Комунальна власність міста Львова є значним наповнювачем бюджету розвитку міста і об’єктом зацікавлення багатьох підприємців. Про ситуацію, яка склалася сьогодні в цьому напрямку, розказав Тарас Коць, голова постійної депутатської комісії комунального майна та власності.
Пане Тарасе, недавно Ви казали, що з наступного року комісія комунального майна і власності, яку ви очолюєте, дещо змінить пріоритети в роботі. Розкажіть про це детальніше.
Згідно з законодавством, власник приватної нерухомості, яка знаходиться на ділянці, що перебуває в комунальній власності, має право викупити цю ділянку. Безумовно, в час, коли немає наповнення бюджету розвитку міста від проведення аукціонів, такий викуп може бути реальним виходом.
Цього року бюджет міста отримав лише 27 мільйонів гривень із запланованих 107 від продажу комунальної землі. Недовиконання є катастрофічно високим, тому ми маємо зосередити роботу в іншій галузі і йти на зустріч бажаючим викупити землю чи майно.
Які ще, на Вашу думку, процедури допомогли б активніше наповнювати бюджет міста?
Що стосується комунального майна, у нас є тільки два шляхи наповнення бюджету. Це продаж майна або його оренда. Станом на сьогодні місто отримало від здачі майна в оренду близько 25 млн гривень, від продажу – понад 80 мільйонів. Тобто практично план надходжень від продажу майна на цей рік виконаний, на відміну від продажу землі.
Раніше ми віддавали в оренду майно на конкурсній основі – профільне управління розробляло умови конкурсу для бажаючих отримати право оренди, заявники надавали свої пропозиції і найкращі з них отримували право укласти договір з містом.
Але ми вирішили вдосконалити цю процедуру і, як один з видів конкурсу, запропонували конкурс з відкритими пропозиціями. Це конкурс на право оренди, який нагадує правила аукціону. Тобто кожен бажаючий отримати право оренди пропонує свою ціну і, якщо пропозиція конкуруючої структури буде більшою, то цей претендент може далі піднімати разову суму за право оренди.
Конкурентна боротьба у цьому випадку суттєво збільшує надходження до міського бюджету розвитку.
Як Ви ставитеся до процедури аукціонів? Чи вважаєте Ви її досить ефективною?
Я вважаю, що в наших умовах це найефективніший шлях продажу, тому що бажаючі отримати майно чи землю, змагаються відкрито і прозоро. Коли проводиться конкурс, то комісія отримує пропозиції у закритих конвертах і потім визначає найкращого претендента. Аукціон дає можливість істотно піднімати ціну і залучати до бюджету значно більші кошти.
Що, на Вашу думку, позначилося на тому, що надходження від аукціонів суттєво зменшились?
В той час, коли в місті проводилися аукціони, економічна криза в тому вигляді, що ми маємо зараз, ще не торкнулася нас. Не було ще таких явних ознак, які б сигналізували про кризу, тому проблема полягає в іншому. На мою думку, пропоновані з аукціонів об’єкти були не зовсім привабливі і їх стартова ціна була дещо завищена. Я вважаю, що це два основні показники.
Але сьогодні ми вже можемо говорити, що початки кризи дійшли і до України та істотно впливають на всі економічні процеси в державі та в місті зокрема.
Який Ви можете дати прогноз щодо ситуації з приватизацією майна наступного року?
В контексті того, що ми все ж будемо приймаючою стороною у проведенні „Євро-2012”, я думаю, що закладені в бюджеті кошти від приватизації мають бути досить високими. У порівнянні з цим роком, коли у бюджет розвитку міста було закладено 188 мільйонів гривень і він не виконується, думаю, наступного року, з огляду на економічну та фінансову кризу, ситуація у цій галузі буде ще складнішою.
Відслідковуючи тенденції сьогодення, які стосуються продажу майна, ми бачимо, що потенційні покупці мають серйозні проблеми, тому що десь на 70-80 відсотків при купівлі майна вони залучали кошти банків - кредитні ресурси. А зараз ситуація з кредитами є нестабільною, я б сказав, надзвичайно плачевною. Навіть якщо в окремих покупців є можливість залучити кредитні кошти, то я не думаю, що багато людей на це зважиться через високі відсотки – 25% річних.
