Про це з посиланням на три джерела на ринку private banking пише російський «Forbes».
«Банки змушують закрити свої рахунки клієнтів з активами менше ніж 5 млн дол., – наводять слова неназваного банкіра. – В разі відмови клієнт зобов'язаний заплатити абонентську плату за ведення рахунку. Вона становить близько тисячі швейцарських франків на місяць».
За словами ще одного банкіра, торік така політика швейцарських банків уже торкнулася клієнтів із Росії, але тоді труднощі відчули клієнти із сумами на рахунках менш ніж 3 млн дол. Деякі клієнти потрапляли в неприємні ситуації через те, що банки сповіщали про своє рішення за допомогою пошти.
«Багато російських клієнтів отримали паперові повідомлення в спеціальні орендовані осередки у Швейцарії, – пояснює банкір. – Природно, пошту в них щодня ніхто не перевіряє, і клієнти протягом трьох-чотирьох місяців не знали про рішення банку і змушені були заплатити комісію».
В UBS немає яких-небудь штрафних тарифів для власників невеликих рахунків, каже голова «UBS Wealth Management» у Росії Ілля Солар.
«У клієнтів UBS є орієнтир за розміром активів, за яким клієнту було б економічно виправдано користуватися всім спектром послуг банку», – говорить Солар.
Мінімальним орієнтиром в UBS є сума 5 млн дол. У «Сredit Suisse» заявили, що банк публічно «не обговорює питання, пов'язані з клієнтами».
Проблеми в росіян із зарубіжними банками почалися ще навесні минулого року, коли в результаті анексії Криму Росія потрапила під міжнародні санкції.
Російський девелопер, який має бізнес за кордоном, розповідав «Forbes», що закриття дрібних рахунків російських клієнтів у закордонних банках стало звичайною справою і він вважає це дискримінацією за національною ознакою. У британському банку HSBC у нього була картка з невеликою сумою після того, як він скоротив операції за закордонним рахунком з лімітом близько 10 млн дол. Він потрапляв у менш привілейовану категорію клієнтів банку, але що-небудь зробити з рахунком і поміняти тариф не встиг – банк повідомив про закриття рахунку за своєю ініціативою. На цьому його пригоди в зарубіжних банках не закінчилися. Рік тому його син оформляв іпотеку в банку «Barclays». Англійський банк відмовлявся брати в поручителі батька, оскільки кредитний інспектор вважав такий кредит ризикованим через санкції США щодо російських громадян. Банк дозволив залучити девелопера поручителем тільки після того, як той показав паспорт зі свіжою американською візою.
Клієнти з Росії не перші, хто відчуває проблеми з банками Швейцарії. Так, 2013 року «Wall Street Journal» повідомляла, що «Credit Suisse» закривала рахунки клієнтам із країн, які потрапили під санкції, зокрема Анголи, Туркменістану та Білорусі. На думку банкірів, так кредитні організації мінімізують ризики країни і переводять фокус на обслуговування більших рахунків.
Окрім закриття рахунків, швейцарські банки почали стежити за дотриманням клієнтами російського законодавства про контрольовані іноземні компанії і про валютний контроль. Це почало відбиватися на їхньому бізнесі. Кілька банкірів повідомили, що UBS і «Credit Suisse» дозволяють російським клієнтам переводити гроші на свої персональні рахунки у Швейцарії тільки з Росії.
ІА "Вголос": НОВИНИ