[media=28976,28978,28981,28983]
Нещодавно львівський Єдиний Центр повідомив про рідкі, але значні власні успіхи у вирішенні регіональних проблем. Разом з тим прес-службі ЛОО ЄЦ вдалося частково перебрати на себе функції прес-служби Львівської ОДА, бо перш за все ми дізналися, що у Львівській ОДА з’явився новий працівник на посаді заступника начальника головного управління промисловості, начальник управління розвитку промисловості та розвитку інфраструктури Львівської обласної державної адміністрації - Володимир Гарбуз.
Далі, що було не менш цікавим, ми довідалися, що голова Львівської ОДА Микола Кміть напряму, оминаючи заступників та начальника управління, дає цьому Володимиру Гарбузу завдання державної ваги, які втім чітко співпадають і вписуються у лінію партійних дій та поведінки львівського ЄЦ.
І от фінал цієї історії – саме Володимиру Гарбузові та ЄЦ Львів завдячує тим, що працівники ЛАЗу відмовилися від масових акцій протесту, власник заводу Ігор Чуркін – перебуває в постійному напрязі, а прокуратура активно затримує інших керівників заводу.
Зрозуміло, що Вголос не міг не зацікавиться такою людиною, тим більше що раніше про неї ніколи не чув. Пошуки по Інтернету навели нас на ряд публікацій в газеті «Суботня пошта» про модний фаст-фуд на вулиці Івана Франка у Львові, назва якого така ж сама, як і в нашого чудо-чиновника, тобто «Гарбуз».
Щоправда матеріал в газеті аж ніяк не рекламного, а скоріше скандального характеру. В ньому йдеться про те, що власники «Гарбуза» провели реконструкцію кафе не маючи на це жодного дозволу міської влади, внаслідок чого на вулиці Франка (Івана, не плутати з генералісимусом Франко), там, де вхід у кафе, з’явилася жахлива, як на смак львівських естетів, кована конструкція, яка, м’яко кажучи, злегка дисонує з історико-архітектурним ансамблем центра міста.
А в коментарі журналістам «Суботньої пошти» міський голова Львова Андрій Садовий так, між іншим, згадує про якогось Володимира Гарбуза, проте в якості директора цього кафе. До речі, ніхто його особливо за язик не тягнув.
Після цього ми не могли не зв’язатися особисто з Володимиром Гарбузом, щоб перш за все дізнатися чи дійсно в нас влада відділена від бізнесу і хто він насправді: державний службовець, політичний діяч чи директор кафе.
Володимир Гарбуз, за що щиро дякуємо, не послав нас куди подалі по телефону, хоча відразу ж, було відчутно, що людина нервується. Він, зі свого боку, підтвердив, що наш дзвінок в цій справі далеко не перший. До нас, виявляється, цим питанням, окрім журналістів, вже поцікавилися УБОЗ та прокуратура. Проте результати їх перевірки не виявили ніяких злочинів в діях пана Гарбуза. Останній дійсно три місяці працював на посаді директора кафе «Гарбуз» наприкінці минулого року. А перед тим Володимир Гарбуз два з половиною роки був безробітний.
А ще перед тим він сам займався бізнесом, проте покинув його остаточно у 2005 році. Отож, як запевнив Володимир Гарбуз, він немає жодного іншого відношення до однойменного кафе. Він також заперечив будь-яку свою причетність до появи назви кафе, бо власники насправді шукали назву, аналогічну до «Картопляної хати». От і вийшла спочатку «Гарбузова хата», а потім взагалі зупинилися просто на «Гарбузі».
Ще нам вдалося довідатися, що пан Гарбуз є депутатом Старосамбірської райради. А от рекомендацію на вступ в ЄЦ йому дав сам голова партії Ігор Кріль, якого Володимир Гарбуз добре знав ще по роботі в НСНУ. Про те, як Гарбузу вдалося потрапити на державну службу і які його кар’єрні плани – ми розпитаємо наступного разу.
Попри все Вголос також не в захваті від гарбузового кітчу на Франка. А якщо взяти до уваги те, що обласний офіс партії ЄЦ знаходиться неподалік від скандального кафе на тій же вулиці, то ми просимо її активістів та лідерів, в тому числі й Володимира Гарбуза, скерувати свою енергію та організаторські таланти на те, щоб все ж таки замінити незаконне оформлення входу кафе на законне, проте можливе не таке вичурне. Обіцяємо прес-реліз про цю добру справу ЄЦ обов’язково розмістити на нашому сайті.
ІА "Вголос": НОВИНИ