Космополітичними вітрами до Львова занесло двійко анонімних талісманів Євро-2012 з дещо неадекватними фейсами.
Анонімні кріейтори у складі: когось з Ворнер Бразерс (які не стали особливо напрягатись після Трікса та Флікса) та когось з українського та польського потойбіччя, вирішили підхалтурити на євроталісманах і зібравши забраковані детальки, що могли залишитись після піксарівських Історії іграшок чи Суперсімейки, присобачили їх до наявних рук та ніг.
На фініші отрималось щось приблизне у стилі мультяшних піндосних астронавтів з дуже дебілуватим фейсами, але добрими душами. Тільки от в євроталісманів жодної духовності на обличчі не намальовано. Це знеособлені персонажі з вилупленими від екстазі беньками, де постійно пробігає всезростаюча загроза наростаючого ідіотизму, чи навіть, як повідомляє львівська преса – олігофренії.
Подібні здеформовані лики можна інколи ще побачити у деяких представників мормонства, що виникли лише тому, що їх прабатькам колись було дозволено плодитись і розмножуватись лише у чітко визначеному колі адептів Джозефа Сміта.
В порівнянні з таким чудом невідомої природи, логотипні мальовидла турніру від якогось португальського майстра пензлика та лопати, де ростуть квіточки-людожери та розквітають кислотні стадіони, ще навіть можна назвати якоюсь вершиною дизайнерської думки (хоча там процвітає ще той рагулізм). Цікаво навіть, яке страхопудало було на початку талісманного проекту, якщо в результаті виникло таке фуфло.
Ще можна зрозуміти Лозницю, який в Щастя моє хвилини дві показує некрофільні обличчя жителів забитої та шизофренічної Росії на прикладі жителів Чернігівської чи Сумської області. Але це артхаус, а не те, що має подобатись дітям (за словами Лубківського).
Як почав повідомляти директор МОК "Євро 2012 Україна" Маркіян Лубківський, вони (мистці) хотіли максимально українізувати пацика, який буде називатись: або Славко, або Стрімко, або Ладко. Тільки от що, у цьому ідіотизмі українського (окрім, українського ідіотизму) – невідомо. Жодної української ідентифікації у цьому манекені не відшукати, а тим більше, вкладеного туди у мріях Лубківського Котигорошка.
У мріях того ж Лубківського також існують сподівання, що ці два ще непоіменовані дебіли мають сподобатись дітям. Особливою цікавістю вирізняються коментарі Лубківського, коли йому повідомити про певне дебілізацію цих талісманів. В нього існує одна залізна логіка на це – дорослі, які виросли з дитячого віку, вже не можуть зрозуміти усю мистецьку красу та натхненну неперевершеність талісманних даунів і тому вони не мають права критикувати працю багатьох людей і його особисту заслугу у цій справі також.
Особливого розуму у такому висновку Лубківського не спостерігається навіть на Альпах і тому вже навіть Садовий починає рятувати душу Лубківського (транзитно пропіаривши Зеника – чи то пиво, чи то якусь розведену бурду).
Садовий почав схилятись до талісманної толерастії так, ніби він один розбирається в мультфільмах. Відкривши Америку, що мульти його дитинства цілковито відрізняються від мультиплікації, яку дивляться його діти, він почав проповідувати мир, френду та баблгам до цих убогих персонажів і тим більше, до їх убогих кріейторів. І все в дусі рагулізму а-ля відеоролик We'll make it!!! Euro 2012.
Не розглядаючи цей талісманний дебілізм навіть в контексті таких актуальних анімацій, як Фантастичний містер Фокс, Мері та Макс, Кораліна в країні кошмарів, можна зазначити, що гіперболізована неадекватність цих талісманів вирвана з іронічного контексту якогось мульта про монстрів і чомусь присобачена в такому халтурному варіанті до Євро-2012. А неякісних (непрофесійних) малюнків до українських казок виданих російськомовними громадянами у Києві та особливо у східній Україні – й так вистачає і без Ворнер Бразерса.
ІА "Вголос": НОВИНИ