Ми, громадяни України, радіємо здійсненню мрії про українську державу, яка відбувалася на наших очах.
Нам судилося стати учасниками творення новітньої української держави, втілювати у реальність одвічну мрію нашого народу. Це велика честь і велика відповідальність перед власним сумлінням, родиною і прийдешніми поколіннями. Саме від кожного з нас залежить, якою бути нашій державі, як житимуть наші діти, онуки й правнуки.
День незалежності – це нагадування про велику подію, яка дала українському народу можливість самому вирішувати свою долю. Вона вплинула на життя кожного з нас, на майбутнє наших дітей і всіх наших нащадків.
Багато з нас нарікає, що незалежність нашої України лише декларативна. Багато хто киває на США чи заможні країни Євросоюзу. Та скажу вам так, багато із цих розвинених держав світу залежні більше, ніж наша. Бо залежні вони від власного страху бути обстріляними, а отже, здискредитованими і здеморалізованими. Маючи важелі впливу у світі, не мають важелів духу, а через те й не можуть полагодити внутрішні громадянські конфлікти.
Так, можливо, ми не достатньо заможна держава, так, наші громадяни скитаються чужими краями. Але на протязі цих 19 років ми, такі різні, з такою різною історією, з різними темпераментами, були і залишаємось нацією – єдиною, незнищенною цінністю України. Ми усі українці! І як би ми не називали одне одного , ми – громадяни однієї держави від Сяну до Дону.
Запорука державотворчого успіху – у громадянській злагоді, високій відповідальності за доручену справу, в об’єднанні зусиль мільйонів громадян вільної і незалежної України в єдиному прагненні – сумлінною працею зміцнити силу і славу Вітчизни.
Часто чуємо гарні, поетичні патріотичні слова, та здебільшого запорукою патріотизму є вишиванка. Та я знаю, що щоденна праця, щоденне ваше життя є справжнім патріотизмом любов’ю до України. Не у високих фразах, не у пафосних виступах добро для України і її рятунок. А у тому, що у вас, якби там не було, не опускаються руки, не завмирає серце і не холоне душа, а робиться робота, вирішуються негаразди і віриться у свої сили, можливості, вміння. Бо якби не вірилось, то і не робилось.
І знаю я, що саме ви є справжніми і єдиними патріотами України
Історія ніколи не закінчується, вона твориться нами щодня.
Ми хочемо, щоб час втрачених шансів відійшов у минуле.
Від кожного року незалежності ми чекаємо нових перспектив, успіхів, процвітання.
Переконаний, що для кожного з нас Батьківщина починається зі свого рідного дому. Для нас цим домом є місто Львів, і ми з Вами разом доведемо, що здатні зробити його чистим і комфортним, забезпечити гідне життя і умови для розвитку кожного мешканця.
З вірою, працею і наснагою рушаймо разом у двадцятиріччя!
ІА "Вголос": НОВИНИ