Стефан Татух, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області
Стефане Дмитровичу, громадськість занепокоєна ситуацією, що склалася в лісовому заказнику „Корналовичі”. „Служба охорони природи” звернулася до Президента України з відкритим листом, в якому просить Віктора Ющенка втрутитися і заборонити вирубувати прадавній ліс. Що робить Держуправління охорони природного навколишнього середовища для залагодження цього конфлікту?
Для початку – кілька слів, як все починалося. Заповідне урочище місцевого значення „Корналовичі” було створене у 1970 році. Воно функціонувало як урочище, спрямоване на збереження вікових пралісів – дубових і частково грабових насаджень. У 1999 році колишнє державне лісогосподарське об’єднання „Львівліс” вийшло з пропозицією до обласної ради стосовно ліквідації частини заповідних об’єктів на території Львівської області у зв’язку з тим, що вони виконали свої функції і в подальшому їх стало недоцільно заповідати.
Наше управління подало пропозицію обговорити дане питання з залученням наукових установ Львівщини, таких як Інститут екології Карпат, Лісотехнічний університет, природничий музей, органів місцевого самоврядування, громадськості, одним словом, усіх зацікавлених сторін.
Але тоді, у листопаді 1999 року екологічна комісія Львівської обласної ради не прислухалася до наших пропозицій і прийняла рішення винести це питання на сесію облради.
Рішенням сесії Львівської обласної ради у грудні 1999 року заповідне урочище Корналовичі було ліквідоване.
У 2004 році питання щодо відновлення заповідного урочища Корналовичі постало знову, насамперед з боку наукових установ і, звичайно, громадськості. Тому, реагуючи на звернення, у листопаді 2005 року спеціалістами Інституту екології Карпат, природознавчого музею, Лісотехнічного університету було проведено обстеження цих насаджень і рекомендовано створити заказник, але вже площею не 238, а 88 га.
Тобто, відбулися певні зміни у структурі лісових насаджень, пов’язані з веденням лісового господарства, та й ряд інших змін. У листопаді 2005 року це питання з нашої ініціативи було винесено на розгляд сесії обласної ради, яка прийняла ухвалу про створення лісового заказника „Корналовичі” площею 88 га.
А на якій підставі урочище Корналовичі позбавили статусу заповідника і чому площа новоствореного заказника настільки зменшилася? Віковий праліс втратив свою цінність?
Важко сказати. Треба піднімати усі матеріали досліджень. У нас їх немає, усі висновки в обласній раді. Треба з ними ознайомитися, які були пропозиції і що насправді відбулося, чому погодили таку площу. Очевидно, тут своє вагоме слово сказало Державне лісогосподарське об’єднання „Львівліс”, і так був знайдений компроміс стосовно площі.
А щодо цінності насаджень, то треба звернутися до науковців. Я цим питанням не володію. Наскільки мені відомо від наших спеціалістів, ці дубові насадження як технічна деревина особливої вартості не представляють у зв’язку з тим, що це старі насадження. Так само вони не можуть бути і джерелом відновлення, бо старі дерева вже навіть не плодоносять належним чином, тобто не дають великої кількості жолудів. Одним словом, щоб розібратися в цьому питанні, треба піднімати обґрунтування наукових установ.
„Служба охорони природи” стверджує, що в заказнику триває вирубка вікових дубів, що, своєю чергою, може призвести до зникнення десятків червонокнижних видів. Чи вашим управлінням зафіксовані в урочищі „Корналовичі” дії, які загрожують екосистемі?
У лютому 2007 поступила низка скарг, зокрема і від президента „Служби охорони природи” Бедернічека до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, до громадськості з приводу того, що проводяться рубки у цьому заказнику.
На виконання доручення міністерства нашим управлінням була проведена перевірка лісового заказника „Корналовичі”. Під час перевірки було зафіксовано вирубку дерев в мажах Дубівського лісництва Самбірського лісгоспу, але за межами заповідного лісового заказника Корналовичі.
Тобто, в лісовому заказнику „Корналовичі” управлінням не зафіксовано жодних порушень?
У результаті перевірки було встановлено наступне: насамперед, користувач заказника не змінив межі заповідного урочища, тобто, якщо відповідні межові знаки були встановлені на площі 238 га, то вони так і залишилися і на сьогоднішній день межові знаки на 88 га лісового заказника „Корналовичі” не встановлені. Тому екологічною громадськістю, зокрема паном Бедернічеком були зафіксовані рубки, які проводилися, на його думку, на території заповідного урочища. Але перевірка зафіксувала, що в заказнику рубка не проводилася. Самбірським лісгоспом там проводились, в основному, заходи, спрямовані на покращення відновлення дубових насаджень в заплавах р. Дністер.
Окрім того, у 2005-2006 році мав бути передбачений комплекс санітарно-оздоровчих заходів, спрямованих на покращення збереження цього лісового заказника. Самбірський лісгосп його не розробив, отже, ми видали відповідний припис.
Нами також було зафіксовано, що між Лісотехнічним університетом і Самбірським лісопідприємством укладена угода щодо проведення наукових досліджень з метою покращення стану лісових насаджень на території підприємства „Самбірське лісове господарство”, в тому числі і урочища „Корналовичі”. Метою цих досліджень є зняття грабових насаджень, які затінюють і перешкоджають природному відновленню дуба.
В процесі обстеження спеціалістами Держуправління було зафіксовано, що в результаті робіт по зняттю грабових насаджень природне відновлення дуба на цій території покращилося. Ми запропонували надати нашому управлінню матеріали досліджень, щоб докладніше ознайомитись з позитивом, який дає рубка грабових насаджень і як це впливає на відновлення дуба. Після оцінки нашими спеціалістами цих матеріалів у нас буде більш детальна картина ситуації, яка є на сьогодні в Корналовичах.
Стосовно червонокнижних видів, які є на території заказника, то з цим питанням треба звернутися до спеціалістів. Я зараз не готовий вам відповісти. Треба підняти матеріали досліджень, які проводив Інститут екології Карпат. Я думаю, пані Марискевич, чи лісівники, які проводили обстеження цієї території, можуть дати конкретну відповідь. Відповідні дослідження проводилися, бо ж обґрунтовувалась доцільність зменшення території заказника.
Чи буде управління ОНПС виступати з пропозицією розширити територію заказника Корналовичі?
Я за те, щоб заповідні території збільшувалися. Сьогодні питання заказника Корналовичі потребує детального вивчення. Треба подивитися, які насадження є в описах, який відсоток серед них дубів, яка вікова структура цих насаджень. Якщо там є середньовікові, пристигаючі насадження, то вони дійсно високоплодовиті, і, відповідно, становлять цінність. Старі ж дерева з віком трухлявіють і такої цінності вже не мають. Їх, з метою збереження і покращення дубових насаджень, треба замінювати молодими.
Думаю, що найближчим часом в Корналовичах буде проведено ще низку досліджень. Адже ситуацію під контролем тримає громадськість. Питанням Корналовичів займається також управління лісового господарства. І подальша доля стосовно чи розширення, чи покращення роботи лісового заказника буде визначено в найкоротший час. Але для цього повинні бути відповідні висновки наукових установ інших зацікавлених сторін, а також згода органів місцевого самоврядування і головного лісокористувача.
ІА "Вголос": НОВИНИ