12 липня біля Києва сталась смертельна ДТП, внаслідок якої загинуло двоє дорослих батьків та двоє їхніх дітей. Ще один 12-річний хлопчик, який втратив усю сім’ю, був госпіталізований, а його стан медики оцінили як критичний. Причина таких трагічних подій проста – алкоголь. За даними ЗМІ, водій автомобіля Mercedes Антон Желепа мав аж 1,3 проміле алкоголю в крові, що майже у 7 разів перевищує норму. Саме його автівка вилетіла на зустрічну смугу й зіткнулась із Hyundai, в якому й їхала постраждала родина. У результаті двоє дорослих, 8-річна дівчинка і хлопчик 10-ти років загинули одразу.
Цікаво, що Желепа вже відбував покарання у вигляді позбавлення волі на три роки за ідентичний злочин – у 2010-му році він таким чином вбив жінку.
Внаслідок цієї трагедії Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з урядом запропонував запровадити довічне ув'язнення для п'яних водіїв, чиї дії спричинили смерть людини. Нагадаємо, що нещодавно, Зеленський підписав закон, згідно із яким посилюється покарання за водіння у нетверезому стані, але кримінальної відповідальності за це не ввели. Її замінили на «кримінальний проступок», але тепер, схоже, думка гаранта змінилась.
Насправді, проблема ДТП у нетверезому стані не є новою для України. Згідно статистики, в нашій державі щодня на дорогах гине 10 людей, значний відсоток із яких саме через керування автомобілем у нетверезому стані.
Статистика
За даними ВООЗ, травмування внаслідок ДТП є головною причиною смерті людей у віці 5–29 років.3-го січня 2020-го року Заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький розповів, скількох нетверезих водіїв правоохоронці зупинили протягом 2019-го. Так, він повідомив про 115 711 п’яних водіїв, на яких було складено протоколи. Скільки ще не спіймали – можна лише здогадуватись. Крім того, у 2019 році кількість ДТП на дорогах України сягла 160 675 випадків. Білошицький також зазначив, що 26 052 з цих ДТП – з потерпілими, в яких загинули 3 454 людини і 32 736 були травмовані. 5 189 ДТП у 2019 році зареєстровано саме за перебування водіїв у нетверезому стані. Тобто, протягом 2019-го року п’яні водії в середньому скоювали по 14,2 ДТП щодня.
Здавалось би, всі вони мають бути покарані за такі правопорушення, але все зовсім не так. У результаті 1457 осіб уникли відповідальності за нетверезе кермування через передання судами справи на розгляд трудових колективів та громадських організацій, 633 справи були закриті через так звану «малозначність», а ще 13 662 справи були закриті судами через закінчення терміну розгляду адмінправопорушення, який сьогодні складає 3 місяці.
Цифри попереднього року також сумні. Національна поліція лише за першу половину 2018-го зафіксувала понад дві тисячі аварій на дорогах України, які сталися з вини нетверезих водіїв. З них 349 – з важкими або трагічними наслідками. І це при тому, що загальна кількість ДТП, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, знизилася на 10%.
Виходить, що щороку патрульна поліція оформлює більше 100-та тисяч матеріалів за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, з яких несуть покарання лише приблизно 50-60%.
Також, згідно даних сайту «Форіншурер», за 2019-й рік в різного роду ДТП в Україні було травмовано 20 218 людей, 1 991 людина загинула на українських дорогах. Звідси напрошується доволі нехитрий висновок, що аварії щороку забирають набагато більше життів, ніж війна на сході України, де за 6,5 років загинуло 4270 людей. Звісно, ми не намагаємось применшити проблему російської агресії проти України і нам щиро шкода кожного українського героя, який загинув, захищаючи Батьківщину. Проте, на відміну від автошляхів, на війні ворог явний і ти розумієш, що тобі загрожує. А від ДТП не застрахований ніхто, особливо, коли їх причиною стає п’яний водій іншої автівки.
