Справа «Укркосмосу» – це кримінальне провадження за фактом завдання $8,245 млн шкоди державним інтересам в особі підприємства – національного оператора супутникового зв’язку.

Про це інформує пресслужба НАБУ.

Як зазначається, впродовж 2011-2014 років учасники корупційної схеми вивели за кордон та легалізували 8,245 млн дол. США. Йдеться про частину коштів із суми у $292,4 млн, яку Канадське експортне агентство надало під гарантії Уряду України державному підприємству «Укркосмос» для виготовлення та запуску першого українського геостаціонарного телекомунікаційного супутника.

Внаслідок злочину зірвано запуск супутника «Либідь» як однієї зі складових побудови Національної супутникової системи зв’язку України. Але це не звільнило Кабінет Міністрів України від обов’язку виплачувати кредит. Після того, як проект у 2018 році було зупинено, з державного бюджету продовжували щопівроку сплачувати $25 млн боргу. Станом на кінець 2019 року Уряд виплатив повну суму кредиту, гривневий еквівалент якої перевищив 6 млрд грн.

У 2007 році Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 696 «Про заходи щодо створення національної супутникової системи зв’язку» (далі – НССЗ), якою передбачалося створення першого українського геостаціонарного телекомунікаційного супутника «Либідь». Проект реалізувався із залученням кредитних коштів, оскільки у Державному бюджеті України потрібних ресурсів не було.

Супутник призначався для:

надання послуг регіонального і закордонного телебачення  та радіомовлення;

безпосереднього телемовлення;

надання послуг мультимедіа й інтернет;

забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій;

забезпечення телекомунікацій установ спеціального зв'язку та органів національної безпеки.

Зокрема планувалося, що до кінця 2011 року український «Либідь» гарантує пряму телевізійну трансляцію і швидкісний інтернет-доступ, на роботу супутника розраховували під час трансляції матчів «Євро-2012». Експерти прогнозували підвищений попит на ємності вітчизняного космічного апарату і можливість повернути витрачені на побудову НССЗ ресурси упродовж п’яти-семи років.

На виконання Плану заходів, затверджених постановою Уряду, Національне космічне агентство України (далі – НКАУ), державне підприємство «Укркосмос» та державне підприємство «Укроборонсервіс» уклали Рамкову угоду.

Відповідно до цієї угоди:

НКАУ зобов’язалося провести переговори з банками та міжнародними фінансовими установами щодо залучення фінансових коштів;

ДП «Укркосмос» – укласти контракт з підприємством на постачання супутника та його складових частин;

ДП «Укроборонсервіс» – організувати розробку бізнес-плану щодо створення супутника, включаючи проведення тендеру серед виконавців та аудиту бізнес-плану.

Для вибору розробника бізнес-плану та отримання інформації щодо вартості робіт «Укркосмос» та «Укроборонсервіс» із травня по листопад 2007 року розіслали запити низці компаній в Україні та за кордоном. Найбільш вигідною, на думку робочої групи, яка опрацьовувала заявки, виявилася пропозиція компанії SES Astra – одного з найбільш відомих у світі виробників супутників із Люксембургу. Однак, попри всі переваги, у корупційну схему ця компанія не вписувалася, а тому мусила поступитися місцем більш «лояльній».

Те, що SES Astra не стає переможцем тендеру, це – вже одна з перших заслуг організатора схеми. Хто він такий? Перш за все, стороння людина як для космічної галузі, так і для конкретних органів чи держпідприємств. Та це не заважає йому бути знаним і впливом. Це дозволяє йому лобіювати інтереси іншої компанії – MacDonald, Dettwiler and Associates (далі – MDA, Канада). З-поміж іншого, він звертається до Голови Комітету ВР України з питань національної безпеки і оборони для впливу на службових осіб НКАУ та ДП «Укркосмос», аби ті вивчили пропозиції MDA.

Також організатор схеми наполягає на тому, що не потрібно проводити міжнародну процедуру закупівлі, даючи рівні можливості всім потенційним виконавцям робіт. Достатньо буде провести переговорну процедуру з канадською компанією, співпраця з якою дозволяє Уряду України отримувати кредитування від Канадського експортного агентства (далі – КЕА) на нібито досить вигідних умовах – під 3,2% річних.

