У залі виставок бібліотеки Консисторії Української православної церкви (УПЦ) США у Сомерсеті (штат Нью-Джерзі) 3 березня відкрилася виставка «Рушники козацьких земель України», яку підготували Український історично-культурний центр та колекціонери Юрій Міщенко й Наталя Павленко. Виставку доповнили ікони з постійної колекції Музею ім. патріарха Мстислава при Українському історично-культурному центрі (дарунок Давида Добоша). Про це повідомляє тижневик для української діаспори «Міст».
На відкритті промовляли директорка Центру Наталя Гончаренко, Юрій Міщенко та Наталя Павленко. У залі представили 100 рушників ручної роботи з центральної України. Юрій Міщенко зазначив, що виставка рушників присвячена п’ятій річниці Революції гідності та пам’яті її численних героїв. Він також підкреслив збереження традиції використання рушників у церемоніях УПЦ і висловив вдячність Наталії Гончаренко, Михайлові Андрецю й Оксані Пасакас за участь у приготуванні виставки.
Про українські рушники розповідає брошура, видана до цієї виставки. Йдеться про орнаментальне оздоблення та символізм зображень на рушниках, техніку виконання, збереження рушників у музеях України. Від сивої давнини і до наших днів, в радості та горі, рушник — невід’ємна частина народного побуту. Він служив оберегом оселі українців, був скатертиною і вузликом, де зберігали харчі, закутником і божником. Ним підіймають перший сволок, коли будують хату, накривають хліб на столі, паску та крашанки, які несуть до церкви, хлібну діжу. Без рушників неможливі шлюб і весілля. На рушниках опускають домовину в могилу.
На Полтавщині, Черкащині, Київщині, Чернігівщині та Слобожанщині побутували рушники, основу композиції яких становило так зване Світове дерево. Такі рушники мали довжину близько 2 м. На Київщині поряд із Деревом розміщували зображення голубів, півнів. Для рушників Чернігівщини були типовими зображення «орликів» і «шуликів». Поряд із рушниками з червоними рослинними орнаментами побутували рушники, вишиті білою ниткою, які використовували у піст і жалобу. Орнаменти таких рушників були геометричними або рослинними. Білі рушники доповнили також рушники, вишиті вирізуванням.
Подільський рушник побутує у Вінницькій та Одеській областях. Рушники тут вужчі та коротші, ніж у центральній Україні. Вишивають подільський рушник вовняними нитками по конопляному домотканому полотну.
На початку 1990-х у Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького проф. Світлана Кетова заснувала музей українського рушника, в експозиції якого виставлено понад 500 вишитих рушників із Подніпров’я. Багаті зібрання рушників зберегли в музеях Києва, Чернігова, Полтави, Переяслава й інших. Численні рушники зібрав свого часу Володимир Коваленко, котрий влаштував етнографічний музей у стародавньому Успенському соборі Канева, щоб зберегти цю унікальну споруду від руйнування. Він показував мені прадавній рушник, який виявив у сільській хаті, де господарка його вживала до витирання столу. Чимало таких скарбів ще є по селах. Частину їх представлено на виставці, яка діятиме до 31 серпня.
ІА "Вголос": НОВИНИ