„Я вроджений в Галичині, в господарській родині Михайла Козака і я ніколи не був бідним”, – розповідає про себе кандидат в Президенти України Роман Козак. Однак у кожного своє поняття про те, що є багатством і що є бідністю. Якщо, скажімо, народний депутат Олекса Гудима їздить в міському електротранспорті раз на місяць, щоб, як він сам каже, „відчути як мої виборці їздять у тому трамваї, чи в тому тролейбусі”, то істинно народний кандидат у Президенти Роман Козак, єдиний із 26 – хто постійно пересувається громадським транспортом.
Тим більше, що згідно зі статтею 65 Закону України про вибори Президента, кандидат на пост Президента України має право на безоплатний проїзд всіма видами пасажирського транспорту (за винятком таксі) в межах території України за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на проведення виборів Президента України.
А позаяк відповідно до п.4 тієї самої статті Держава забезпечує охорону кандидатів на пост Президента України під час виборчого процесу відповідно до Закону України «Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб», то у переповнені маршрутки разом з Істинно Народним Кандидатом втискаються ще й його охоронці. Оскільки про безплатний проїзд у громадському транспорті для охоронців кандидата у Президенти в Законі про вибори не сказано нічого, то очевидно вони змушені платити за себе і в трамваях, і в маршрутках, і в метро.
Тому „Вголос” пропонує внести доповнення до Закону України про вибори Президента України у тій частині, що поряд із заставою у 500 000 гривень, кандидат зобов’язується також купувати проїзні квитки на усі види громадського транспорту для своїх охоронців.
ІА "Вголос": НОВИНИ