За словами головного «оплотівця», місцевого підприємця Євгена Жиліна, настав час відновити авторитет «вождя всіх народів» і показати, що «репресії – це не завжди погано».
Ця ініціатива викликала обурення у тих, чиї родини пережили сталінській терор.
Євгену Жиліну 37 років. Він виховувався у родині інженерів-конструкторів, працював у правоохоронних органах, тепер має власний бізнес, а серед його захоплень – бої без правил і підтримка ветеранів.
Жилін каже, що його надихають оповіді учасників Великої Вітчизняної війни. «За Сталіна. Ці люди кажуть: ми гинули за Сталіна. Ми йому вірили», – зауважує він.
Потерпілих від сталінських репресій Євген Жилін називає «опозиціонерами» й наголошує, що у кожної влади свої способи боротьби з тими, хто має альтернативну позицію.
«Репресії – це юридичний термін, що означає, що це не завжди є погано. Репресії – це просто покарання людини. Вони бувають законними і незаконними. Коли люди йшли на смерть за цю людину, то замислюєшся, чи правий Солженіцин? Чи не бреше Солженіцин? Коли дивишся на статистику, то немає цих мільйонів репресованих. Із 24 року і по 53-й усього розстріляно 600 тисяч. Чи це багато за 30 років?» – обурюється молодий сталініст.
Дружина репресованого харківського поета Бориса Чичибабіна – Лілія Чичибабіна-Карась – вважає, що «людина яка має намір встановити пам’ятник Сталіну, зовсім позбавлена історичної пам’яті та совісті». Її чоловіка арештували ще студентом у 1946 році за вірш «Мать моя посадница». Стандартне звинувачення в антирадянській агітації призвело до 5 років ув’язнення. Він добре відчув, що таке Сталінські тюрми і табір Вятлаг що в Кіровській області.
<iframe src='http://www.radiosvoboda.org/flashembed.aspx?t=vid&id=24920254&w=640&h=429&skin=embeded' scrolling='no' frameborder='0' width='640' height='429'></iframe>
У роки «розвінчування культу особи Сталіна» Чичибабін на зустрічах із читачами зізнавався, що йому весь час сняться табірні вежі, і що він боїться, що може вирости нове «бездуховне, не читаюче» покоління, яке вже буде нездатне зрозуміти, як це в мирний час гинути від голоду, чи від кулі у в’язниці або таборі.
На запитання: «Ви готові подивитися в очі людям які пройшли ці табори, дітям, батьків яких розстріляли?», Жилін відповів: «Безумовно. Люди жили в країні де був певний порядок боротьби з опозицією».
Сталінський «порядок», за оцінками дослідників, коштував Україні щонайменше 6 мільйонів голодних смертей, понад мільйон заарештованих, майже 3 мільйони депортованих.
Джерело: Радіо Свобода
ІА "Вголос": НОВИНИ