Факти свідчать, що Росія готувалася до захоплення України понад десять років, інформує ТСН.
Зокрема, журнал «Newsweek» зібрав інформацію про бібліотеку Путіна, щоб хоча б трошки зрозуміти його плани. Серед кількох знайдених журналістами книжок зацікавила одна – «Третя імперія. Росія, яка повинна бути», фантастичний підручник історії 2054 року. Книжка вийшла 2006-го, її автор Михайло Юр'єв докладно описав створення в Україні так званої Донецько-Чорноморської республіки, куди для захисту увійшов 80-тисячний контингент російської армії. Вже потім автор описує, як російська імперія захопила весь європейський континент та Гренландію і завдала ядерного удару по Британії.
«2007 року вже почалося оперативне опрацювання української території – закладання зброї та боєприпасів», – уточнює військовий експерт Олексій Арестович.
«Перші затримання груп ФСБ СБУ фіксувала з 2008 року», – підкреслює голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко.
Війна могла початися ще восени 2003-го. Тоді губернатор Краснодарського краю нібито раптово й самостійно вирішив будувати до українського острова Тузла спеціальну дамбу. Росіяни неофіційно розглядали острів як власну територію з кінця 1990-х. Мало хто знає, що для цього нібито екологічного проекту вони перекинули військову техніку через півкраїни, з далекої Півночі. А на Таманському півострові чекало команди потужне бойове угруповання. До початку бойових дій лишалися лічені години.
Але за 102 метри від українського кордону дамба завмерла, бо українське командування висунуло Москві ультиматум.
«Воно запропонувало Путіну три варіанти: знищити артилерією дамбу, бити по всьому угрупованню на 25 кілометрів, яке стоїть від Тузли, і завдати повноцінний удар по всіх військах на Таманському півострові. Це пройшло повз громадян, ніхто цього не знає», – говорить військовий експерт Олексій Арестович.
2003 року Жириновський обмовився про існування планів призначити на посаду президента України обсолютно керовану особу. Наступника знайшли в Донецьку – Віктора Януковича.
Майдан 2004-го налякав Путіна і змусив коригувати плани. 2005 року Москва вперше випробовує риторику захисту російської мови та федералізації. І починає будівництво небувалої агентурної мережі, яка повинна була пронизати собою всі прошарки українського суспільства. Паралельно на Сході України готували диверсантів і криївки зі зброєю, грошима та засобами зв'язку.
2008-го сталася ще одна спроба втягнути Україну у військове протистояння – під час російсько-грузинської війни.
«Передбачали, що два флоти можуть зіткнутися. Коли вирушав Чорноморський флот до Грузії, прогнозували, що можна задіяти наші сили. І це була б точка, яка призвела б до потужного зіткнення. Але провели глибокі консультації, ми виступили за врегулювання ситуації через міжнародні формати і не втручалися у військову конфронтацію, тому що це був би початок великої війни», – говорить колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.
Усе це ховали від широкого загалу. Але російське телебачення невпинно готувало росіян до розширення імперії. В інтерв'ю ідеолог російського фашизму Олександр Дугін уже 2009 року говорить про необхідність розділити Україну по Дніпру.
Голова СБУ Валентин Наливайченко каже, що, крім очільників силовиків з російським громадянством, були та досі працюють ще тисячі зрадників України на всіх рівнях владної вертикалі, в правоохоронних органах, у бізнесі та освіті. Ця мережа зрадників повинна була назавжди перетворити українців на малоросів.
«Маємо чіткі докази спецоперації. Вона називалася «Моноліт». Чітка мета цієї операції, і Янукович та інші керівники брали в ній участь, для них ціна питання – влада до 2020 року. Розраховувалися й областями, і Кримом, й економічними активами, і нашими надрами», – каже Наливайченко.
Спецоперація «Моноліт» передбачала і військовий сценарій. Росія власними підрозділами та підконтрольними силовиками готувалася придушити акції непокори під час виборів президента 2015-го. Готувалися перетворити Україну на величезний концтабір.
«Це була б авторитарна, фашистська країна. Тому що в нього іншого виходу не було б. Були б сотні тисяч заарештованих, переданих суду. Можливо, десятки тисяч убитих. Це була б руїна. У цій ситуації це була б поліцейська, але фашистська держава», – говорить колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.
ІА "Вголос": НОВИНИ