Остання значна подія в господарському житті країни -- прийняття Верховною Радою змін до Закону про Державний бюджет України на 2005 рік. Новий Закон України від 25 березня 2005 року №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України »Про Державний бюджет України на 2005 рік« та деяких інших законодавчих актів України», загалом, не є несподіваною подією. Приймаючи наприкінці минулого року бюджет, Верховна Рада чесно попередила, що бюджет не остаточний і що його чекають значні зміни. Воно трохи так, якби студент приніс на захист курсової вступ, шматок основної частини і шматок бібліографії і сказав: «А решту донесу через чотири місяці». Курсова ще як курсова, а от країні якось треба жити з «напівзатвердженим» бюджетом.
Та нехай уже. Наприкінці минулого року наші і не наші депутати мали на голові багато інших клопотів, крім бюджету. Та й, крім того, справа ця звична. До Закону про державний бюджет 2004 року зміни вносилися ще в середині грудня 2004 року -- майже одночасно з прийняттям бюджету на 2005 рік.
Також навряд чи хтось чекав, що справа обійдеться самим бюджетом. Але що зміни буде внесено більш ніж до восьми десятків законодавчих актів -- це, мабуть, несподіванка для багатьох.
Ми не будемо говорити про всі зміни і про всі вісімдесят з чимось змінених законів. Ці зміни зараз розглядають і коментують сотні фахівців у десятках спеціалізованих видань. Але про одну поговоримо. Йдеться про зміну у спрощеній системі оподаткування.
Можливо, хтось не знає, що це таке (хоча й навряд). Якщо, даруйте каламбур, спрощувати, то спрощена система оподаткування -- це така собі рулетка: маєш дохід чи не маєш доходу, а суму податку сплати. Це або фіксований прибутковий податок, передбачений статтею 14 Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», який сплачується шляхом придбання торгового патенту, або єдиний податок, встановлений Указом Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Про фіксований сільськогосподарський податок і про єдиний податок для юридичних осіб тут говорити не будемо, а додамо лише, що для фізосіб єдиний податок передбачає сплату щомісяця фіксованої ставки від 20 до 200 гривень, яка затверджується місцевими радами для різних видів діяльності, за себе і по 50% відсотків ставки -- за кожного найманого працівника (у тому числі члена сім’ї). Сплата єдиного податку звільняє підприємця від сплати цілої купи інших податків і зборів, дає право не застосовувати касовий апарат (але треба вести книгу обліку доходів і витрат) і позбавляє права торгувати лікеро-горілчаними та тютюновими виробами і пально-мастильними матеріалами.
На спрощену систему оподаткування точила зуби ще попередня влада, зокрема Микола Азаров у 2003 році у бутність свою міністром фінансів. Її оголошували джерелом усіх фінансових лих країни, джерелом «чорної» готівки для всього тіньового сектора, причиною дефіциту бюджету, невиплат пенсій і прочая і прочая. І тому якщо й не скасовувати її, то все одно пропонувалося підняти ставки з 20-200 грн до 200-600 грн -- що на одне виходило. Але зі скасуванням спрощеної системи тоді не вигоріло, а Азаров договорився до того, що заявив, ніби скасування спрощеної системи навіть не розглядалося. А з чого тоді, дозвольте спитати, було стільки шуму, на якому зробили собі реноме захисників приватних підприємців всілякі «озимі» та інші браві кучмоянуковичці?
Тоді знайшлася нова іграшка -- сумнозвісні ПДВ-рахунки. З ними, щоправда, теж не вигоріло, а до кінця року і сама кучмівська влада наказала довго жити.
Але ще до того тривожний дзвінок для спрощеної системи пролунав при прийнятті отого «напівзатвердженого» бюджету на 2005 рік, прийнятого Законом України від 23 грудня 2004 року №2285-IV «Про Державний бюджет України на 2005 рік». У ньому писало, що «до набрання чинності законом про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне та пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків, із сплатою юридичними особами єдиного податку у розмірі 50 відсотків діючих ставок».
Таким чином, по-перше, було порушено положення статті 7 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-XII «Про систему оподаткування», який забороняє змінювати податкові ставки і механізм справляння податків Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Бо стверджувати, начебто стаття 45 Закону про Державний бюджет 2005 року не стосується механізму справляння податку -- справа доволі безнадійна. Ба більше, можна навіть стверджувати, що наказ сплачувати 50 відсотків чинної ставки є де-факто саме зміною цієї ставки, що також заборонено.
По-друге, влада анонсувала прийняття закону, який мав би упорядкувати питання спрощеної системи оподаткування. І це був певною мірою привід до втіхи: це означало, що спрощену систему ніхто ховати не збирається.
Анонс закону про спрощену систему оподаткування означав ще одну річ - що Податкового кодексу, якого в Україні чекають уже років шість і який мав би кодифікувати і замінити безліч законів з питань оподаткування, доведеться чекати ще довгенько.
Що ж до страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне та пенсійне страхування, які «спрощенців» змусили сплачувати окремо, то раніше вони їх платити не мусили, оскільки 42% єдиного податку зараховувалися до Пенсійного фонду, а 15% -- на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення -- 4%). Що це, як не збільшення ставки податку, яке Закон про систему оподаткування забороняє приймати законами про держбюджет? Маємо також дискримінацію платників -- бо якщо юридичним особам дозволили сплачувати 50% ставки, то для фізичних осіб ставка залишилася такою самою. Плюс до неї додалися внески на пенсійний і на соцстрах. Змін до Указу про спрощену систему ніхто не вносив. По-перше, Рада може хіба що рекомендувати Президентові внести до нього зміну. По-друге, навіщо це робити взагалі, якщо і так ось-ось має бути прийнятий закон про спрощену систему оподаткування? А що приватним підприємцям тимчасом доведеться набагато платити більше, ніж вони платили доти, причому деяким навіть уп’ятеро (20 гривень податку плюс майже 84 гривні пенсійного внеску), -- нічого, потерплять.
