23 роки тому Верховна Рада ухвалила нову Конституцію України. Її прийняли вранці 28 червня 1996 року, засідаючи перед цим добу без сну.

Досі про те, як ухвалювали головний закон країни, ходять різні чутки. У парламентських робочих групах тривала запекла боротьба щодо багатьох питань, які стосувалися мови, символів, державного устрою України, пише «Обозреватель».

Тоді на кону стояло питання — чи стане Україна остаточно самостійною державою, що живе за своїми законами. Шалений опір тоді чинили комуністи, намагаючись зірвати або затягнути процес. Що вийшло, а що ні.

ТОП-7 маловідомих фактів про те, як ухвалювався Основний закон.

  • При підготовці Конституції України передбачалося, що наш парламент стане двопалатним.
Справді, така пропозиція була, але її не підтримали.

«Існували дві точки зору. Одні казали, що нам треба відображати інтереси регіонів, оскільки вони сильно відрізняються одне від одного. Противники цієї ідеї говорили, що у нас немає таких регіонів, які різко відрізняються своєю ментальністю.

Тому нам не потрібно створювати додаткову структуру, яка більше схожа на федералізацію. Фактично депутати поділилися на два табори — прихильників або противників федералізації», — каже ексдепутат, член конституційної тимчасової комісії ВР Іван Заєць.

Крім того, депутати розуміли, що з ухваленням двопалатного парламенту їм би довелося піти на перевибори, але мало хто цього хотів.

  • Спочатку у проекті Конституції не було пункту про присягу депутатів. Він з'явився вже пізніше, ближче до голосування.
«Справді, у нас тоді була тільки присяга президента. Адже першому обраному президенту України Леоніду Кравчуку у 1991 році треба було складати присягу, тому її для нього написали. А ось про присягу депутатів не йшлося. Коли була створена робоча група Конституційної комісії і я у неї увійшов, то подумав: чому не може бути присяги депутата? Для того, щоб вийти зі своєю ідеєю на робочій групі, вирішив цю присягу написати.

Прочитав різні Конституції, в яких були подібні речі, і накидав свої думки. Якось до мене прийшов мій товариш, онук відомого етнографа і археолога Миколи Біляшівського. Я йому кажу, поки я готую їжу на кухні, ось тобі мої думки, сформулюй їх. В результаті була написана присяга депутата у мене на кухні. Я з нею виступив, були противники, які вважали, що депутату не потрібно це, він не президент. Але вдалося переконати колег. Щоправда, останні слова у присязі ще дописав депутат Володимир Буткевич», — говорить Іван Заєць.

  • Не було і Генерального прокурора. Передбачалося, що прокуратуру очолюватиме міністр юстиції.
Пізніше у проекті Конституції з'явилася глава про Генеральну прокуратуру і посаду Генерального прокурора.

«Головне, ми хотіли змінити функції прокуратури, щоб це не був каральний меч, як за Радянського Союзу. Тому з'явилася глава про генпрокуратуру і генерального прокурора.

Щоправда, у перехідних положеннях ми зазначили, що генпрокуратура продовжує виконувати функцію нагляду за дотриманням і виконанням законів, поки чинності не набудуть нові закони, які регулюватимуть діяльність державних органів, що відповідають за це», — каже Заєць.

  • Засідання парламенту, на якому мали ухвалити Конституцію, тривало добу, двері до зали засідань були зачинені, щоб парламентарі не розбіглися.
Це не зовсім так. Двері зачинені не були, оскільки депутати паралельно працювали і в робочих групах, погоджуючи останні формулювання основного документа України. А ось тодішній спікер, соціаліст Олександр Мороз попередив депутатів, які вже спробували вночі втекти із зали, що їх позбавлять мандата.

«Там тривала жорстока боротьба і було незрозуміло, чия точка зору переможе. Ліві постійно затягували процес. Всі розуміли, що це важливий документ для країни, який фактично підводить риску під комуністичним минулим. Працювали, незважаючи на голод, страшенну втому. Так, Мороз попереджав, що можуть позбавити мандата тих, хто піде. Але головним стимулом було те, що Кучма міг у разі неприйняття Конституції провести її через референдум. Як це зробили в Росії. І зрозуміло, що в такому разі депутатам довелося б іти знову на вибори, ніхто того не хотів», — говорить Заєць.

  • Пропонували змінити прапор на трисмуговий, додавши малинову смугу. Або взагалі залишити старий радянський — червоний із синім.
Жорстока боротьба розгорнулася за символи України. Суперечки викликали гімн, герб і прапор. Головними противниками були ліві. Щодо символів сперечалися навіть у день голосування.

«Були ті, хто пропонував залишити старий прапор, червоний із синім. Або зробити його у три смуги — до жовтої і блакитної додати малиновий колір або червоний», — згадує Заєць.

Опівночі з 27 на 28 червня 1996 року розпочалося обговорення символів у залі засідань. Більш ніж за годину непотрібних дебатів Мороз попросив робочу групу ще попрацювати. Це тривало до 6-ї години ранку. Комуністи стояли на смерть.

  • Під питанням опинилась українська мова як державна. Ліві вимагали зробити дві державні мови — українську і російську.
«Це була найжорстокіша боротьба, ліві взагалі не хотіли ніякого державної мови, але головний тренд у них був все ж таки дві мови. А ви ж розумієте, немає мови, немає і нації. Тому це було найважливіше питання», — говорить Заєць.
  • Лівим майже вдалося відстояти фактично «федералізацію» Криму. Крим отримав свою Конституцію.
Герб, прапор, гімн і статус Криму брали одним пакетом. В результаті Крим отримав автономію і свою Конституцію, а Україна — свої національні символи. Такою була ціна компромісу ухвалення Конституції.

«У старій Конституції була зафіксована автономія Криму, але ліві і кримські депутати хотіли отримати свою Конституцію. Це все були московські розробки. Не треба мати ілюзії щодо Росії — ні за Єльцина, ні за Путіна вони не хотіли, щоб Україна була незалежною.

Навіть після того, як України 21 серпня 1991 року проголосувала за незалежність, вже 26 серпня прессекретар Єльцина заявив, що Росія залишає за собою право мати територіальні претензії до тих республік, які стали на шлях незалежності. Вони хотіли, щоб Крим мав свою Конституцію, яка ще й ухвалювалася б кримською Верховною Радою. Але ми записали, що їхня Конституція має відповідати законам України», – каже Заєць.

ІА "Вголос": НОВИНИ

Всі свіжі новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!