Львівська мисткиня Софія Філіпчук часто звертається до досвіду пересічних людей, кристалізуючи їхню філософію у сенси та послання глядацькій аудиторії. Про новий проект «Баба Жаба 1, 2, 3», про творчі пріоритети та завдання Софія розповідає «Вголосу».
Софіє, хто така Баба Жаба?
Це моя рідна бабуся. Я часто приїздила до неї на літні канікули, але лише недавно усвідомила всю життєву мудрість і вагу її слів. Усі ці фрази, якими вона користується, здавалися дуже простими, чи не кожна бабуся має такі вислови у своєму запасі, і вони були мені такими звичайними. Але коли я почала уважніше прислухатися до цих «афоризмів», то зрозуміла, що наскільки вони прості, настільки ж геніальні. Деякі фрази я включила до виставки. Бабуся має багато крилатих висловів власного авторства, вона подає їх відповідно до ситуації, під індивідуальним соусом.
Окрім колажів з афоризмами, представлено й інші мистецькі твори. Розкажи про них.
Колись бабця Гєню вивезли до Німеччини, де її навчили в’язати. На експозиції представлено серветки її авторства, які, як на мене, геніальні.
Бабуся також співає. Відвідувачі виставки можуть почути її спів. Мій товариш Мирослав Трофимук створив музичний супровід до її пісень.
У майбутньому я хочу глобальніше підійти до цієї теми із супутніми до виставки речами: принтами, листівками із концертом, відео. Мені хочеться показати, що в простій селянській жінці є такі велетенські глиби творчості й життєвої мудрості. І найважливіше, що не лише конкретно в Бабі Жабі – таких бабусь в українських селах є дуже багато.
Звідки з’явилася назва проекту «Баба Жаба»?
Коли я приїжджаю до бабусі й кажу: «Привіт, баба», вона відповідає: «Баба-жаба».
Як бабця поставилася до цього проекту?
Колись я зробила колаж, один із перших, напевно, в цьому проекті, і виставила його світлину у «Фейсбуці». Показую бабі цей пост, кажу: дивися, 50 лайків зібрав. Вона питає мене: що це таке?
Згодом я намалювала листівку з її портретом, на яку вона, подивившись, сказала: «Ні-ні, це не я, це якась жаба». В неї все повинно бути чітко, без жодних інтерпретацій, щоб вона точно могла себе впізнати. Я запропонувала бабусі продовжити роботу над проектом, зробивши відео. Вона погодилася. Для зйомки вдягла нову хустину. Мені було трішки шкода, що перед камерою бабця «фільтрувала» мову, позбавляючи її того звичного колориту, і була дещо стриманіша.
Скільки часу тривала робота над проектом?
Фотоколажі було зроблено впродовж останнього року. Запис пісень також. Проте маю і давніші записи. Бо ми в сім’ї любимо увіковічувати моменти, залишаючи їх на аудіоплівках. Я тепер зрозуміла, що це дуже хороша традиція, бо з плином часу можна не лише створити нове, а й відтворити старе.
Якими ще видами мистецтва займаєшся?
Малюю, створюю листівки, шию, вишиваю. В цьому проекті хотіла все поєднати.
Яку мудрість адресує в цьому проекті Баба Жаба глядачеві?
У ній стільки всього. Але дуже значимими для мене є слова: «Ти знаєш, усе, що відбувається, це не просто так». Бабуся дуже багато молиться. Вона – віруюча людина. Мені дуже імпонує її світогляд, ставлення до життя, до людей. Вона ніколи, попри вік, не скаржиться на здоров’я, завжди каже, що нормально почувається. Мені подобається її оптимізм, переконання в тому, що все буде добре. Те, що вона ні про кого погано не думає.
Персоніфікація в мистецтві крізь розкриття окремої історії зараз дуже актуальна, що особисто для тебе дає цей прийом?
Я люблю історії. Коли малюю листівки, завжди стараюся вкладати якийсь сенс, посил, додавати якусь бодай коротку, але думку.
Нещодавно в мене відбулася виставка «Санта-Барбара села Тамановичі». В ній було описано сім історій. Когось покинула жінка, хтось має три хати. На тлі цих ситуацій сидить пес Вуглик, який, спостерігаючи за всім цим, дивується. «В мене є будка, миска, шматок хліба, – каже Вуглик. – І мені більше нічого не треба, я бачу прекрасний світ. А ви собі понабудовували тих хат і маєте вічні проблеми. Живіть просто, не майте перешкод». Власне через такі невеличкі послання я намагаюся достукатися до людей. Адресувати ці посили людям у своїх листівках. Хочеться в цей похмурий період, в який ми живемо, в чомусь побачити світло, позитив, надію на добро.
Роксолана Савчин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