Що каже буква закону?
Законопроєкт, який передбачав кримінальну відповідальність за керування автікою чи будь-яким іншим транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, ухвалили ще в листопаді 2018 року. У дію він мав вступити з 1 січня 2020 року, проте це питання відтермінували до 1 липня.17-го ж червня 2020 року народні обранці ухвалили інший закон № 3314, який запроваджує поняття «кримінального проступку» та підвищує штрафи за повторне водіння у нетверезому стані. Таким чином, норми попереднього, ухваленого у 2018 році, закону чинності не набули, оскільки їх замінили новим законом. Тобто, кримінальну відповідальність замінили кримінальним проступком, але збільшили штрафи за повторне порушення закону.
Так, починаючи з 1 липня, штрафи для водіїв у стані алкогольного сп’яніння зросли до 17-34 тис. грн, тоді як раніше за це правопорушення був передбачений штраф у розмірі 10,2 тис. грн. Якщо порушник повторно буде спійманий за кермом п’яним, розмір штрафу становитиме 51 тисячу гривень. Згідно із нововведеннями, крім накладення штрафних санкцій, у водія відберуть права терміном на три роки.
Як це працює за кордоном?
Німеччина Згідно загальноєвропейської системи правил дорожнього руху, допустимий рівень вмісту алкоголю не повинен перевищувати 0,5 проміле. Така норма встановлена майже в усіх країнах Західної Європи (в Україні – 0,2 проміле). Однак у Німеччині водіям зі стажем менше двох років або тим, які не досягли 21 року, і водіям таксі сідати за кермо навіть з невеликим вмістом алкоголю в крові категорично заборонено. Якщо сталася аварія, покарання загрожує при будь-якому відмінному від нуля вмісту алкоголю. У Німеччині водій, який попався напідпитку вперше, платить 500 євро, другий раз – 1000 євро, третє порушення обходиться аж у 3000 євро і конфіскація прав на термін від 1-го до 3-х років. Причому після третього разу (або якщо ви перевищите норму алкоголю в крові втричі) водію доведеться перездавати екзамен для отримання водійського посвідчення.Франція Тут за водіння в нетверезому вигляді водієві загрожує повістка в суд і штраф від 135 євро (до 0,8 проміле), 4500 євро за перевищення 0,8 проміле і до 30 тисяч євро, якщо було ДТП. У разі тяжких наслідків аварії – 150 тисяч євро та 10 років в’язниці. Крім того, всі автомобілісти Франції повинні возити з собою набір для перевірки вмісту алкоголю в крові. При виході з ресторану, наприклад, ним потрібно скористатися безпосередньо перед тим, як сісти в автомобіль. Відсутність при собі такого набору, відповідно, передбачає штраф.
Великобританія
В Англії безкарно можна вживати до 0,8 проміле, це майже 2 келиха вина. Але саме тут найбільші в Європі штрафи за нетверезе водіння – 7200 євро за перший раз.
США В Америці любителі алковмісних напоїв можуть бути позбавлені волі на термін від шести місяців до одного року, а також їх можуть позбавити водійського посвідчення на тривалий термін. Допустимий вміст алкоголю в крові – 0,8 проміле (для водіїв від 21 року). Водій, якого вперше спіймали в нетверезому вигляді (і при цьому він не став причиною аварії), відбудеться штрафом в 300 доларів та позбавленням прав на пів року. Якщо він трапляється поліцейським у стані сп’яніння другий раз протягом десяти років, то штраф може сягати п’яти тисяч доларів, втретє – до 10 тисяч доларів. Якщо нетверезий водій став причиною ДТП зі смертельними наслідками, він отримає 10 років в’язниці, але в залежності від законодавства різних штатів, норми теж можуть бути різними.
