
 
Обвинувачений ще раз наголосив, що офіційно в нього забрали заяву 20 квітня, тобто в понеділок, але він голодує з п'ятниці 17 квітня.
 
«Оскільки я приїхав вже ввечері в п'ятницю, коли лікарів не було, у вихідні лікарів не було, тобто по факту я голодую з п'ятниці 17 числа. Після обіду не їв нічого і не пив. Якось так», — сказав він.
 
Тоді він додав, що ще розмірковує над тим, чи давати покази. Але зазначив, що перебуває не в такому стані, щоб це робити.
 
Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що строк дії запобіжного заходу обвинуваченого закінчується 4 травня 2026 року. Тож до того часу потрібно вирішити питання щодо доцільності подальшого перебування Зінченка під вартою і, відповідно, продовження чи зміни запобіжного заходу.
 
«Зінченко обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, відповідно, в ході судового розгляду нами досліджено всі докази сторони обвинувачення, які є логічні, взаємопов'язані, послідовні, а тому у своїй сукупності фактично доводять винуватість особи, якій інкриміноване кримінальне правопорушення. У випадку зміни запобіжного заходу обвинувачений може ухилитися від явки до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, розуміючи невідворотність покарання, яке йому загрожує у випадку доведення вини», — сказав прокурор Дмитро Петльований.
 
За його словами, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу і для його неодноразового продовження судом, не змінилися і лише збільшуються. Прокурор закликав суд продовжити Зінченку тримання під вартою без визначення розміру застави.
 
Натомість сторона захисту наполягала на домашньому арешті. Володимир Вороняк заявив, що, перебуваючи у Львові, В'ячеслав Зінченко не переховувався і відкрито пересувався містом, купував квитки на своє ім'я, після чого повернувся додому. Крім того, в суді були допитані всі свідки та досліджені речові докази, тож вплинути він ні на що не може.
 
Колегія суддів постановила продовжити Зінченку запобіжний захід у вигляді арешту без визначення розміру застави строком на 60 діб — до 21 червня.
 
В'ячеслав Зінченко втретє відмовився давати покази. Колегія суддів ухвалила завершити з'ясування обставин і перейти до судових дебатів. Після цього слово взяв обвинувачений.
 
«Ваша честь, я хочу зазначити, я на даний момент не готовий до дебатів. Я в такому стані не можу сприймати інформацію сторони обвинувачення», — сказав він.
 
Попри його заяву дебати стартували. Прокурорка Олена Данилів почала зачитувати окремі статті Конституції України. Зокрема, ч. 2 ст. 27, за якою ніхто не може бути свідомо позбавлений життя, а обов'язком держави є захищати життя людини.
 
"Так захищайте життя людини! Будь ласка, захищайте. Я протестую зараз проти всяких дебатів. Людина зараз п'ятий день голодує! Як ви можете продовжувати дебати?! Як можна продовжувати далі засідання?!, — викрикнула мама Зінченка.
 
Суддя Петро Невойт попередив Олену Зінченко, що якщо вона буде перебивати учасників засідання та втручатися в дебати, її попросять залишити залу. Також він зазначив, що саме її син ухвалив рішення голодувати.
 
Після цього прокурорка Олена Данилів почала зачитувати обвинувачення, які інкримінують Зінченку:
 
«Органом досудового розслідування Зінченко В'ячеслав Федорович обвинувачується у тому, що, не маючи передбаченого законом дозволу, на поводження зі зброєю у невстановлений досудовим розслідуванням період часу...»
 
У цей час обвинувачений почав зав'язувати светр згори ґрат, його відтягнули нацгвардійці.
 
«Ну що ви робите? Ну невже у вас серця немає? Подивіться, що дитина робити хоче! Дайте йому надати алібі! Дайте йому захистити себе», — крикнула мама Зінченка.
 
Після в цього залі суду почали лунати різні вигуки: «Треба не вбивати людей», «Треба дати йому дозвіл показати алібі!»
 
«У нас є докази, алібі, є невиновності, я факти фальсифікацій!!! Чому ви не даєте адвокатам висловитися?! Дослідити це? Чому так!», — знову викрикнула Олена Зінченко.
 
Адвокат Зінченка Ігор Сулима сказав, що те, що відбувається в суді, переходить всі межі:
 
«Якщо ми доведемо людину до самогубства, то хто візьме на себе цю відповідальність?»
 
Після цього слово взяв сам Зінченко. Він заявив: «Ірину Фаріон я не вбивав».
 
Тоді почалася суперечка між групою підтримки Зінченка, його мамою та потерпілою.
 
«Тут немає справедливого суду», — вигукнула Олена Зінченко.
 
«Тільки Божий суд — справедливий. І буде покарання дуже серйозне», — відповіла Софія Особа.
 
«Я дивлюсь, маму розсудили вже?» — крикнула жінка з групи підтримки Зінченка.
 
В'ячеслав Зінченко знову взяв слово. Він заявив, що не хотів скоїти самогубство, це був протест. Також він розповів про умови в СІЗО, зокрема про те, що його там прослуховували, а також, що йому погрожували, щоб змусити його визнати провину.
 
