Про роль короля Данила розповідає історик Валентин Мороз.
– Данило Галицький був родом із волинських князів. Його батько Роман князював у Володимирі (нині це Володимир-Волинський – невеличке містечко).
Данило, успадкувавши від батька Романа Володимир, перейшов до Галича й об’єднав два князівства в одне Галицько-Волинське князівство. Був час, коли Галич завоювали угорці. Тоді Данило із братом Васильком та мамою Ганною мусили втікати на Волинь. Адже там волинська аристократія дуже підтримувала Данила, його брата і матір, яка називалася Ганна Романова, тобто вдова Романова. Вдова Романова мусила втікати зі синами в різні краї. Данило був і в Кракові, і в Будапешті, і при дворі польського короля, і при дворі угорського короля. Але потім галицькі міщани допомогли йому знову сісти на трон у Галичі.
Данило перейшов із Володимира, з Волинської землі, в Галицьку землю, а пізніше заснував нову столицю Холм, що аж на північному заході, в теперішній Холмщині, теперішньому Закерзонні. Пізніше цю стару українську землю Сталін віддав полякам.
Чому саме до Холма Данило переніс столицю? Тоді головною була проблема півдня, проблема татар. Коли на півдні були печеніги, половці, торки, то це ще можна було витримати, але коли вже прийшли татари, монгольська навала, тоді дуже важко на півдні було втриматися. Ще батько Данила Роман захопив Київ, але туди не перейшов, а поставив свого тисяцького, тобто губернатора. І Данило також захопив Київ, але до Києва не пішов. Після татарських навал Київ на деякий час втратив своє значення.
Данило заснував свою столицю в Холмі, який був далі на північ і на захід, далі від степів, за лісами, за болотами, куди татари не доходили. Але виявляється, що Данило завоював і сусіднє з Холмом, на захід від нього, польське місто Люблін. І, як каже літопис, не тільки завоював. Коли Данило завоював Люблін, то навколо міста був земляний вал із дерев’яним частоколом, а Данило побудував кам’яний мур. Оскільки збудував мур, то не мав наміру звідти виходити, хотів приєднати цю територію до України. Але пізніше татарські проблеми не дозволили йому цього зробити. Він навіть умер так раптово, ще не дуже старий, після того, як татарський хан Бурундай переміг його і заставив знищити всі фортеці. Правда, Холм Данило врятував. Відтак Данило завоював у далеких лісах на півночі багато міст і хотів на цих територіях укріпити українську державу.
Слід відзначити ще один дуже важливий момент у біографії Данила Галицького. Знаємо, що у княжих та королівських родах у всіх європейських та азіатських країнах велася боротьба за владу, коли брати вбивали один одного, щоб сісти на трон. Данило був винятком із цього правила. Він і його брат Василько поділили мирно між собою території: Василько був князем Волинським, а Данило був князем Галицьким. Відзначимо, що Василько спокійно мирився з такою волею, що Данило перший, а він другий номер у цій команді. Вони ніколи не сварилися, завжди мали між собою добрий контакт. Це рідкісний випадок в історії, коли брати не сварилися між собою, а поділили між собою владу добровільно.
Цікавою є ще одна деталь із біографії Данила Галицького про те, що він перший одержав від Папи королівську корону і перший іменувався королем. Пізніше його син Лев і нащадки Лева також іменувалися королями, аж до зникнення Галицько-Волинського королівства.
Данило Галицький хотів залучити Папу до походу проти татар. Адже були хрестові походи проти ісламістів у Палестину, Сірію, а Данило хотів спрямувати європейських лицарів на боротьбу проти татар. Із Папою на цю тему вели переговори і майже дійшли до порозуміння, але потім чомусь це не вийшло. Бо, якби відбувся цей хрестовий похід проти татар, тодішня історія України пішла б іншим шляхом і легше було б українському народові…
Записала Ганна Врублевська, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