Але депутати придумали, як їм викрутитися з тієї ситуації, що вносити зміни до свого указу може тільки сам Президент. Вони просто записали в пункті 4 Прикінцевих положень Закону №2505: «Установити, що з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України »Про спрощену систему оподаткування« Указ Президента України »Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" застосовуються з урахуванням таких особливостей:
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не поширюється на:
суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов’язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;
суб’єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;
суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
фізичних осіб - підприємців, які займаються діяльністю у сферах торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення, архітектури, надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, аудиту, діяльністю з надання в оренду нерухомого майна та ріелторською діяльністю."
Раніше, як уже говорилося, спрощена система була заказана тільки торговцям алкоголем, тютюном та пально-мастильними матеріалами (тепер їх підвели під одне поняття «торговців підакцизними товарами»). Тепер заборона зачепила і ювелірів (далеко не всі з них заробляють так багато, як це уявляють собі депутати), торговців нерухомістю (це можна зрозуміти, але житло, мабуть, знову подорожчає), власників залів з ігровими автоматами (от цих якраз зовсім не шкода), аптекарів, архітекторів (а ці чим завинили?), аудиторів і приватних юрисконсультів. Останні потрапили під роздачу слонів тому, що часто на таких засадах працювали директори і бухгалтери підприємств, отримуючи мінімальну зарплату і круглу суму «за консультаційні послуги». Вдалося втриматися в межах спрощеної системи комп’ютерникам, над якими дамоклів меч завис був у проекті закону.
Виключити тіньовий обіг готівки через «спрощенців» депутати спробували тим, що пунктом 1 статті 17 Закону №2505 внесли зміну до п. 1.8 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», доповнивши його таким абзацом: «Самозайнята особа -- платник єдиного або фіксованого податку, яка надає послуги іншій особі (виконує роботи на її користь) у межах цивільно-правового договору, прирівнюється до найманої особи з відповідним оподаткуванням отриманих нею доходів як заробітної плати, якщо умови такого цивільно-правового договору передбачають надання таких послуг (робіт) протягом більше ніж одного календарного місяця за податковий рік».
Не миттям, то катанням. Не можна внести зміни до Указу про спрощену систему, зате можна змінити собою ж прийнятий Закон про податок з доходів. Це вже, до речі, не перший раз: подібний абзац уже з’являвся в Законі про податок з доходів, але дуже швидко звідти зник: стара влада не захотіла псувати собі стосунків з електоратом перед виборами. Нова ж влада, очевидно, у своїх виборцях впевнена твердо. Бо дуже багатьом із них вона цим абзацом добряче зіпсувала крові. Звичайно, на умовах договору про надання послуг чи виконання робіт між приватним підприємцем і підприємцем працюють чимало осіб, які за інших обставин вважалися б найманими працівниками. Тим не менше, ці особи чемно платили і всі податки і нарахування і на свою мінімальну зарплату, яку вони отримували як наймані працівники, і єдиний податок (до 1 січня 2005 року ― до 200 грн. на місяць, а тепер ще й 83,84 грн. пенсійного внеску), який вони сплачували як підприємці. Частина з них, мабуть, плюне на своє підприємництво і перейде на роботу за трудовим договором. Не думаю, що це буде велика частина. Інша частина буде шукати виходу.
А вихід є. Можна щомісяця укладати новий договір, у якому змінювати його предмет, щоб у податківців не було підстав оголосити його продовженням попереднього. І що називати підприємців, які укладають щомісяця по договору, «тіньовиками»? Так, знаєте, можна з половиною країни пересваритися. Кому це треба перед парламентськими виборами?
На щастя, такий договір не може бути довше календарного місяця ― якби не було слова «календарний», у податківців виникла би спокуса підсумовувати тривалість надання послуг одному контрагенту протягом року і стверджувати, що якщо таких днів більше 30 (чи все-таки 31?), то це вже більше місяця.
На жаль, незрозуміло, як рахувати календарні місяці. Якщо договір починає дію 28 числа, а припиняє, скажімо, четвертого ― це два календарні місяці? За логікою ―так.
Це положення невигідне досить багатьом підприємцям, які не можуть поділити свою діяльність на місячні проміжки та уникнути «перетікання» з місяця в місяць. Наприклад, якщо перевізник має терміново доставити вантаж, він не може чекати початку нового місця. То що, він через це стане найманим працівником свого замовника?
А особа, яка надає, скажімо, послуги репетитора і законослухняно є при цьому платником єдиного податку? Теж щомісяця новий договір? А гувернантка? Чому б гувернантці не сплачувати єдиний податок? Не знаю, чи гувернантки на єдиному податку були раніше, але після прийняття Закону №2505 їх уже точно не буде.
Кому це треба? Такі заходи не допоможуть наповнити бюджет, а можуть тільки зашкодити економіці, бо зменшують купівельну спроможність населення.
А проект Закону про спрощену систему оподаткування є на розгляді у Верховній Раді. Про нього є сенс поговорити окремо. Так що до цієї теми ми ще повернемося.
ІА "Вголос": НОВИНИ