«Ухвала була нещодавно, що я можу з цим ознайомитись. Але два місяці прослушки, вибачайте, я за день не прослухаю. От прослухав вчора, записав собі і готую зараз клопотання про недопустимий доказ. Якщо знову це не прослухається, то я знову таке шоу буду влаштовувати, я попереджаю. Бо це не просто якесь приниження честі і гідності моєї чи невиконання ухвали суду. Це доводить те, що воює на війні батько, моя мама волонтером працює, вона приїжджає на місце прильоту просто так, не за гроші, просто так, за оцю ось хе**ю. (...) От за це моя мама ризикує життям, мій батько ризикує життям за те, щоб з їхнім сином робили ось це. В нас люди воюють, а держава це все покриває. Тобто прокурор каже, що не було ніякого тиску на Зінченка. За справу відчитується Зеленський, Клименко, і їм всім на це по***. До мене приходить ********, до мене приходить ********. Він мені каже, що батька мені пришиє по справі, що він ствол передав. Що моїм батькам потрібна буде охорона, якщо я на себе Фаріон не візьму. Я не знаю, що ще мені казати», — сказав він і кинув свої папери.
Після цього в нього уточнили, що означає «влаштує шоу». На що він відповів: «Побачите». Також він пояснив свою поведінку із светром.
 
«Я протестував, як вважав за потрібне. У мене інших варіантів протесту не було. Я не бачу в законі якихось інших прав, як би я міг виразити свій протест. Я вважаю, що я отак можу, а більше ніяк. Я хочу, щоб мене судили по закону і відклали дебати з поважних причин. Вже мабуть шоста доба сухої голодовки почалася і через те я не готовий до цих дебатів. Я не прошу зараз відпустити мене додому, ну я хочу, звичайно, але... Ну давайте судитися, давайте дебати, без питань. Але я хочу підготуватися, я хочу нормально себе почувати. Все. Це був протест, щоб відкласти дебати», — пояснив він.
За його словами, він прогнозував таку реакцію нацгвардійців. Відповідаючи на питання, що мало бути далі, після того як він зав'язав светр на ґратах, він пояснив:
 
«Мене мали схопити, посадити в кайданки, оголосити перерву і перенести суд, щоб я підготувався», — сказав Зінченко.

 
Після цього в нього запитали, чи не планував він робити щось інше. На це він відповів, що ні.
 
«Я знаю протоколи, я знаю, що вони повинні мене були зупинити, тому... все розраховано. Не переживайте», — завершив Зінченко і посміхнувся.
 
Суддя повідомив, що в разі порушення порядку в судовому засіданні присутнім заборонять перебувати в залі.
 
Після цього Олена Данилів повернулась до зачитування обвинувачень:
 
«Органом досудового розслідування Зінченко В'ячеслав Федорович обвинувачується у тому, що, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження зі зброєю, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше 19 липня 2024 року, за невстановлених обставин Зінченко придбав нештатну самозарядну вогнепальну зброю калібру 9 на 18 мм, виготовлену або перероблену саморобним способом з пістолета конструкції Макарова або конструктивно схожого із ним виробу, яку в подальшому, перебуваючи в місті Львові, без передбаченого законом дозволу зберігав та 19 липня 2024 року, в період часу до 19:07, переніс до місця поряд з дитячим майданчиком, який знаходиться у внутрішньому будинку №3 за адресою м. Львів, вулиця Масарика, 3».
 
Вона продовжила, що, усвідомлюючи, що Ірина Фаріон є громадською діячкою, Зінченко здійснював ретельну підготовку до умисного вбивства. Зокрема, зазначає вона, збирав і зберігав конфіденційну інформацію про мовознавицю, відшукав інформацію про місце її проживання, роботи, шляхи підходу і відходу, розташування камер відеоспостереження та придбав засоби маскування.
 
«В подальшому, діючи відповідно до раніше розробленого плану, 19 липня 2024 року о 17:07 прибув до будинку №3 на вул. Масарика, в якому і проживала потерпіла. Та в період часу з 17:07 по 19:21 зі сторони розміщення лавки та двох стільців, що поряд з під'їздом №4, спостерігав за під'їздом. У період часу з 19:21 до 19:22, маючи прямий умисел, спрямований на умисне вбивство Ірини Фаріон у зв'язку з виконанням нею громадянського обов'язку та з мотивів національної нетерпимості, швидко наблизився до потерпілої на відстань близько 2 метрів та з використанням заздалегідь підготовленої вогнепальної зброї здійснив один прицільний постріл в голову Ірини Дмитрівни (...) Внаслідок отриманого тілесного ушкодження Ірина Фаріон померла цього ж дня в 23:20 в лікарні св. Пантелеймона», — зачитала прокурорка.
 
Дії Зінченка кваліфікували як незаконне поводження зі зброєю та умисне вбивство у зв'язку з виконанням цією особою громадського обов'язку та з мотивів національної нетерпимості.
 
За її словами, на основі письмових та речових доказів з'ясували, що обвинувачений добре був обізнаний у комп'ютерній техніці, питаннях кібербезпеки, конструкції зброї і боєприпасах.
 
«Перелічені докази вказують, що В'ячеслав Зінченко цікавився переробкою зброї, був обізнаний із конструкцією зброї, боєприпасів, та у підсумку йому вдалося отримати вогнепальну зброю невстановленого зразка, придатну для стрільби патронами калібру 9 на 18 мм промислового виробництва, з якої 19 липня 2024 року було здійснено постріл», — сказала Олена Данилів.
 
Коли прокурорка продовжувала зачитувати докази, які вже раніше розглядав суд, В'ячеслав Зінченко знепритомнів. Його схопили під руки нацгвардійці, які сиділи біля нього.
 
До суду викликали «швидку». Присутніх попросили вийти із зали суду. Оголосили перерву.
 
О 18:51 після надання допомоги Зінченка вивели із зали суду. Після цього він сів у автомобіль нацгвардійців і його повезли, ймовірно, у СІЗО. Засідання мають продовжити у четвер, 23 квітня, об 11:30.

ІА "Вголос": НОВИНИ

Всі свіжі новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!