Яворівська спеціальна економічна зона мала бути вільна від податків. Із найблагіших намірів: залучити якомога більше інвесторів, аби підняти з колін депресивний район, в якому основне виробництво з чудовою інфраструктурою – ДГХП “Сірка” – наказало довго жити. Однак реалії СЕЗ “Яворів” (ті, які не потрапляють в оптимістичні звіти), змусили міністра фінансів Пинзеника та багатьох депутатів назвати цю зону злочинною. Чи мали вони рацію?
Як робити “спеціальні” гроші
Описана нижче схема стосується не всіх суб’єктів СЕЗ “Яворів”, а лише тих непоодиноких, хто слово “спеціальна” зрозумів надто буквально. Отож, аби вписати ім’я своєї фірми в скрижалі СЕЗ “Яворів”, треба інвестувати 500 тисяч доларів – своєрідний вхідний квиток. Однак якщо хтось думає, що ця кругленька сума вноситься в районний бюджет (тобто гарантує безхмарне існування усім бюджетникам, пенсіонерам та малоімущим, чого слід чекати з огляду на суми інвестицій), то глибоко помиляється.
На зону ввозиться обладнання, еквівалентне заповітній сумі “інвестицій”. Так у Яворів потрапляють верстати 1935 року випуску чи 60-х років, а ще – гайки, які привозили мало не в мішках (так стверджує народний депутат Володимир Яворівський). Не випадково, що основними іноземними суб’єктами СЕЗ “Яворів” є представники країн, де відбувається технологічний бум. Там масово оновлюються технологічні лінії, а старі викидаються на металобрухт. Точніше, спритними бізнесменами ввозяться на СЕЗ “Яворів”, розташовану під самим кордоном із ЄС і звільнену від податків. Саме так Яворівщина поступово стала музеєм технологічних експонатів, які витісняються з європейських ринків. У нас же вони розцінюються як стартовий капітал для роботи в зоні. “Золотої” роботи.
Раритетне обладнання ставиться на території “Сірки”. Для видимості, бо на такому обладнанні чогось “екстра” не виготовиш. Тому далі йде найбільш тіньова ланка бізнесу на СЕЗ “Яворів” – та, яка й привернула увагу уряду. Зону відкрито називали вотчиною від(о)мої партії, в розпорядженні якої були митний пост “Краковець” і вся західна митниця. Готову продукцію, яка мала б виготовлятися на зоні, завозять з-за кордону. За те, що з Польщі підприємець вивозить їхню продукцію, йому вдячна Польща повертає ПДВ (20% від ціни). Отже, суб’єкт СЕЗ “Яворів” уже кладе в кишеню п’яту частину свого “проекту”. Однак на українській митниці цей рейс не фіксується. Нардеп Яворівський робив запит до польських та українських митників і відкрив феноменальний закон арифметики: поляки випустили зі своєї країни 100 фур (кожній відшкодувавши ПДВ), а українці впустили... 20. Яворівський: “Поляки нам показали вибірку за кілька місяців 2003 року. Це було довжелезне простирадло з переліком машин, які пройшли кордон на Мостиська. Ми звірили ці дані з українського боку. Наші зафіксували в 4 рази менше машин”.
Таким чином готова продукція іноземного виробництва потрапляє на СЕЗ “Яворів”, розвантажується й отримує приліплену бірку “Made in Ukraine”. Оскільки за документами ця продукція буцімто виготовлена на СЕЗ, Україна підприємцеві відшкодовує ще 20% ПДВ. Отже, разом із польським і нашим рідним відшкодуванням бізнесмен кладе до кишені 40% загальної вартості оборудки. Неслабо.
Зона веселих і кмітливих
Депутат Львівської облради від Яворівщини Василь Пазиняк розповідає, як він навідався на підприємство, яке виготовляє продукцію для школярів: “Цех 1965 року. Чого не працює, питаю. Відповідають: у нас сезонна робота. А на складі, бачу, цілий стос продукції польською мовою. Та от ми палітурки готові з Польщі завозимо. Дивно, бо підприємство, яке виготовляє зошити на звільненій від податків зоні, першим зацікавлене у повному циклі виробництва, тим паче маючи всю технологічну лінію”.
Інший приклад – підприємство, яке вирощує курочок. Є там 100 “модельок”, яким чистять пір’ячко перед візитами журналістів. І в той же час складовані курячі четвертинки ідуть, як з-під конвеєра. Поряд – комбікормовий завод, керівництво якого каже: щоб вигодувати ту кількість курок, яка продається потім, треба вимести всі запаси заводу. Чим вони їх годують – ніхто не знає. Натомість на четвертинках красується бірка “Вироблено у СЕЗ”, а значить, без податків.
