Такий випадок цілком може доконати людину. І яку людину – депутата! Депутата обласної ради, цю чисту душу, члена Нашої України чорт знає з якого року — привселюдно спаплюжили в обласній раді.
Але про все по порядку.
Якийсь добродій N. накатав в облраду заяву на депутата. Назвемо цього депутата К. – не Йозеф К., а просто К. Або ні – назвемо його Х. У заяві добродія N йдеться про те, що депутат Х. та його дружина приватизували півбудиночка. І ніби-то цей будиночок є пам’яткою архітектури. Хоча, якщо розібратися, то у нас кожна друга споруда – пам’ятка історії чи архітектури – у Львові ж живемо, а не в Кривому Розі.
Але пасквілянт N. на цьому не заспокоюється і стверджує, що приватизувало подружжя Х. цю споруду ніби-то незаконно. Якась дивна людина цей N.. Так, ніби всі інші законно приватизують. А тут – на тобі! – депутат приватизував незаконно. Хоча, з іншого боку, пана N. також можна зрозуміти: він же не може переслідувати усіх депутатів-порушників, от і зосередився тільки на Х. Причому у своєму нахабстві знавіснілий N. зайшов так далеко, що просить облраду розібратися та покарати (!) депутата Х.
Звичайно ж, депутата Х. така постановка справи зачепила за живе. А кого б не зачепила?
А найбільше депутата Х. обурила просто таки непристойна поведінка колег. Замість того, щоб закликати і по-дружньому сказати: «Слухай, старий, тут якийсь несвідомий виборець тєлєгу на тебе накатав. Але ти не бери в голову, плюнь і розітри, замнемо, братан. Свої люди – порахуємся». Так-от, замість такої нормальної і шляхетної поведінки облрада викомарила щось несусвітнє. Керівництво облради передало заяву на розгляд профільної комісії. Себто тепер усі члени комісії виявилися поінформованими про подробиці цієї неапетитної справи. А це – прямо скажемо – очевидні збитки для ділової репутації депутата Х, сім’янина, громадянина, автолюбителя, учасника помаранчевої революції – одним словом, повноправного члена суспільства. Навіть якщо хтось і раніше вважав його репутацію, м’яко кажучи, неоднозначною – все одно, не можна так. Не по-людськи. Натуральне порушення морального кодексу праці депутата.
Пан депутат Х. себе дуже поважає і був обурений діями колег до глибини душі . Ну, і – відверто визнаємо – також загнався. Нема щоб прийти на засідання комісії і просто пояснити колегам-депутатам: мовляв. з ким не буває, пацани, нині попався я, завтра – ти, не будемо брати близько до серця шарудіння біомаси! Натомість Х. напряму звернувся до суду, бо побачив у тому, що коїться, шалене пониження своєї честі та гідності, причому – що особливо гірко – як з боку сусіда, так і з боку керівництва облради, яке мало необережність ознайомити із заявою ряд депутатів.
Х. звинуватив Львівську облраду у підриві власного авторитету та репутації. У позовній заяві він вимагає від суду не лише визнати недостовірною негативну інформацію, яка викладена у заяві N. «Про злочинні дії депутата Львівської обласної ради, члена партії Народний Союз Наша Україна Х.», але й зобов’язати Львівську обласну раду спростувати недостовірну негативну інформацію, що стосується Х. , яка викладена в заяві пана N. Спростувати її належить шляхом надсилання працівникам постійної комісії Львівської обласної ради з питань депутатської діяльності, етики та регламенту листа із такими словами: «Вся негативна інформація викладена у заяві N. «Про злочинні дії депутата Львівської обласної ради, члена партії Народний Союз Наша Україна Х.», що стосується Х., не відповідає дійсності».
От у цьому місті історія набуває легкого сюрреалістичного відтінку. Простіше кажучи. якась повна хрень і чудасія виходить. З одного боку, депутатові Х. прикро, що його справі надали розголосу, виставивши її на розгляд депутатської комісії. Його логіка приблизно така: «Нащо то було всім знати? Прийшов лист – порвіть його, а потому спаліть або дайте проковтнути працівникам апарату. Навіщо ж створювати комісію та ще й давати її членам читати документи, які мені не подобаються!?».
З другого боку – Х. вимагає аби обласна рада не розглядаючи скарги, за рішенням суду, обілила депутата. Щоб заявила у класичному совстилі: «Ми того не читали і вам не радимо, але все, що там написано – брехня і провокація!»
І з третього боку – нас дуже дивує низький рівень депутатської свідомості пана Х. Адже як би воно мало бути? Як співається у пісні, «якщо тобі депутат ім’я», то навіть коли інформація про тебе не на усі сто відсотків правдива, ти якось це переживи у своїй душі. Маєш розуміти, що спростування підірве авторитет колективного органу влади. Всі скажуть, брешуть депутати, а потому дають зворотний хід. Ти є приватна особа, а рада — представницький орган. Рада важливіша, ніж ти. Проковтни образу і не піднімай шуму. Тим більше, що ростуть же за тобою золоті верби і не така вже й бездоганна твоя бездоганна репутація!
Але повернемся до справи.
Ясно, що в облраді не варвари сидять, а люди з поняттям і облрада найвірогідніше спустила б усе на гальмах і без жодного суду! Проте тепер, коли справі задано такий незвичний ракурс, хто зна’ як карта ляже. Адже свої уявлення про честь та гідність, депутатську пиху і гонор, має не тільки Х., але й інші депутати, тим більше керівництво облради. Що вже казати про суддю!
10 червня в одному із міських судів Львова відбулося перше судове засідання у цій справі. І суддя об’єднав в одне впровадження дві судові справи: першу – за позовом Х. до N., та другу – за позовом Х. до Львівської облради. Цікаво, чи уявлення Х. про честь та гідність передбачають вибачення перед коллегами та громадою у випадку, якщо в суді буде доведено, що він все ж таки порушив закон? І чи готовий у такому випадку він розіслати своїм колегам повідомлення такого, наприклад, змісту: «Вся негативна інформація викладена у заяві N. «Про злочинні дії депутата Львівської обласної ради, члена партії Народний Союз Наша Україна Х.», що стосується мене, відповідає дійсності». ?
А ще у цій історії нас здивувало те, що Х., який так переймається захистом своє честі та гідності чомусь зовсім забув про честь та гідність своєї дружини, яку N у своїй заяві також звинувачує в тих самих злочинних діях, що й депутата Х.
ІА "Вголос": НОВИНИ