Дитяча письменниця та громадська активістка Лариса Ніцой розповіла про цікавий випадок лагідної українізації в одній зі шкіл.
Про інцидент вона написала на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Допис повністю:
Оскільки російська мова фонить в Україні з кожної щілини, то не знати російську в Україні - це розкіш. Не мріяла, що доживу до цієї розкоші ))
Школа. На зустріч з дітьми прийшов художник. Незвичний інклюзивний художник, який майже без рук. Такий собі мотиватор для тих, хто руки має, щоб не опускали їх.
Художник має супровід. Супровід розмовляє російською і почала свою розповідь про художника російською.
Школа українська. Директор, честь і хвала, захоплююся вчинком, ніжно і лагідно просить гостю перейти на українську. Гостя вибачається і пояснює.
- Дєло в том, что я із Хєрсона. У нас в городє всє разговарівают на руском. Даже сьола вокруг - все разговарівают на руском. Я знаю украінскій, но у меня нету практікі общєнія. Я знаю друґіє язикі. Могу на ніх свабодна абщаться.
- Нічого, нічого, ми вам допоможемо, - лагідно наполягає директор (просто кайфую від цієї людини). Разом пошукаємо слова.
Стається чудо. Гостя переходить на гарну українську.
До розмови прислухаються діти.
Першокласничок до першокласнички шепче:
- А що таке язикі?
Першокласничка, не довго думаючи, повертає до нього свою голівку, висолоплює язика, тицяє в нього пальцем і каже: - Е-е-е-е!
Як писав «Вголос», «Я українка»: Ніцой написала розгромний пост через небажання обслуговувати її українською.
ІА "Вголос": НОВИНИ