Сірчаний млин “Добромиль”, колись державний, зараз приватний. Прізвище власника відоме – Васюник: брат Івана Васюника, першого заступника Зінченка. Тонна немеленої сірки коштує, приміром, 100 доларів, меленої – 250. На виробництві сірки задіяні 100 працівників, які гублять своє здоров’я. На приватному млині Васюника 10 осіб. Логічно, млинарі мали б трохи поділитися з виробниками сірки прибутком, однак, каже депутат Пазиняк, за 2 роки ні копійки перераховано не було.
Іспанське ТзОВ “Єврошпон” – гордість СЕЗ “Яворів” (зі слів хрещеного батька зони Степана Лукашика). Шпон, розповідає Святослав Яворівський (син і помічник нардепа Яворівського), виготовляється з білого дуба – такий росте тільки у Словенії (дуже охороняється) та в Україні (без коментарів). Дуб має бути 60-80-річний і без сучків, причому в діло іде 40% дерева, решта – прогнозовані відходи. В Європі кубометр коштує 500 доларів, а ідальго в Україні закупляють за 1000-1300 грн. Якби “Єврошпон” тільки перепродавав деревину, то мав би 100% прибутку. А шпон із українських дубів, занесених у Червону книгу, приносить сеньйору Вісенте неабиякі прибутки. Працюють 80 людей, температура в цеху – 30 градусів (деревину обробляють паром), їх офіційна зарплата – 150-200 грн, автобуси привозять людей о 7.30 і відвозять о 21.00. Сеньйор Вісенте окрім Яворова на кордоні з ЄС веде бізнес також у Африці.
Б’ємо на сполох, б’ємо чужих
Зараз навколо СЕЗ “Яворів” – буча. Польські інвестори готові позиватися з Україною на предмет односторонньої зміни правил гри посеред гри (якщо уряд таки скасує інвестиційні пільги). Єжи Конек, голова Міжнародного товариства польських підприємців в Україні, якось пообіцяв: ми прикуємо себе ланцюгами біля посольства у Варшаві і продемонструємо, що в Україні немає свободи економічної діяльності.
Поляків можна зрозуміти: вони вклали в українську економіку 150 млн доларів і планували вкласти ще 100 млн. 40 польських фірм працюють у СЕЗ “Яворів”. Але чи могли поляки припускати, що “СЕЗи в бандитській Україні стали певними ополонками, через які хапали кисень олігархи, бандити та тіньова економіка” (діагноз нардепа Яворівського)?
Ростислав Новоженець, голова Яворівської райдержадміністрації, каже: “У 1999 році, коли виникла ідея створення СЕЗ, на Яворівщині рівень безробіття сягав 15% (офіційно) внаслідок згортання діяльності “Сірки”. Там було 30 тисяч працівників, а в 1965 р. спеціально побудований Новояворівськ. Продукт “Сірки” став неконкурентоздатним, і тому виникла ідея сконцентрувати в одному районі інвестиції, які надходять на Львівщину, оскільки при “Сірці” була вся виробнича інфраструктура. Зараз є 104 інвестиційні проекти, рівень безробіття знизився втричі, 75% ВВП району дають суб’єкти спеціальної економічної зони. Припиняти їхню діяльність – це різати курку, яка несе золоті яйця”.
Золоті яйця СЕЗ дійсно несе, та опиняються вони не лише в одному кошику. Новоженець, як новий шеф району, не може знати про всі схеми (що знають інші), але й він визнає: “Багато творилося речей, пов’язаних із тіньовою економікою та відмиванням коштів, не всіх інвестиційних зобов’язань дотримувалися, були порушення самої реєстрації. Я ініціював перевірку суб’єктів, тут працювали прокуратура, податкова і Мінекономіки. Я зняв із реєстрації 17 проектів, 45 визнано чесними, 42-м дано 2 місяці, аби виправити ситуацію. Можливо, буде звернення до прокуратури чи СБУ – я зацікавлений усіх вивести на світло. 70% працівників на підприємствах СЕЗ мають бути мешканцями Яворівського району. Чи так є на, приміром, Добромильському млині чи в “Експресі” (теж зареєстрованим у цій зоні), будемо перевіряти. Відділивши зерно від полови, ми пропонуємо відновити пільги – але тим, хто нормально працює. Уточнюючий Держбюджет-2005 пільги зняв, а закон про СЕЗ “Яворів” їх дає. Кожен підприємець у бізнес-план закладає видатки і прибутки, і ніхто не передбачав, що будуть видатки на сплату податків. Уряд зруйнував ці бізнес-плани. Хтось почне приховувати прибутки. До речі, прикінцеві положення до бюджету-2005 завуальовано дають маневр для Кабміну, що за окремими списками є нагода відновити пільги чесним підприємцям. Треба цим скористатися”.
