Про це розповів експерт у сфері реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади Юрій Ганущак під час економічного форуму у Польщі, передає кореспондент «Вголосу».
«У нас було 25 років застою, дуже нестійка політична система. Україна політично достатньо розхристана. Відсутність стійкого досвіду успіху – деморалізуюча система, але майдани періодично збадьорюють суспільство. Та не все так втрачено, як в тій же Росії. Ну і відстрочення конституційних змін. Може то й на краще. Чому? Тому що у нас впровадження реформ стикається із тими особливостями, яких не було в інших країнах Європи.
Насамперед, що є спільним? Спільним є Європейська хартія місцевого самоврядування. Оце на неї треба спиратися і далі воно вже саме по собі йде. А особливості полягають в тому, що у зв’язку із нестійкою політичною системою, вимагалася дуже глибока теоретична проробка цієї реформи. Тому що критиків було багато. Ця реформа фактично готувалася 10 років.
Моделі. Базовий рівень децентралізації – шведський, а не польський. Модель – соціально-економічна. Другий рівень – повіти. Погане рішення поляків. А міста-повіти – це взагалі помилка. Тому ми пішли іншим способом. Субрегіональний рівень – ідеальний для формування держави, тобто базового рівня державної влади.
На регіональному рівні нам потрібно дуже чітко знати, що ліберальний підхід Іспанії, асиметрична федерація Італії – не вихід. У вас нема Росії! У вас нема орди під боком! Тому єдина різниця між регіонами може бути в одному – це жорстка політика держави у прикордонних територіях через особливі повноваження префекта. Зараз це військово-цивільна адміністрація. Ніяких привілеїв тільки через те, що вони близько до орди – не буде. Навпаки, там буде жорстока система управління до тих пір, поки сепаратизм не буде знищений до кінця. У всіх європейських країн, які нам намагаються насадити теорію свободи на регіональному рівні, немає під боком Росії.
Поступовість. У нас не виходить кавалерійська атака. Політика дрібних, але поступових успіхів, які збадьорюють, які дають впевненість, що і у нас все вийде. Тому опертя має бути на локальну еліту. На центральну ніякої надії немає. У нас політики дбають тільки про вибори. Але мотивація повинна була бути. Тому ми мотивацію чітко продумували і вона знайшлася – жорстка конкуренція за ресурси, при чому всі ресурси: і фінансові, і територіальні, і надрові ресурси. От той, хто перший почав, хто показав приклад, той і виграв.
Регіони міняти не будемо».
ІА "Вголос": НОВИНИ