Я очікую бурхливих дискусій у міській раді під час прийняття бюджету на 2009 рік.
Чи почали вже розглядати об’єкти для продажу на наступний рік?
Щодо земельних ділянок, то такий перелік напрацьовується – місту потрібно будувати готелі для проведення „Євро” і прийняття туристів, впроваджувати соціальні проекти. Згідно з інформацією колег з комісії землекористування, вони розробляють близько 50 ділянок на продаж.
Що стосується майна, рада користується програмою приватизації. Попередня програма приватизації була складена на два роки, в грудні ми будемо напрацьовувати програму на 2009-2010 роки і думаю, що ще на останньому пленарному засіданні ми могли б її прийняти. Згідно з цією програмою і буде проходити приватизація майна комунальної власності наступного року. Найближчим часом ми розглянемо це питання конкретніше.
Як Ви в цілому ставитеся до процесу приватизації і можливих зловживань у ньому зі сторони чиновників?
Приватизація – основний шлях наповнення міського бюджету. Без неї нам не обійтися не зважаючи ні на що. І якихось тенденційних речей щодо зловживань я не відслідковую. Якщо трапляються поодинокі випадки, я всіх орендарів або потенційних заявників просив би зголошуватися і по кожному випадку ми будемо виносити конкретне рішення.
Що Ви можете сказати про ситуацію з орендою комунального майна на відміну від приватизації?
Тут у нас немає приводів для занепокоєння. Наразі місто здає в оренду близько 2700-2800 об’єктів – стільки договорів зареєстровано в управлінні комунальної власності. Хоча ця цифра коливається. І на сьогоднішній день немає тенденції щодо несплати орендної платні. Криза не відбилася на орендних відносинах, тому що загалом орендна плата не є високою. Звичайно, є певні погіршення в економічному плані, але сьогодні орендарі ще в змозі платити.
Із запланованих 38 мільйонів гривень надходжень від оренди комунального майна ми вже отримали понад 25 мільйонів і, вважаю, що управління буде близьким до того, щоб виконати загальний річний план.
Хочу наголосити, що минулого року надходження від орендної плати становили близько 20 млн. Тобто нам вдалося реально збільшити цьогорічні надходження до бюджету від оренди майна майже на 50%.
Пане Тарасе, недавно Ви казали, що з наступного року комісія комунального майна і власності, яку ви очолюєте, дещо змінить пріоритети в роботі. Розкажіть про це детальніше.
Згідно з законодавством, власник приватної нерухомості, яка знаходиться на ділянці, що перебуває в комунальній власності, має право викупити цю ділянку. Безумовно, в час, коли немає наповнення бюджету розвитку міста від проведення аукціонів, такий викуп може бути реальним виходом.
Цього року бюджет міста отримав лише 27 мільйонів гривень із запланованих 107 від продажу комунальної землі. Недовиконання є катастрофічно високим, тому ми маємо зосередити роботу в іншій галузі і йти на зустріч бажаючим викупити землю чи майно.
Які ще, на Вашу думку, процедури допомогли б активніше наповнювати бюджет міста?
Що стосується комунального майна, у нас є тільки два шляхи наповнення бюджету. Це продаж майна або його оренда. Станом на сьогодні місто отримало від здачі майна в оренду близько 25 млн гривень, від продажу – понад 80 мільйонів. Тобто практично план надходжень від продажу майна на цей рік виконаний, на відміну від продажу землі.
Раніше ми віддавали в оренду майно на конкурсній основі – профільне управління розробляло умови конкурсу для бажаючих отримати право оренди, заявники надавали свої пропозиції і найкращі з них отримували право укласти договір з містом.
Але ми вирішили вдосконалити цю процедуру і, як один з видів конкурсу, запропонували конкурс з відкритими пропозиціями. Це конкурс на право оренди, який нагадує правила аукціону. Тобто кожен бажаючий отримати право оренди пропонує свою ціну і, якщо пропозиція конкуруючої структури буде більшою, то цей претендент може далі піднімати разову суму за право оренди.
Конкурентна боротьба у цьому випадку суттєво збільшує надходження до міського бюджету розвитку.
Як Ви ставитеся до процедури аукціонів? Чи вважаєте Ви її досить ефективною?
