Закон передбачає заборону для американських підприємців на здійснення бізнесу практично з усім нафтовим сектором Ірану, а також його судноплавними та страховими компаніями.
Крім того, встановлюється бар'єр на шляху будь-яких фінансових операцій, включаючи торгівлю цінними паперами та золотом, з іранськими установами, в тому числі Центральним банком.
Відповідно до документа, американські каральні заходи можуть бути вжиті і проти іноземних фірм, які ведуть справи з Іраном.
Новий закон доповнює санкції, які раніше було введено в США на основі резолюції Ради Безпеки ООН 1929, прийнятої в червні 2010 року, а також ряду національних законів і президентських указів.
Одне з його завдань — дотримання ембарго на імпорт іранської нафти, введеного США і Євросоюзом.
Раніше Мінфін США оголосив про санкції проти сирійської держкомпанії «Сітрол», яка здійснювала торгівлю бензином з Іраном. А минулого тижня Обама підписав виконавчий указ про заборону на купівлю у іранських компаній продукції нафтохімічної промисловості.
Коментуючи посилення каральних заходів проти Ісламської Республіки, заступник помічника президента США з національної безпеки Бен Родс заявив, що адміністрації Обами вдалося створити найжорсткіший режим санкцій проти Ірану, з яким коли-небудь стикався уряд цієї країни. За його словами, санкції вже почали «істотно впливати на іранську економіку».
Після того, як ЄС в червні ввів ембарго на поставки іранської нафти, її імпорт на світовий ринок скоротився приблизно на 40%. «Кожен квартал Іран недоотримує прибуток на 9 мільярдів доларів», — уточнив представник Білого дому.
«Ми очікуємо, що ефект від санкцій буде ще більшим», — підкреслив Родс.
Варто додати, що раніше США погрожували своїми санкціями Кенії за співпрацю з іранським нафтовим бізнесом.
Джерело: ИТАР-ТАСС
ІА "Вголос": НОВИНИ