Цими днями минає рік від часу створення УНП. Вітаємо.
Можемо пишатися, що саме на конференції львівської обласної організації УНП, 11 січня 2003 року, лідер УНР Юрій Костенко заявив, що січневий з’їзд партії покладе початок створенню нової Української народно-національної партії, яка займатиме правоцентристську нішу. А Олександр Гудима наголосив, що треба створювати новий політичний бренд тому, що при теперішній назві партії „виборцю складно розрізняти УНР та НРУ і всі здобутки УНР на Львівщині асоціюють з НРУ”.
Однак як ретельні історіографи, хотіли би з’ясувати деякі моменти партійної біографії. Ще за декілька тижнів до утворення УНР лідерами партії активно велися розмови про злиття обох Рухів (Костенка і Удовенка) і 16 грудня 2002 року керівник ЛОО УНР Олесь Гудима навіть назвав конкретну дату, коли відбудеться остаточний завершальний етап об’єднання Рухів – 25 січня 2003 року на 2-й з’їзді Центрального проводу УНР. Вже у той момент заява Гудими сприймалася як дивна і, м’яко кажучи, безвідповідальна. Адже народному депутату звичайно ж було відомо, що у січні 2003 року обидві партії об’єднатись ніяк не зможуть, оскільки передумовою об’єднання мало би стати прийняття рішення про об’єднання з’їздами обидвох партій, а з’їзд НРУ мав відбутися тільки у травні 2003 року. І це тільки формальний бік справи. А неформальний полягає у тому, що за місяць до установчого з’їзду нової партії Олександру Гудимі звичайно ж було відомо про нього і про те, що ніякого об’єднання Рухів не буде. Хто ж його тягнув за язик і примушував брехати, що називається, в живі очі? Хіба тільки поклик натури.
І обманювати власний народ для наших політиків є стилем поведінки настільки ж нормальним як взимку сніг, проте, зазвичай таким їхнім діям знаходимо якесь прагматичне пояснення. От, скажімо, голова Львівської ОДА Олександр Сендега, заступаючи на свою посаду пообіцяв рейтингувати діяльність керівників райадміністрацій з тим, щоб тих із них, хто займатиме останні місця – відправляти у відставку. Але подібні заяви легко робити тоді, коли ще не налагоджені особисті стосунки з підлеглими. А вже у процесі роботи з’ясовується, що найгіршими є показники у роботі тих голів адміністрацій, хто найгостинніше приймає керівників, найкраще „рєшає вопроси” і розповідає найсмішніші анекдоти. Як таких звільниш. Тут уже не до рейтингів і доводиться якось відкараскуватися від непродуманих заяв. А у випадку з Гудимою маємо справу із якоюсь зовсім ірраціональною брехнею, котра не приносить жодної користі. Як кажуть, мистецтво для мистецтва. Може, він просто романтик?
ІА "Вголос": НОВИНИ