Як встановило слідство, ще одним аргументом організатора схеми на користь співпраці з MDA було те, що це дозволить залучити до циклу робіт як субпідрядників українські підприємства, зокрема ДП «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (далі – ДП «Південмаш») та Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля (далі – КБ «Південне»).

Низка знайомств і зустрічей приводять того, що у червні 2009 року ДП «Укркосмос» як замовник та MDA як виконавець укладають попередній контракт на поставку супутника.

Тим часом для контролю дій посадових осіб НКАУ та «Укркосмосу» і можливості надавати їм вказівки до укладення фінальної угоди з MDA організатор схеми закріплює своє становище. У липні 2009 року гендиректор НКАУ призначає цю особу своїм позаштатним радником, а згодом він стає керівником групи фінансово-економічного забезпечення проекту.

У грудні 2009 року ДП «Укркосмос» та Канадське експортне агентство укладають кредитний договір, згідно з яким ДП «Укркосмос» залучило від КЕА кредит на загальну суму понад $292,4 млн. При цьому «Укркосмос» одразу повинен був сплатити КЕА комісію за ризик – майже $38 млн – ось такі вигідні умови кредитування. Того ж дня Кабінет Міністрів України уклав з КЕА гарантійну угоду, зобов’язуючись забезпечувати повну і своєчасну оплату кредиту.

Слідство з’ясувало, що організатор мав дружні зв’язки з колишніми громадянами Російської Федерації, які входили до керівного складу компанії MDA.

Передбачалося, що КБ «Південне» та ДП «Південмаш» отримують кошти за виконання своїх робіт із рахунків Briklin Limited на Кіпрі, а вже потім ця компанія-нерезидент отримує оплату від MDA. Насправді ж послуги Briklin Limited, яка позиціонувала себе успішною компанією з мільярдами на рахунках, були потрібні тільки для «заробітку» корупціонерів. Як з’ясувало слідство, на її рахунку на той час було трохи більше $6 тисяч.

Слідство отримало докази, що організатор схеми контролював дії директора ДП «Укркосмос». Зокрема, останній письмово узгоджував із позаштатним радником гендиректора НКАУ свої відрядження та управлінські рішення.

Прослідковуючи платежі Briklin Limited, детективи НАБУ встановили, що в грудні 2011 року за 1 млн 130 тис. дол. США, отриманих для виготовлення ракетоносія, позаштатний радник придбав своєму сину квартиру у м. Нью-Йорк (США), на яку під час досудового розслідування накладено арешт.

Лише навесні 2014 року, коли всі терміни запуску супутника зірвані, «Південмаш» повідомили про проблему на офіційному рівні. Представник Briklin Limited та водночас позаштатний радник гендиректора НКАУ пояснив її виникнення світовою фінансовою кризою, яка призвела до блокування рахунків із 8,245 млн дол. США. На підтвердження своїх слів він зміг надати документ від аудиторської компанії, але там вказувалося, що на заблокованому рахунку є тільки 6 млн євро. Дивовижне конвертування валют залишилося без пояснень.

Наслідків у цього злочину більше, ніж здається на перший погляд. Назвімо основні з них:

державі в особі ДП «Укркосмос» завдано $8,245 млн збитків внаслідок привласнення цих коштів;

зірвано виготовлення та запуск першого українського геостаціонарного телекомунікаційного супутника, про що у державі мріяли чи не з перших років незалежності;

коли проект уже кілька років як відійшов у минуле, кошти платників податків все одно спрямовувалися на погашення $292,4 млн кредиту, наданого Канадським експортним агентством ДП «Укркосмос» під гарантії уряду України;

не маючи власної системи супутникового зв’язку Україна вже майже 30 років замовляє послуги в іноземних компаній, виводячи валюту з держави;

Україна втратила орбітальну точку 38,2° східної довготи, а замість неї отримала не найбільш вигідну;

із 2018 року Україна витрачає кошти на врегулювання в Лондонському міжнародному арбітражному суді спору з канадською MDA (тільки у липні 2019 року Уряд погодив виділення Державному космічному агентству на ці витрати 28 млн грн з резервного фонду);

ситуація з проектом стала великим кроком назад у розвитку вітчизняної космічної галузі, репутація якої у світі зазначала краху.

 

ІА "Вголос": НОВИНИ