Тим часом, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що Україні для співпраці з Митним союзом доведеться підписувати усі його документи. А у Києві, у свою чергу, наполягають на співпраці з Митним союзом у форматі асоційованого членства.
Митний союз – це не лише вільна, без митних зборів, торгівля, не лише дешеві енергоносії та міжгалузева кооперація. Митний союз – це, насамперед, політика. Це визнав і Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з українським колегою Віктором Януковичем на початку березня. За його словами, вступати до Митного союзу чи ні, це питання політичне.
Але від політики, що її пропонує Росія, потерпає населення інших держав-членів Митного союзу. Так, мешканці Казахстану зіткнулися з тим, що після того, як їхня держава приєдналась до Митного союзу, подорожчали основні споживчі товари, а обіцяні Москвою спільні проекти у транспортній та енергетичній галузях залишились тільки на папері.
Це викликало незадоволення не лише в опозиції, а й у представників влади. В уряді Казахстану незадоволені відсутністю позитивних результатів у міжгалузевій кооперації та в енергетиці.
«Ми створюємо в рамках Митного союзу єдиний наднаціональний орган, як мені пояснили у Москві. Ну, і де тут захист наших національних інтересів?! До створення Митного союзу Казахстан мав певні ціни на споживчі товари – зараз ціни виросли. Населення запитує: а навіщо нам Митний союз, якщо ціни на товари зростають? А тут на місці ми нічого не можемо вирішити, тому що всі відповідальні органи знаходяться у Москві», – заявив прем’єр-міністр Казахстану Кайрат Келімбетов.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко на зустрічі зі ЗМІ на початку року визнав, що Митний союз не справдив сподівань Мінська. На його думку, керівництво Росії штовхає Білорусь і Казахстан до ще більшої інтеграції, що не завжди відповідає інтересам цих держав.
«Нам сказали так: ось Митний союз, ми підписали документи! А коли створимо Єдиний економічний простір, тоді не буде митних зборів, тощо. А ми тут і нагадуємо, що у договорі про утворення Митного союзу є пункт про рівний доступ до газової труби, газових магістралей та нафти для Казахстану, Росії і Білорусі, – розповів журналістам Лукашенко. – А я кажу, що якщо у Росії не всі суб’єкти господарювання мають рівний доступ до труби, то як інші країни зможуть його отримати?! Та ніколи у житті!»
Зближуватися з Росією далі не збираються ні Білорусь, ані Казахстан, заявив Лукашенко: «Можливо, Росії хотілося б швидших якихось кроків, може, радикальніших. Але ні Казахстан, ні Білорусь на це не підуть з бухти-барахти».
Джерело: Радіо Свобода
ІА "Вголос": НОВИНИ