Минулого тижня голова Львівської обласної державної адміністрації врешті-решт подав на розгляд Кабінету Міністрів України кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій. На посади голів РДА у Львівській області рекомендовано 6 членів УНП, 5 – НРУ, 2 ― КУН та „Нашої України”, по одному члену від ВО „Свобода”, „Батьківщина”, ХДС та УРП „Собор”, один кандидат ― позапартійний.
Враховуючи, що Петра Олійника затвердили на посаді голови Львівської облдержадміністрації ще 4 лютого (а фактично він приступив до підбору кадрів у свою губернаторську команду ще раніше), формування владної вертикалі на Львівщині зайняло більше як два тижні. Дуже тривалий термін, особливо якщо врахувати, що цей процес ще й досі не завершений і новій владі ще належить призначити керівників низки департаментів та відомств ОДА, начальника ДПА у Львівській області, ще не сформовані адміністративні команди на рівні районів, тощо.
Разом з тим, попри тривалий процес відбору і консультацій, його наслідки є далекими від досконалості. Нинішню владну команду важко назвати оптимальною. Більшість експертів сходяться на тому, що далеко не всі з нових керівників зможуть справитися із поставленими перед ними завданнями. Це особливо очевидно щодо керівництва районної ланки.
При підборі людей на посади в апарат ОДА новий губернатор ще міг контролювати процес особисто і наполіг на призначенні тих осіб, яких добре знає і у професійних та людських якостях котрих він впевнений. Відстоюючи власні кадрові призначення на обласному рівні, Петро Олійник навіть не побоявся піти на відкритий конфлікт з обласним керівництвом партії „Наша Україна”, зігнорувавши їхні побажання. Як наслідок, голова ЛОО „НУ” Тарас Стецьків заявив, що не бачить сенсу у тому, щоб партія брала на себе відповідальність за наслідки діяльності персональної команди Олійника.
Однак при формуванні районного керівництва Львівський губернатор був змушений спертися на партії. Передусім тому, що Петро Олійник, стартувавши до Києва із Червонограда, ніколи не мав серйозних системних зв’язків на рівні області і не мав достатньої кількості своїх людей на посади голів районів. А по-друге, Олійник просто змушений був врахувати квоти на представництво у владі, затверджені міжпартійними домовленостями на київському рівні.
НРУ та УНП – найчисельніші партії на теренах області отримали, відповідно, 5 і 6 районів у своє керівництво.
(НРУ: Золочівська РДА – Золотник Борис, Кам’янко-Бузька РДА – Харко Тарас, Сокальська РДА – Солодяк Олег, Старосамбірська РДА – Цепенда Микола, Турківська РДА – Стець Володимир;
УНП: Городоцька РДА – Мойсин Ігор, Жидачівська РДА – Кос Ігор, Миколаївська РДА – Кіндрацький Василь, Мостиська РДА – Давидяк Іван, Перемишлянська РДА – Ковалів Богдан, Пустомитівська РДА – Городній Орест)
Остання отримала більше, вірогідно за рахунок того, що віддала свою квоту в керівництві ОДА в розпорядження губернатора – Петро Олійник провів на посаду заступника з питань внутрішньої політики свого прес-секретаря Тараса Батенка ніби-то від УНП, хоча останній вступив до цієї партії тільки в січні 2005 року.
Решта партій отримали по одному-два райони, відповідно до свого впливу і авторитету на теренах області. Скажімо, КУН отримав два райони: Жовківську РДА очолив Заболоцький Михайло, а Буську РДА – голова ЛОО КУН Михайло Вовк. „Батьківщина” в особі Паховчишина Василя отримала під своє керівництво Самбірський район. Олег Панкевич, представник майже непомітної на політичній карті України партії ВО” Свобода”, очолив Бродівський район, а от соціалісти, незважаючи на здобутки цієї партії на київському рівні, виявилися без посад голів райдержадміністрацій.
Лідер ЛОО УРП „Собор” Ростислав Новоженець отримав посаду керівника Яворівської РДА не тільки через те, що голова ОДА хотів уникнути конфронтації з цією маловпливовою, але галасливою партією, але й тому, що за квотою УРП „Собор” заступником голови ОДА, який відповідає за роботу апарату облдержадміністрації і соціальну політику в області, став Володимир В’язівський, колишній заступник керівника обласного штабу Віктора Ющенка. Насправді останній є людиною Петра Олійника і до партії має дуже приблизне відношення.
Райони по-суті виявилися „розмінними монетами” під час торгів губернатора з партіями. Але головною проблемою у цьому процесі стало те, що партії на Львівщині, як і загалом в Україні є маловпливовими і не диспонують не те, що достатньою кількістю фахівців, здатних очолити райони, але й просто достатньою кількістю освічених і культурних людей. Відтак – партійні призначення голів РДА призвели до ряду конфліктів на районному рівні.