То у чому полягає проблема нашого законодавства, як нам слід боротись із п’яними водіями і до чого може призвести безкарність за вбивство на дорогах? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли голова ГО «Pitbull» Микола Ільчук, юристка та експертка програми “Безпека громад” Експертного центру з прав людини Анастасія Апетик і кандидат юридичних наук Сергій Войченко.
Чому люди свідомо йдуть на порушення закону?
Люди просто впевнені у тому, що їх не спіймаютьМи це дуже багато аналізували. Одна з причин, чому ми, ГО «Пітбуль», підтримали новий законопроект №2695 полягає у тому, що ми бачимо, що люди не бояться відповідальності, а бояться лише того, що їх можуть зупинити. У більшості думка така: «я собі напідпитку вийду з закладу, сяду за кермо, тихенько доїду додому і ніхто мене не зупинить». Справа у тому, що поліція не має права просто так зупиняти автомобілі, бо закон не дозволяє. Відповідно, людину кілька разів так «пронесе» і це просто входить у звичку, причому народну. Це дуже масове явище. Те, що в Україні спіймали 115 тисяч нетверезих водіїв, це не «крапля в морі», але боюсь, що це навіть не десята частина усіх, хто сідає п’яним за кермо. Люди просто впевнені у тому, що їх не спіймають.
Я, як юрист Нацполіції, особисто ходила і спілкувалася із нетверезими водіями. Їхня основна мотивація – це відсутність невідворотності покарання. Тобто, «я пив, п’ю і буду пити. Їздив нетверезим і буду так їздити». Ці люди готові заплатити штраф, або сподіваються, що не попадуться. Тобто, це питання відповідальності.
Другий момент – це «а що мені за це буде?». 10 200 гривень штрафу часто не лякають людей. Крім того, люди вважають, що якщо їхати акуратно, нічого не порушувати, то можна бути і нетверезим.
Люди вважають, що якщо хтось сів за кермо напідпитку, то він «красавчик», бо «не боїться».Сергій Войченко:
Це доволі складне питання, бо сама проблема є комплексною. Це більше проблема суспільства, а не працівників поліції.
Насправді, це внутрішнє відчуття і ставлення людини до керування транспортним засобом напідпитку. Також тут грає роль ставлення суспільства до самого факту нетверезого водіння. Люди вважають, що якщо хтось сів за кермо напідпитку, то він «красавчик», бо «не боїться». Люди кажуть щось на кшталт «а що ж йому тут їхати, всього 10 км?». Тобто у першу чергу причиною таких порушень закону є відсутність внутрішньої культури у людей. Якби людина, яка планує сісти за кермо у нетверезому стані, піддавалась суспільному осуду, то кількість таких водіїв би зменшилась щонайменше на 80%. Наведу приклад: колись журналісти провели експеримент, під час якого у центрі Києва поставили автівку і актор зображав п’яного водія, який намагався сісти в машину і поїхати. Так от, більшість людей пройшло повз. Лише дехто спробував підійти до нього, аби поговорити, і лише одиниці спробували зателефонувати до поліції. Так само й офіціанти, які носять спиртне, а потім бачать, що їхні клієнти сідають за кермо. Вони теж переважно ігнорують подібні випадки, а за кордоном про таких громадян обов’язково повідомили б у поліцію.
Також варто сказати, що у нашому суспільстві існує абсолютна зневага до правоохоронних органів і відсутність авторитету держави та працівників поліції. Це пов’язано не лише із тим, що в Україні невдало провели реформу, це ще й події, пов’язані із Майданом. У нас майже кожен, кого зупиняють на дорозі, починає сваритись із поліціянтами, щось доводити і так далі. З іншого боку, і рівень підготовки поліцейських також залишається доволі низьким.
