Це свято весни (хаґ га-авів) та волі, пов’язане з виходом євреїв з Єгипту, пише РІСУ.
Відзначати його починають напередодні 15 числа місяця нісана (за єврейським місячним календарем), який припадає на березень-квітень (за григоріанським календарем).
Вважають, що саме цього дня близько 1200 року до нашої ери пророк Мойсей вивів ізраїльтян з Єгипетського царства, звільнивши їх від 400-річного рабства.
Послідовники юдаїзму відзначають Пасху вісім днів. Закінчення відзначення Песаху цьогоріч припадає на 22 квітня. Протягом усього тижня в їжу не вживають нічого кислого (хамець). Перед Песахом усе кисле вживають тільки після спеціальної обробки у вогні або киплячій воді.
Кульмінаційним моментом святкування єврейського Великодня є вечірня трапеза – седер («порядок»), що влаштовують у першу і другу ніч свята. Під час седеру у визначеній послідовності читають оповідання про виведення з Єгипту.
На столі обов’язково є символічні страви. Мацу їдять у пам’ять про те, що під час виведення ізраїльтяни пекли прісні коржі, тому що не могли чекати, поки тісто забродить. Гірка і терта зелень символізує гіркоту єгипетського рабства. А суміш із тертих яблук, фініків, горіхів та вина за кольором нагадує глину, з якої поневолені євреї робили цеглини.
Зелень прийнято вмочати в солону воду – вона символізує сльози, пролиті ізраїльтянами в Єгипті, та море, яке вони перетнули під час виходу з рабства.
За трапезою випивають чотири келихи червоного вина. За традицією, прийнято наповняти ще п’ятий келих і залишати його для пророка Іллі, який повернеться на землю, щоб сповістити про настання «дня Господнього, великого і страшного».
Однією з обов’язкових умов седера є запрошення до участі в трапезі всіх убогих, а також тих, хто не може відзначити свято в колі своєї родини. Трапезу закінчують словами вітання: «У майбутньому році – у Єрусалимі!».
У синагогах під час великоднього Богослужіння читають Пісню Пісень (Шир а-ширімо), яка символізує зв’язок Песаха з двома архаїчними сільськогосподарськими святами: святом нового приплоду худоби, коли приносили в жертву однорічне ягня, і святом перших жнив, коли знищували старий хліб, а з прісного тіста випікали новий – мацу. Згодом ці свята було об’єднано торжеством на честь виведення з Єгипту – дня народження єврейського народу як нації.
ІА "Вголос": НОВИНИ