Перемишлянський р-н. Близько 300 мешканців Перемишлян виступили проти кандидатури члена УНП Богдана Коваліва на посаду голови Перемишлянської РДА і запропонували на цю посаду голову фракції „Наша Україна” райради, члена ВО „Батьківщина” Юрія Пивчука.
Відповідна резолюція була прийнята 20 лютого у Перемишлянах під час зібрання громадськості, політичних партій та громадських організацій демократичного спрямування.
Мешканці Перемишлян виступили проти узурпації влади Українською народною партією і за формування районної влади народної довіри. Більшість виступаючих засудили можливість призначення Богдана Коваліва, оскільки, за їх словами, він був членом СДПУ(О) і керівником податкової міліції району. Членом УНП Богдан Ковалів став лише у листопаді 2004 року.
Голова районної організації ПППУ Анатолій Гасюк розповів присутнім, що ще 14 січня 12 політичних партій та громадських організацій району прийняли звернення, яким підтримали на посаду голови РДА Юрія Пивчука. Це звернення було передане колишньому заступнику керівника обласного штабу Віктора Ющенка Володимиру Вязівському. За його словами, в результаті Юрій Пивчук навіть не попав у список кандидатів на посаду голови РДА.
Сколівський р-н. Частина громадськості Сколе виступила проти призначення члена ХДС Миколи Романишина на посаду голови Сколівської РДА.
21 лютого у центрі Сколе встановлено агітаційний намет, біля якого відбувається збір підписів в підтримку іншого претендента на цю посаду Федора Юрківа.
20 лютого в Сколе відбулися збори громадськості, учанимки яких також заявили про свою підтримку Федорові Юрківу.
Голова районного виборчого штабу блоку „Наша Україна” Петро Дереш зазначив, що кандидатура Федора Юрківа на посаду голови РДА була вже узгоджена як політичними партіями, так і громадськими організаціями.
„Народ сьогодні збирає підписи в його підтримку, коли побачили, що затверджено на сайті Романи шин, народ прокинувся і каже, що буде воювати до кінця. Я вже не можу зупинити, як керівник штабу весь цей процес. Відбувається збір підписів за Юрківа по селах”, ― сказав Петро Дереш.
Мостиський р-н. Депутати Мостиської райради обурені заявами голови ЛОО УНП Олекси Гудими про те, що посаду керівника районної адміністрації претендує член УНП Іван Давидяк. Як повідомив голова Мостиської райради Ігоря Стецини, 52 із 66 депутатів райради поставили свої підписи під пропозицією призначити на посаду голови Мостиської РДА депутата Львівської облради Івана Куп’яка. За словами голови райради Ігоря Стецини, новообраний губернатор мав би прислухатися до жителів району, а не до слів нардепа Олекси Гудими. Як стверджує голова райради, мостиські депутати налаштовані дуже серйозно і у випадку призначення Івана Давидяка на посаду голови РДА, готові висловити йому недовіру.
Також подейкують, що мешканці Яворівщини готові розпочати пікети й не пустити пана Новоженця виконувати обов’язки голови РДА. А довірена особа Ющенка у Яворівському районі, депутат Львівської облради від Яворівщини Василь Пазиняк заявив, що Ростислав Новоженець на посаді голови Яворівської РДА цілком не спроможний вирішити проблеми регіону
Лідер фракції „Наша Україна” у Львівській обласній раді Олег Канівець висловив переконання, що 30% голів РДА Львівщини буде звільнено вже через сто днів. „У списку 20 нових голів райдержадміністрацій дуже мало людей, котрі мають відповідний досвід керівництва, принаймні, якимось колективом”, - пояснив він.
Позбавлені відповідного адміністративного досвіду та інтелектуального потенціалу, нові керівники просто копіюватимуть стиль своїх попередників. Тому очевидно, що після того, як новоявлене керівництво районів приступить до виконання своїх посадових обов’язків, нас очікує ціла низка перманентних конфліктів, пов’язаних як з некомпетентністю нової влади, так і з тим, що нове керівництво буде позбавлене легітимності. Адже для того, щоб набути легітимності не досить пройти якусь процедуру затвердження. Влада вважається легітимною, якщо більшість членів суспільства вважає, що вона перебуває у руках осіб, котрі мають на неї право. Чому я приділяю спеціальну увагу проблемі легітимності нової влади? Тому, що у сучасному суспільстві саме рівень довіри до владних інститутів в суспільстві стає головним фактором ефективності її діяльності.
ІА "Вголос": НОВИНИ