Крім того, варто ще згадати й про те, що у нас була в цілому знищена система ДАІ. Про її ефективність можна сперечатись і дискутувати, але вона мала певні права, яких зараз бракує поліції. Наприклад, одного разу, першого січня з самого ранку я їхав по проспекту Перемоги і мене просто зупинили, щоб я «дихнув». І у цьому немає нічого ганебного, я їду зранку після Нового Року, тверезий і це нормально, що мене просять пройти тест на стан алкогольного сп’яніння. Так, ти витрачаєш 5 хвилин свого часу, але тут не варто створювати конфлікт. Ти учасник дорожнього руху, якщо ти тверезий, то для чого тоді обурюватись? Якщо наступний, кого зупинять, буде п’яний, то він вже не наробить біди.
Як варто боротись із такими порушниками? Чи допомогла б тут кримінальна відповідальність за скоєне?
Микола Ільчук:
На мою думку, не достатньо змінювати саме покарання. Тобто переведення цього питання в кримінальну площину чи збільшення штрафу – це правильні ініціативи, але цього не достатньо. За 5 років я вже втретє бачу зміну покарання і відповідальності за такий злочин. Можна говорити, що треба жорсткіше карати людей чи ув’язнювати їх за водіння у нетверезому стані, але у першу чергу необхідно більше виявляти цих п’яних водіїв. Треба показати, що якщо ти випив і сів за кермо, то ти дуже ризикуєш, що тебе зупинять і перевірять. Я думаю, що це буде виходом із ситуації. А вже тоді можна говорити про кримінальну відповідальність, якщо вона йтиме у комплексі.
Анастасія Апетик:
Штраф – о’кей, заплачу. А якщо в думках людей вже буде в’язниця, то і ставлення до правопорушення буде зовсім іншеКримінальна відповідальність за водіння у нетверезому стані – це головне гасло від поліції. Я вважаю, що її треба запровадити, бо тоді вже це буде жорсткіше розслідуватись. Слід це зробити або проступком, як і планувалось згідно нового законопроекту, або визнати це злочином. У будь-якому випадку це має бути кримінальною відповідальністю. Люди мають розуміти, що якщо я сяду п’яним за кермо, то це може обернутись для мене в’язницею. Асоціація людей із будь-яким злочином – це, знову ж таки, «а що мені буде?». Штраф – о’кей, заплачу. А якщо в думках людей вже буде в’язниця, то і ставлення до правопорушення буде зовсім інше.
У більшості європейських країн є чітка градація. Там від 0,3 до 0,6 проміле – це адміністративна відповідальність. Якщо вміст алкоголю в крові водія є вищим, то це вже кримінал. Тому я не скажу, що введення кримінальної відповідальності за нетверезе водіння може вирішити всю проблему, але вона точно позитивно вплине на загальну картину цих правопорушень. На жаль, наша судова система не є досконалою, але це зменшило б кількість ДТП, фігурантами яких є нетверезі водії. До того ж, у невеликих містах чи селах це було б дуже повчальним. Люди б розуміли, що хтось сів за кермо п’яним і тепер має кримінал.
Сергій Войченко:
На моє переконання, посилення відповідальності не призведе до бажаного ефекту. Як ми вже говорили, більшість людей просто не сприймають співробітників поліції та не хочуть звертати увагу на елементарний порядок на дорогах. Проте тут може допомогти саме невідворотність покарання. Це мало б більший ефект, ніж будь-яке посилення відповідальності. Це має бути проведення так званих антиалкогольних рейдів. Така практика є у Європі, коли 3-5 машин поліції просто перекривають дорогу і масово перевіряють водіїв на стан сп’яніння. За перші 6 місяців таким чином будуть виловлені найбільш запеклі порушники, вони будуть притягнені до відповідальності, а для інших це стане фактором, який стримує.
І ще раз наголошу на ставленні суспільства. Якщо людина на корпоративі випивала, а потім сідає за кермо, то її колега має, по-перше, не дати їй цього зробити. Якщо це не вийшло, то він повинен знайти в собі сили та відповідальність зателефонувати в поліцію. Все зводиться до «здати» колегу чи не «здати», але на місці родини, яка загинула під Києвом, може бути будь-хто і цього дуже не хочеться.