Я вважаю, що в наших умовах це найефективніший шлях продажу, тому що бажаючі отримати майно чи землю, змагаються відкрито і прозоро. Коли проводиться конкурс, то комісія отримує пропозиції у закритих конвертах і потім визначає найкращого претендента. Аукціон дає можливість істотно піднімати ціну і залучати до бюджету значно більші кошти.
Що, на Вашу думку, позначилося на тому, що надходження від аукціонів суттєво зменшились?
В той час, коли в місті проводилися аукціони, економічна криза в тому вигляді, що ми маємо зараз, ще не торкнулася нас. Не було ще таких явних ознак, які б сигналізували про кризу, тому проблема полягає в іншому. На мою думку, пропоновані з аукціонів об’єкти були не зовсім привабливі і їх стартова ціна була дещо завищена. Я вважаю, що це два основні показники.
Але сьогодні ми вже можемо говорити, що початки кризи дійшли і до України та істотно впливають на всі економічні процеси в державі та в місті зокрема.
Який Ви можете дати прогноз щодо ситуації з приватизацією майна наступного року?
В контексті того, що ми все ж будемо приймаючою стороною у проведенні „Євро-2012”, я думаю, що закладені в бюджеті кошти від приватизації мають бути досить високими. У порівнянні з цим роком, коли у бюджет розвитку міста було закладено 188 мільйонів гривень і він не виконується, думаю, наступного року, з огляду на економічну та фінансову кризу, ситуація у цій галузі буде ще складнішою.
Відслідковуючи тенденції сьогодення, які стосуються продажу майна, ми бачимо, що потенційні покупці мають серйозні проблеми, тому що десь на 70-80 відсотків при купівлі майна вони залучали кошти банків - кредитні ресурси. А зараз ситуація з кредитами є нестабільною, я б сказав, надзвичайно плачевною. Навіть якщо в окремих покупців є можливість залучити кредитні кошти, то я не думаю, що багато людей на це зважиться через високі відсотки – 25% річних.
Я очікую бурхливих дискусій у міській раді під час прийняття бюджету на 2009 рік.
Чи почали вже розглядати об’єкти для продажу на наступний рік?
Щодо земельних ділянок, то такий перелік напрацьовується – місту потрібно будувати готелі для проведення „Євро” і прийняття туристів, впроваджувати соціальні проекти. Згідно з інформацією колег з комісії землекористування, вони розробляють близько 50 ділянок на продаж.
Що стосується майна, рада користується програмою приватизації. Попередня програма приватизації була складена на два роки, в грудні ми будемо напрацьовувати програму на 2009-2010 роки і думаю, що ще на останньому пленарному засіданні ми могли б її прийняти. Згідно з цією програмою і буде проходити приватизація майна комунальної власності наступного року. Найближчим часом ми розглянемо це питання конкретніше.
Як Ви в цілому ставитеся до процесу приватизації і можливих зловживань у ньому зі сторони чиновників?
Приватизація – основний шлях наповнення міського бюджету. Без неї нам не обійтися не зважаючи ні на що. І якихось тенденційних речей щодо зловживань я не відслідковую. Якщо трапляються поодинокі випадки, я всіх орендарів або потенційних заявників просив би зголошуватися і по кожному випадку ми будемо виносити конкретне рішення.
Що Ви можете сказати про ситуацію з орендою комунального майна на відміну від приватизації?
Тут у нас немає приводів для занепокоєння. Наразі місто здає в оренду близько 2700-2800 об’єктів – стільки договорів зареєстровано в управлінні комунальної власності. Хоча ця цифра коливається. І на сьогоднішній день немає тенденції щодо несплати орендної платні. Криза не відбилася на орендних відносинах, тому що загалом орендна плата не є високою. Звичайно, є певні погіршення в економічному плані, але сьогодні орендарі ще в змозі платити.
Із запланованих 38 мільйонів гривень надходжень від оренди комунального майна ми вже отримали понад 25 мільйонів і, вважаю, що управління буде близьким до того, щоб виконати загальний річний план.
Хочу наголосити, що минулого року надходження від орендної плати становили близько 20 млн. Тобто нам вдалося реально збільшити цьогорічні надходження до бюджету від оренди майна майже на 50%.
ІА "Вголос": НОВИНИ