13-14 лютого у Львові з офіційним візитом перебував Надзвичайний і повноважний посол США в Україні Джон Гербст.
Якщо окреслити цю подію максимально стисло, то ми були свідками прикрого і ганебного явища.
Коли до Вас приїжджають гості – навіть близькі, навіть найдорожчі – ви ж не спішите їм повідомляти про ті негаразди, які є в даний час у вашій сім’ї. Зрештою, свої проблеми все одно доведеться вирішувати самим.
А тут приїхав представник чужої країни. Хай навіть тричі дружньої і симпатичної. Але чужої. І ось йому вихлюпнули на голову все, що накипіло...
Спершу секретар ЛОО СДПУ(О) Ігор Шурма наголосив, що коли США стурбовані розвитком подій у Донецьку чи Сумах під час форумів „Нашої України”, то й есдеки мають право вимагати, аби аналогічну стурбованість викликали події 25 вересня 2003 року у Львівській обласній раді. Ігор Шурма також зазначив: „Об’єднані соціал-демократи не є ініціаторами створення політичної напруги в регіоні. У своїй діяльності ми намагаємося шукати політичного компромісу та порозуміння. Однак окремі представники „Нашої України” впродовж останнього часу витворюють з партії суспільний образ ворога. Ми повинні адекватно реагувати на такі дії. До того ж, прикриваючись своєю опозиційністю, чимало з представників „Нашої України” просто використовують своє службове становище задля сумнівних оборудок”.
Потому голова Львівської облради Михайло Сендак звернувся до Джона Гербста із проханням допомогти йому в організації зустрічі із Президентом України Леонідом Кучмою. (Нормально? Подумати тільки! Керівник регіонального представницького органу звертається до посла чужої держави, щоб той допоміг (а може, просто наказав?!) Президентові його власної держави прийняти його!!!) У випадку ж, коли посол не влаштує голові Львівської обласної ради не найближчим часом зустріч із Президентом України Леонідом Кучмою, то Михайло Сендак має намір просити політичного притулку в США.
Далі Львівські журналісти наскаржилися американському послові на труднощі з якими стикається регіональна журналістика і Джону Гербсту довелося висловити свій погляд на проблеми, які існують у львівській журналістиці. Розповісти про занепокоєння, яке у нього викликають дії ДПА у Львівській області стосовно опозиційних сил. Одним словом, скучно йому не було. Приблизно так, напевне, почував себе найясніший Цісар, коли приїжджів у свою кохану Галичину, або який-небудь секретар райкому, під час відвідин якогось віддаленого села ввіреного йому району.
На прощання Джон Гербст зазначив, що він вперше приїхав до Львова, але ще сюди повернеться. Цікаво, які емоції ховалися за корректною фразою дипломата: задоволення від своєї значущості, відчай від нашої безпорадності чи огида від нашої запопадливості?
ІА "Вголос": НОВИНИ