Яким, на вашу думку, має бути покарання за нетверезе водіння?
Микола Ільчук:
Тут нам слід взяти до уваги практику, яка вже давно існує у Європі, де є градація відповідальності у залежності від стану сп’яніння людини. Погодьтесь, що людина, яка випила бокал пива відрізняється за кермом від людини, яка випила пляшку горілки. Обоє нетверезі водії, але вони несуть зовсім різну небезпеку на дорозі. Відповідно, я вважаю, що якщо у крові водія зафіксовано до 0,5 проміле алкоголю, то тут можна обмежитись великим грошовим штрафом. Якщо водій у середньому стані сп’яніння, десь від 0,5 до 1,5 проміле, то тут потрібно вже вводити суттєвий штраф із позбавленням права керування автомобілем та адмінарештом. Якщо ж водій має більше, ніж 1,5 проміле алкоголю в крові, то тут, мені здається, вже варто задуматись над кримінальною відповідальністю. Думаю, що так буде розумно і справедливо, тому ніхто не матиме жодних зауважень. Якщо ж водій у стані сп’яніння зробив ДТП і постраждали люди, то тут я абсолютно підтримую думку, що таких водіїв треба ув’язнювати.
Анастасія Апетик:
Чим жорсткішою буде відповідальність, тим краще. Я вважаю, що має бути серйозний штраф і позбавлення посвідчення водія або волі. Причому права слід забирати не на рік чи два, а на значно триваліший термін. Наприклад, є держави, де конфіскують навіть автомобіль після того, як зловлять водія у нетверезому стані вдруге. Мені здається, що і в нас такі практики були б доцільними.
Сергій Войченко:
У нас всі говорять про кримінальну відповідальність, але ніхто не задумується, що вона зводиться до штрафу. Тобто, у в’язницю нікого не посадять. Я вважаю, що людям, які сідають за кермо напідпитку, має загрожувати ув’язнення при наявності рецидиву. За перше водіння в нетверезому стані достатньо позбавити людину посвідчення водія на один рік. Якщо після цього його знову затримують, то має бути ще більший штраф і більший термін позбавлення водійських прав чи тюрма. Але головне – зловити такого водія. У нас переважно всі «хапаються за голови» вже після того, як сталась трагедія і це набуло розголосу.
Як гадаєте, чому в Україні все ж не ввели кримінальної відповідальності за подібні злочини?
Микола Ільчук:
Коли 1-го липня вступив у дію закон про проступки, ми за три дні побачили, що криміналізувати водіння транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння дуже складно і проблематично. Раніше патрульна поліція оформляла адміністративний протокол і це тривало 1 – 1,5 години, а з дізнавачами із райвідділу це займає від 3-х до 6-ти годин. Просто, коли мова йде про кримінал, то є певна процедура і її треба дотримуватись. Якщо усіх водіїв із підозрою на нетверезий стан «валити» під кримінал, то це обернеться неймовірним навантаженням на поліцейських. Крім того, поки поліцейський займається одним п’яним водієм, ще 10 таких самих проїжджають повз і поліція не має ні часу, ні можливості їх затримати.
Анастасія Апетик:
Тут все питання у процедурі. Зараз все відбувається наступним чином: патрульні поліцейські складають адміністративні матеріали, тобто протоколи, бо у них є на це повноваження. Якщо це буде проступком або кримінальною відповідальністю, це має бути окремо уповноважена особа. Це може бути слідчий або дізнавач, тут є різні версії законодавства і варіанти таких ситуацій. Розглянемо варіант зі слідчим: патрульний поліцейський виявляє нетверезого водія, викликає слідчо-оперативну групу і чекає, поки вона приїде. У залежності від міста чи села, це може тривати доволі довго. Навіть по Львову ця група може їхати до 2-х годин. Це дуже затратно у плані часу і сама процедура є далекою від досконалості. Якби патрульній поліції дали повноваження скласти якийсь матеріал і передати його до слідчого чи дізнавача для подальшого вивчення і супроводу, то це б значно спростило всю процедуру. Всі ці моменти заважають.