Такою є думка підприємців, зацікавлених у збереженні “золотих” пільг, висловлена вустами Новоженця. Депутат Пазиняк додає: “Нехай чесні підприємці працюють. Але треба зробити привабливою для інвесторів усю Україну, а не лише 10% території, які покривають СЕЗи. Значна частина суб’єктів СЕЗ “Яворів” зареєстрована на приватних адресах, і в багатьох числиться лише директор і бухгалтер. Багато суб’єктів зони мають дочірні підприємства по всій Україні, тобто зареєстровані в Яворові, але працюють в інших областях, маючи пільги. Прикро, що благі наміри, які керували державою при створенні спеціальної економічної зони, використали нечисті на руку люди”.
Віктор Пинзеник міністр фінансів
Жоден з інвестиційних проектів, зареєстрованих у СЕЗ, не виконується, натомість підприємства одержують пільги з оподатковування. Вартість інвестиційних проектів, зареєстрована в усіх СЕЗ, складає 986 млн доларів, а фактично реалізовані проекти – на 306 млн доларів, тобто на третину. Підозріло й те, що підрозділи міністерств, які відповідають за СЕЗ, а також керівництво деяких ОДА відмовлялися надавати Мінфіну реальну інформацію.
Володимир Яворівський народний депутат України
Сама ідеологія СЕЗ була правильна. Чого вартує приклад Тайваню: провінційний острівець закидав півсвіту дешевими товарами. Такі точкові зони по Україні мали дати економічний поштовх. Але почалося лобіювання зон, за якими стояли олігархи. Зони перетворювалися на чорні економічні дірки. Яворівська зона – яскравий приклад. Поруч – кордон. Ця зона працювала в крупних сумах на Київ, а дрібні відкати йшли на районну та обласну владу. Якби бодай 10 інвесторів внесли 500 тисяч доларів у цей район, це були б великі гроші. В зону почали завозити технології, але далеко не нові. Я сам бачив лінію 1936 року випуску, в мішках її завозили. В зону стільки налізло непотребу, який і не думав створювати робочі місця! Там реєструвалися харківські, луганські, київські підприємці, давши хабара чиновникам взамін за колосальні пільги. Ця зона нічого Україні не дала, а життя в Яворівському районі анітрохи не покращало. Треба провести аудит і виокремити підприємства, які дійсно вклали гроші. Їх буде одиниці, і їм треба дати працювати. А решті сказати: збирайте свої гайки в мішок і ушивайтеся.
СЕЗ у цифрах
– Станом на 1 січня 2005 року надходження від суб’єктів СЕЗ “Яворів” склали 5,3 млн грн. Отримали вони від держави пільг на 8,4 млн грн.
– 51% інвесторів СЕЗ “Яворів” – іноземці. Попереду – Польща, потім – Швейцарія, Англія і США. Є навіть традиційні офшори – Віргінські острови (8 млн доларів у 2002 році).
– Кожне третє підприємство СЕЗ “Яворів” пов’язане з лісом та деревиною.
– На СЕЗ “Яворів” є 4 тисячі робочих місць при 104 підприємствах. Для порівняння: у Стрию без жодних пільг одна фабрика “Леоні” створила 5 тисяч робочих місць.
– Кошторисна вартість усіх проектів СЕЗ “Яворів” – 256 млн доларів. У цьому році планувалося ще 20,6 млн доларів і створення “аж” 612 робочих місць. Причому зібрати податків – 3,5 млн грн.
– Кількість робочих місць, задекларованих бізнес-планами, у 10 разів перевищує кількість реально створених.
– Згідно з документами, СЕЗ “Яворів” мала б закидати регіон вікнами-дверми з металопластику, алюмінію та дерева; черепицею та стіновими панелями; поліетиленовою тарою; каркасами; фарбою “Снєжка”; меблями; курятиною; етикетками; харчовими добавками; побутхімією та косметикою; ветеринарними препаратами; тракторами; кабелями; комп’ютерами; деревною мукою надтонкого подрібнення; бруківкою; трикотажем; дезінфекційними засобами; холодильниками; взуттям; шоколадом; телефонними апаратами; зошитами; спорткостюмами; вітамінами; латексними виробами; мінералкою; парфумами; добривами; клеями; донорською плазмою...
Скільки можна зекономити суб’єктам СЕЗ
– Пільги діють 20 років.
– Немає ПДВ 5 років, а з шостого року – лише половина.
– Немає податку на ввезення обладнання.
– Немає податку на прибуток і ввізного мита.
– Немає збору на обов’язкове соцстрахування на випадок безробіття, плати за землю (перші 3 роки, а потім – половина) і відрахувань до інноваційного фонду – собівартість продукції, виготовленої в СЕЗ, зменшується на 50%.
ІА "Вголос": НОВИНИ