Було обумовлено, що щойно Україна відновить контроль над відповідними територіями, то та сума коштів, яка буде накопичена для виплат соціальних пільг і субсидій, буде зменшена на вартість електроенергії і газу, які Україна зараз поставляє на територію Луганської і Донецької областей, що не контролюються центральною владою.
Крім того, тим українцям, що мешкають на Донбасі, дали час до 1 грудня, аби покинути окуповані терористами території. Якщо, наприклад, пенсіонер хоче і далі отримувати пенсію, він має виїхати з території, яку контролюють сепаратисти, зареєструватись як переселенець, і жити й отримувати соцвиплати там. Якщо ж не виїде – пенсію йому нараховуватимуть, але отримати він її зможе лише тоді, коли його регіон буде звільнений від бойовиків.
Чи взагалі законно було приймати подібні рішення, чи були інші шляхи вирішення цієї ситуації та як це вплине на людей, які справді не мають можливості виїхати з контрольованих бойовиками територій, «Вголос» з’ясовував у експертів.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
Припинення фінансування тієї частини Донбасу, яка підконтрольна російській армії, є вимушеним кроком. Треба розуміти, що іншого виходу не має, бо до цієї території українська влада не має навіть фізичного доступу. Тобто, не має фізичної змоги навіть елементарно завезти готівку у відділення банків чи банкомати. Тому припинення фінансування – це природно в даній ситуації.
Звісно, стосовно тих людей, які справді не мають змоги виїхати з територій, які контролюють бойовики, це неправильно. Але ще раз повторюю – іншого виходу немає.
Така ситуація з фінансуванням була й раніше, просто поки тривала передвиборча парламентська кампанія, ніхто з влади не хотів говорити про якісь неприємні речі, які могли би потенційно знизити їхні рейтинги. Але тепер, коли вибори відбулися, буде випливати багато правди.
Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства:
З одного боку таке рішення звісно, є незаконним. Але ж тут керувалися більше політичною доцільністю, ніж законністю. Але, по великому рахунку, що з точки політики, що з точки закону, треба було ввести військовий стан на цій території, відвоювати її, а потім вже силами міліції і Служби безпеки проводити там антитерористичну операцію. Із самого початку все пішло не так.
Інший вихід був. І сама логіка, і життя, і закон говорять про те, що в нас на сході йде війна. Для того, щоб ліквідувати проблему, яка є на сході, треба ввести воєнний стан і, згідно зі законом про воєнний стан, вирішити цю проблему. У нас пробували вирішити проблему через закон про боротьбу з тероризмом. Це зробити було неможливо, по тій причині, що сили міліції й СБУ не мають можливості воювати з танками, «Градами» і всією іншою технікою, яка є на озброєнні в окупантів. І керувати операцією не може людина, яка не знає як воювати – це нелогічно і неправильно. Тому з самого початку розвиток подій підказував, що потрібно вводити воєнний стан і воювати силами професійних військових.
Розумієте, у нас під кожну ситуацію є закон, і потрібно використовувати той закон, який відповідає кожній конкретній ситуації. В нас зробили все не так. Коли йде мова про те, чи фінансувати, чи не фінансувати території, на яких зараз йде війна, так це ж все одно наші території. І можна говорити, що фінансуючи Донбас, означає допомагати терористам, а можна казати й те, що там є наші люди, тож припиняючи фінансування, ми їх кидаємо напризволяще.
Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
Якщо дотримуватися процедури прийняття такого рішення, то воно є законним. Думаю, що це доцільне й обґрунтоване рішення, треба враховувати факт війни і факт окупації цих територій. Кому і як перераховувати гроші? Сепаратистам на рахунки? Це означає підтримувати ту сторону, яка з нами воює, вбиває наших солдат і цивільних громадян. Я думаю, що це був би злочин.
Але з таким рішенням суттєво запізнилися, це треба було зробити набагато раніше. Зараз фінансувати якісь установи, перераховувати гроші на ту частину території – фактично означає військовий злочин проти держави.
Коли я чую, що треба фінансувати людей, які живуть в окупації, то в мене складається враження, що ті, хто це говорять, просто працюють в інтересах сепаратистів. Ті, хто може і хоче отримувати гроші, хай їдуть на територію України і отримують пенсії. Якщо ж вони працюють в українських державних установах, а не на сепаратистів, то тоді треба виїжджати. Що поробиш? Війна!
І якщо хтось забув, то я нагадаю: в умовах війни фінансувати цю територію, це злочин, це означає фінансувати сепаратистів, які вбивають наших громадян.
Віктор Небоженко, політолог та директор соціологічної служби «Український барометр»:
Більшість населення, що досі перебуває на окупованих територіях, спочатку брали участь у голосуванні на референдумі, а потім і на псевдовиборах сепаратистів. І сьогодні, якщо в них є власні «керівники», то вони, як будь-яка влада, мають зайнятися забезпеченням безпеки населення і забезпеченням соціального захисту. І тут Україна їм вже не може допомогти. Це те ж саме, що людина потрапила в полон чи концтабір іншої країни, і ми в принципі не можемо їй допомогти, коли нам не дають виконати свої обов’язки.
Але це у жодному випадку не означає, що Україна визнає ці ЛНР і ДНР іншими державами. Поки що ми маємо визнати, що Україна зупиняє виконання свої державних забов’язань перед тими територіями, які нині є захопленими і на яких відбуваються збройні конфлікти. Всі прекрасно розуміють, що гроші, які виплачувалися людям, які там залишилися, вони потраплять не до людей, а до сепаратистів, які направлять ці кошти на закупівлю зброї. Тому тут не треба зважати на демагогію, що люди нібито все життя пропрацювали на Україну, а тепер їм не дають пенсії. Це неправильно – ми блокуємо територію, тимчасово окуповану російськими військами.
Але цей крок вже запізнілий. Бо якщо б це було зроблено ще з місяць тому, то, можливо, ці 300 тисяч пенсіонерів двадцять разів подумали б, чи треба їм голосувати за сепаратистів.
Ольга Куровець, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