До того ж, слідчі і так зараз мають дуже велике навантаження. На жаль, кадровий голод у правоохоронних структурах нікуди не дівся, він актуальний. Якщо на наших слідчих сьогодні покласти ще й умовні 15 тисяч випадків із нетверезими водіями, то це для них буде дуже суттєве навантаження. Якщо говорити про Львів, то приблизно 3 тисячі протоколів доведеться покласти на сотню працівників. Це великий відсоток. А ще, оскільки це кримінал, люди будуть бирати собі адвокатів, слідчі будуть вимушені встановлювати всі нюанси справи і таке інше. Це теж аж ніяк не спростить роботу.
Якими можуть бути наслідки, якщо в Україні нічого не зміниться?
Микола Ільчук:
Саме через таку ситуацію у 2016-му році з’явилась організація «Пітбуль». Небайдужі громадяни просто бачили, що поліція не може впоратись із цим самотужки, бо не має достатньо інструментів. Ми у законний і цивілізований спосіб повідомляємо правоохоронні органи про нетверезих водіїв. Хоча існують випадки, багато із яких є зафільмовані, коли люди готові вчиняти самосуд над такими горе-водіями. Однозначно, це дуже обурює людей і можна лише здогадуватись, що відчуває і про що думає людина, у якої близькі або рідні потрапляють у такі ДТП. Я вважаю, що якщо є якась несправедливість на законодавчому рівні і вона дратує суспільство, то народні обранці повинні вживати більш жорстких заходів.
Можливо, від цього дещо обмежиться свобода пересування водіїв, але люди мають розуміти, що ніхто крім поліції не захистить їх від п’яних за кермом. У нас на дорогах гине більше людей, ніж на війні, це серйозна загроза для життя і здоров’я українців. У нас є 2000 трупів і десятки тисяч потерпілих внаслідок ДТП, до 20% яких трапляються саме через алкоголь.
Анастасія Апетик:
Згідно статистики правоохоронних органів, кількість нетверезих водіїв невпинно зростає. Автомобілі стали доступними і молодь може собі дозволити умовного «жигуля» чи іншу недорогу автівку. Тому динаміка є дуже негативною, причому не лише в Україні, а по всьому світі. Тут йдеться не лише про факти водіння у нетверезому стані, а й про ДТП за їх участі. У світі алкоголь входить у топ-10 причин ДТП, а в Україні взагалі у топ-5. Себто, якщо нічого не зміниться, то кількість «п’яних» аварій буде лише зростати з року в рік. Це просто буде величезна загроза для безпеки людини на дорозі. А у маленьких містах, де є невеличка громада і всі знають одне одного, справа може дійти до самосуду. Наприклад, можемо пригадати історію із Оленою Зайцевою, яка викликала цілу хвилю обурень по всій Україні. Якщо в Україні ніхто із цим нічого не зробить, то такі порушення просто викликатимуть все більшу агресію до нетверезих водіїв, особливо, якщо ДТП призводить до травмування чи смерті інших людей.
Сергій Войченко:
Якщо нічого не змінити, то і статистика не зміниться. Такі випадки трапляються і, на жаль, будуть траплятись. Тому держава і суспільство мають поставити перед собою питання, чи хочуть вони повторення таких випадків із нетверезими ДТП.
Крім того, є ще така річ, як суд Лінча. У нас регулярно то тут, то там можуть побити такого водія, тому виключати такого не можна. У нашому суспільстві «вулиця» є досить активною. Отже, якщо держава нічого не змінить, то це викликатиме все більшу критику в її бік.
Роман Гурський, ІА «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