Що означає патріотизм, націоналізм та розуміння правдивих історичних аспектів. Чому варто боятися Степана Бандеру.
У розмовах і промовах, іноді не варто шукати суті, бо вона захована глибоко у розумінні ідентичності нації, у її ментальності, у крові та генах свідомого патріота своєї держави.
«Я знайшла в собі сили і прослухала цю загальновідому маячню, але ми не так маємо аналізувати промову путіна, тому, що нічого нового ми не почули. Ми маємо аналізувати історичну ситуацію, яка скалася понад 70 років тому, коли в 1945 році побороли одного тирана, а іншого тирана виростили", - розповідає Ірина Фаріон.
Менше зло залишили, Колима заступила Бухенвальд і сьогодні нас бомблять так, як свого часу бомбив гітлер. Про це і не тільки далі у розмові з Іриною Фаріон, мовознавицею, народним депутатом України VІІ скликання, в етері спецпроєкту «Говорить Великий Львів» на телеканалі НТА.
Більшою мірою слід аналізувати те, що говорять у нас. День 9 травня не є жодною перемогою, адже це не можна вважати українським історичним наративом. Для українців не було жодної перемоги цього дня 45-го року.
«Ми свою війну з московитом продовжували й вона вибухнула з особливою масштабною силою 24 лютого. Ми її не припиняли з 1945 року. В наших руках є дуже важлива книга - підручник з Історії України і що в ньому буде написано що 9 травня якась побєда? Чия це побєда? Колими над Бухенвальдом?», - дещо на емоції переходить пані Ірина
А й справді чому у наших підручниках не пишуть про те, що Українська Повстанська Армія, єдина армія світу, змагалася з двома тоталітарними режимами: німецьким і московським. Воювала до 60-х років 20-го століття збройно, а потім на ідеологічному рівні, націоналістично.
«Єдине, що мене найбільше тішить у промові путіна, що він згадує бандерівців, бо це реально найбільша загроза для москви. Тому, що це національний шлях розвитку української держави», - повертаючись до актуальностей, стверджує Ірина Фаріон.
Дуже важливо сьогодні позбутись радянських наративів. І в час інтенсивної війни треба свідомо розуміти, що війна припиниться, коли ця держава розпадеться і, як стверджує Фаріон, розпастися вона може тільки силою Збройних Сил України.
«Сила українців полягає у побудові національної держави, тоді це буде реальна перемога, а не черговий міт і не чергове потрясання повітря, яке називається »9-м мая« 1945 року. Про яку ми можемо говорити перемогу, коли Шухевича убили 5 березня 1950-го року, коли Степана Бандеру москва убила 15 жовтня 1959-го року. Ми мали б кричати на увесь світ, що війна для українців не закінчилася», - конкретизує історичні факти Ірина Дмитрівна.
Те, що війна вибухнула зараз із такою силою, це, швидше, наслідок того, що суспільство не розуміло, що воно перебуває на етапі тривалої ідеологічної війни.
«Слушно сказав Зеленський, що це війна двох світоглядів: світогляду національного, це наш світогляд, бандерівського світогляду, націєцентричного світогляду і світогляду шовіністичного, імперсько-шовіністичного» - особливо зауважує Фаріон.
На думку деяких сучасних істориків, чи пак, істЕриків, це має дещо іншу назву: імперський націоналізм.
«Вони також уражені бацилою радянізму. Це не імперський націоналізм, це шовінізм чистої води, який тепер набув нового логічного визначення, як підвид фашизму, тобто - рашизм», - сентенційно стверджує філолог.
Вочевидь саме у цьому контексті: рашизму і націєцентризму, слід розглядати подальшу боротьбу поміж двома державами.
«Остаточна перемога, це ментальна перемога. Це та перемога, яка є в головах людей, а не та, внаслідок якої здобувають ті чи інші території, або втрачають їх. Можна втратити територію, але не перестати бути борцем і не перестати бути вільною людиною», - знову сипле перлами філологиня.
Повертаючись до промов рівня «плінтуса», то з філологічної точки зору у 21-му столітті таких текстів не пишуть жодному політикові. На відміну від промов скажімо міністра оборони Великобританії, чи одного з очільників Австрії, чи президента Литви, котрі показують потребу часу, адже вони відкриті до світу, легкі, метафоричні та демонструють гідність, то, на думку Ірини Фаріон:
«Промова путіна не має жодної логіки. Це не промова країни переможця, країни сили чи глузду. Це промова капітуляції і поразки. Це промова безсилля і немочі, звіра, нелюда, загнаного в глухий кут. Промова пуйла є промовою мороку та антагонізмом ізольованого карлика, який підписав собі та усій своїй країні смертний вирок», - резюмувала Ірина Фаріон.
Відео розмови можна переглянути на ютуб-каналі телеканалу НТА:
Беззаперечно цікавою та науково пізнавальною видається також і авторська праця пані Ірини на теренах ютуб про парад побєдобєсія і витягування червоних шмат.
Також читайте у Вголос:
ІА "Вголос": НОВИНИ