Завжди знайдуться люди, готові скористатися нашим марнославством на користь своєму гаманцю.
У кожного з нас – свій привід для марнославства. Політика тішить визнання електорату, військового – виграні битви, а поп-зірку – кількість букетів, зібраних під час гала-концерту. І що цікаво, завжди знайдуться люди, готові скористатися нашим марнославством на користь своєму гаманцю.
У цьому сенсі львівське видавництво «Галичина-експрес» не стало розмінюватися на дрібниці. Його довга і копітка робота над Єврокаталогом «Еліта Галичини-2006-2007» обернулася дивовижним геополітичним відкриттям. Опісля двох тисяч шести років від Різдва Христового світ дізнався про існування ще одного обраного Богом народу – галичан. Про це недвозначно говориться в рекламному оголошенні на підтримку видання Єврокаталогу.
«Події помаранчевої революції, - пишеться в оголошенні, - корінним чином змінили уявлення про Галичину у всьому світі, переконливо довели, що Галичина – елітний регіон демократичної Європи, галичани – елітна територіальна громада, обрана Богом для повноцінного відродження єдиної української нації у вільній Соборній європейській державі – сучасній демократичній незалежній Україні».
Зізнаюся, що, вперше прочитавши цей абзац, я відчув гостре почуття заздрості. Сам я родом із Сумщини – і був упевнений (принаймні, останні півтора року), що якщо і є у нас в країні «елітний регіон демократичної Європи» - то це земля, де народився і виріс, на радість всьому українському народові, нинішній Президент України Віктор Ющенко.
Як виявилось, я був неправий. У Всевишнього, якщо вірити видавництву «Галичина-експрес», були свої міркування щодо критеріїв селекції еліт у «вільній європейській Україні». Недарма, як говориться в оголошенні, видаваний Єврокаталог «є відповіддю на питання: «Хто ми?» і «Що ми зробили для України?».
Сама постановка питання дає зрозуміти: зроблено стільки, що без Єврокаталогу не обійтися. Далі – більше. «Галичина, - говориться в оголошенні, - з часів суверенної Білої Хорватії і князя Рюрика терпляче чекала такого народного видання про кращих із перших, видання, розрахованого на широке коло читачів. Галичани гідні мати сучасне друкарське підтвердження власної політичної авторитетності європейського рівня».
Якщо страждання букіністів Білої Хорватії (і особисто князя Рюрика), позбавлених можливості перегортати Єврокаталог «Еліта Галичини-2006-2007», не зачіпають вашої душі, - отже, ви або закоренілий цинік, або представник конкуруючого «елітного регіону». І, отже, не до вас звернений набраний в оголошенні дрібним шрифтом заклик:
«Шановні Галичани! Запрошуємо відобразити для історії фото Вашого шефа і всієї команди у великому повнокольоровому безкоштовному Єврокаталозі «Еліта Галичини-2006-2007». Будуть всі – нам сподобається. Зміст: основні реквізити, фотки (курсив автора – Є.К.), реклама 18 000 суб’єктів Львова і Львівської області. Гарантований тираж – 2000 пр., новий євроформат 175 Х 295 мм...»
При всьому ідіотизмі цього оголошення автор його попав в саму точку - Уїльям Теккерей з його «Ярмарком марнославства» відпочиває. Судіть самі: відмовитися від шансу споглядати себе, своїх заступників і улюблену секретарку в лавах «кращих із перших» - це, знаєте, занадто. А якщо ще і колеги-конкуренти перейнялися тим, щоб потрапити до Єврокаталогу з барвистими фотками – терпіти це стає зовсім не під силу! Додайте до цього кокетливий натяк щодо мізерного обсягу «гарантованого» тиражу – і можна не сумніватися – безкоштовний Єврокаталог «Еліта Галичини-2006-2007» принесе своїм видавцям чималий прибуток. Яким чином? Ну що ви, хіба еліта богообраної територіальної громади вміє бути невдячною?..
Здається, Артур Кларк сказав: «Єдиний спосіб визначити межі можливого – вийти за ці межі». Схоже, видавництву «Галичина-експрес» це вдалося, і земні межі дурості і марнославства стали ще ширшими.
«Події помаранчевої революції, - пишеться в оголошенні, - корінним чином змінили уявлення про Галичину у всьому світі, переконливо довели, що Галичина – елітний регіон демократичної Європи, галичани – елітна територіальна громада, обрана Богом для повноцінного відродження єдиної української нації у вільній Соборній європейській державі – сучасній демократичній незалежній Україні».
Зізнаюся, що, вперше прочитавши цей абзац, я відчув гостре почуття заздрості. Сам я родом із Сумщини – і був упевнений (принаймні, останні півтора року), що якщо і є у нас в країні «елітний регіон демократичної Європи» - то це земля, де народився і виріс, на радість всьому українському народові, нинішній Президент України Віктор Ющенко.
Як виявилось, я був неправий. У Всевишнього, якщо вірити видавництву «Галичина-експрес», були свої міркування щодо критеріїв селекції еліт у «вільній європейській Україні». Недарма, як говориться в оголошенні, видаваний Єврокаталог «є відповіддю на питання: «Хто ми?» і «Що ми зробили для України?».
Сама постановка питання дає зрозуміти: зроблено стільки, що без Єврокаталогу не обійтися. Далі – більше. «Галичина, - говориться в оголошенні, - з часів суверенної Білої Хорватії і князя Рюрика терпляче чекала такого народного видання про кращих із перших, видання, розрахованого на широке коло читачів. Галичани гідні мати сучасне друкарське підтвердження власної політичної авторитетності європейського рівня».
Якщо страждання букіністів Білої Хорватії (і особисто князя Рюрика), позбавлених можливості перегортати Єврокаталог «Еліта Галичини-2006-2007», не зачіпають вашої душі, - отже, ви або закоренілий цинік, або представник конкуруючого «елітного регіону». І, отже, не до вас звернений набраний в оголошенні дрібним шрифтом заклик:
«Шановні Галичани! Запрошуємо відобразити для історії фото Вашого шефа і всієї команди у великому повнокольоровому безкоштовному Єврокаталозі «Еліта Галичини-2006-2007». Будуть всі – нам сподобається. Зміст: основні реквізити, фотки (курсив автора – Є.К.), реклама 18 000 суб’єктів Львова і Львівської області. Гарантований тираж – 2000 пр., новий євроформат 175 Х 295 мм...»
При всьому ідіотизмі цього оголошення автор його попав в саму точку - Уїльям Теккерей з його «Ярмарком марнославства» відпочиває. Судіть самі: відмовитися від шансу споглядати себе, своїх заступників і улюблену секретарку в лавах «кращих із перших» - це, знаєте, занадто. А якщо ще і колеги-конкуренти перейнялися тим, щоб потрапити до Єврокаталогу з барвистими фотками – терпіти це стає зовсім не під силу! Додайте до цього кокетливий натяк щодо мізерного обсягу «гарантованого» тиражу – і можна не сумніватися – безкоштовний Єврокаталог «Еліта Галичини-2006-2007» принесе своїм видавцям чималий прибуток. Яким чином? Ну що ви, хіба еліта богообраної територіальної громади вміє бути невдячною?..
Здається, Артур Кларк сказав: «Єдиний спосіб визначити межі можливого – вийти за ці межі». Схоже, видавництву «Галичина-експрес» це вдалося, і земні межі дурості і марнославства стали ще ширшими.
ІА "Вголос": НОВИНИ