The Chemical Brothers "Further" (2010)
Заслужені британські електробразери можуть собі дозволити кинутись в трендистику і слідом за відомими електронщиками вдаритись в олдскул, як построкери вдарились в прог.
Біг-бітну програму можна почути, хіба що на "Horse Power" (зрозуміло, з конячими семплами). На старті – вигулькує дрониста психоделія з псевдо-Сігурросним креном (а-ля Сігур Рос лякають своїх фанатів Анімальним Колективом). Можна зараховувати такий азарт до милого стьобу, особливо, коли на тебе летить щось дуже знайоме на Ютушні безіменні вулиці замішані на космозануреннях клавішних з 70-х років 20 століття ("Dissolve").
Реально потанцювати можна лише під сінті-ритми 80-х ("Swoon") і потім реально роздуплитись під романтичний дрім-поп ("Another World") того ж періоду. Більш центрові речі – розганяються в дусі альбомів того ж Клауса Шульце з мінімалістичними вставками того ж Террі Ріллі і таким щастям нещодавно непогано відбавився Caribou та навіть дуже, як добре Ліндстрьом зі своїм "Where You Go I Go Too" (2008).
Панує атмосфера героїчно-монументального запливу на зустріч таємницям далекого космосу і ті ж конячі крики радості повідомляють, що The Chemical Brothers вирішили продовжити естафету Muse в радісному найобуванні своїх фанатів.
1. Snow
2. Escape Velocity
3. Another World
4. Dissolve
5. Horse Power
6. Swoon
7. K+D+B
8. Wonders of the Deep
Morcheeba "Blood Like Lemonade" (2010)
Стара Morcheeba зі Скай на борту ще гірша, ніж безнейна на "Dive Deep" (2008), а що тоді писати про топові альбоми.
Старий бренд не ребрендується, а самоповторюється у формі нудних кліше. Тріп-хопа з обов’язковою блюзовістю. Вповільненість доведена до самогубства. Аскетизм у кожному кроці. Вінілове поскрипування для формальності. Алюзії на бітлів, хоча Скаєвий дебютник мав набагато цікавіших мелодій.
Десь проскакує також набридла готичність, а десь просто вбивають бояном у складі скретчів з блюзовим органчиком. Щось приблизне до ідеалу можна почути на "Even Though", "Mandala", "I Am the Spring", але то приблизне і тому – необов’язкове. Емоцій – зеро, музика – здохла.
1. Crimson
2. Even Though
3. Blood Like Lemonade
4. Mandala
5. I Am the Spring
6. Recipe for Disaster
7. Easier Said Than Done
8. Cut to the Bass
9. Self-Made Man
10. Beat of the Drum
The Drums "The Drums" (2010)
Бруклінські пост-панк рівайвали, які на відміну від більшості бруклінських банд, ніби особливим розумом не вирізняються. Розслаблено та піжонсько вони знімають британську сцену пост-панку і невідомо звідки той хайп, The xx – на дві голови сильніші за цих вискочок.
Зі старту чіпляють A Certain Ratio, потім Strokes, потім Joy Division розбавлений психо-попом. Чим більше The Cure – тим краще. Часта повторюваність одного мотиву то до The Smiths. Можна впихнути й Orange Juice чи Interpol, або пройтись слідами The xx. Чим далі до фінішу – тим більше New Order. Пост-панківська хронологія витримана від альфи до омеги.
Чуваки цілеспрямовано віддають кічухою і хоч щось у них виходить. В плані похуїзму – Avi Buffalo біля них навіть не лежали, але згадки про The xx – перебивають всю дольче віту і для неодноразового прослуховування можна згадати "Book of Stories", "Forever and Ever, Amen", "Down By the Water". Але й це після 3-го меломантсва вже сумнівно. The Drums – то пародія на пост-панк рівайвл і така історична закономірність, хоч якось виправдовує їх штурмування чартів.
1. Best Friend
2. Me and The Moon
3. Let's Go Surfing
4. Book of Stories
5. Skippin' Town
6. Forever and Ever, Amen
7. Down By the Water
8. It Will All End In Tears
9. We Tried
10. I Need Fun In My Life
11. I'll Never Drop My Sword
12. The Future
Kula Shaker "Pilgrims Progress" (2010)
Заслужені брит-попери і психоделіки продовжують своє святкове падіння в безодню забуття. "Strangefolk" 2007-го можна хоч згадати завдяки декільком трекам.
На пілігрімах – падіння знаходиться на оркестрованих 60-х з романтичним привітом нинішним The Coral та Річарду Ашкрофту. Баладна романтика привозить якусь недо-Саймон-Гарфанкельність, купу інших фейсів та багато фолкових візерунків. Пташечки щебечуть. Органи заливаються психоделією. Характерний саунд 60-х не випалити напалмом ("Ruby", "Barbara Ella".
Екзотика (як на той час) французьких поцілунків – також тут. Маразмом стає оркестрована вестернизація імені Морріконе. На цьому заштамповане жахіття навіть не думає зупинятись і замовляє собі на фініші пафосну оркестровку з псевдо-готичним розмахом. А були ж колись славні часи.
1. Peter Pan R.I.P
2. Ophelia
3. Modern Blues
4. Only Love
5. All Dressed Up (And Ready To Fall In Love)
6. Cavalry
7. Ruby
8. Figure It Out
9. Barbara Ella
10. When A Brave Needs A Maid
11. To Wait Till I Come
12. Winter's Call
The Divine Comedy "Bang Goes The Knighthood" (2010)
10-й альбом північно-ірландської банди з бароко-попними мелодіями незмінного кепа і денді Ніла Ханнона.
Британськість чути за милю. За ідеальною вимовою пританцьовують театралізована драматичність та канканиста самоіронія. Форевні 60-ті з аристократичними позами лотоса та мюзікхольними ритмами розвозять дівчатками букети квітів та запрошення на зйомки сінеми про славне 19 століття.
Циліндрова веселуха втримується у визначених параметру саунду, але інколи приємно відхиляється від курсу ("At The Indie Disco") та телеграфує пристойною свінгачкою ("Neapolitan Girl"). Хуліганське закидонство в очікуванні Мері Поппінс ("Assume the Perpendicular") лише раз впадає в зажуру з саундом дитячих іграшок ("When a Man Cries"), щоб знову прикальнутись довжиною вокальних вібрацій ("Can You Stand Upon One Leg").
Фортепіанні етюди іронізуються в театральних позах цирку одного актора і з особливою силою та усвідомленням власного статусу крокують бруківкою ("Have You Ever Been in Love", "Island Life"), щоб у будь-який несподіваний момент викинути якогось строкатого коника чи кульбітнутись над Темзою парасолькою на канікулах Гегеля.
1. Down in the Street Below
2. The Complete Banker
3. Neapolitan Girl
4. Bang Goes the Knighthood
5. At The Indie Disco
6. Have You Ever Been in Love
7. Assume the Perpendicular
8. The Lost Art of Conversation
9. Island Life
10. When a Man Cries
11. Can You Stand Upon One Leg
12. I Like
ІА "Вголос": НОВИНИ