1 лютого Президент України Володимир Зеленський під час засідання Верховної Ради виступив з промовою й підписав указ, який має зміцнити обороноздатність країни та покращити престижність військової служби. Втім, чи може законодавчо глава держави ухвалювати такі рішення та як це має відбуватися, розповідаємо в матеріалі “Вголосу”.
У надважкий час, коли ворог біля кордонів, а загроза вторгнення здається неминучою, підвищення обороноздатності країни постає найголовнішим завданням Верховного Головнокомандувача. Про те, що Україна зміцнюється у військовому плані, свідчать не тільки надійна підтримка від союзників та їхня військова допомога, а й оновлений рейтинг армій світу. За даними американського рейтингу військової потужності Global Firepower Index 2022, протягом останнього року українська армія зміцніла та піднялась на три сходинки у світовому рейтингу. Відтак зараз наша армія посідає 22 місце у світі та 6 у Європі.
Фото: УНІАН
Найбільшою несподіванкою для українців стала подія цього тижня у Парламенті. На початку сьомої сесії дев’ятого скликання Верховної Ради Президент Володимир Зеленський анонсував та підписав указ «Про підвищення обороноздатності та привабливості військової служби».
«Цей указ — це старт переходу України на професійну армію, цей указ — не тому що скоро війна, цей указ для того, щоб скоро і надалі був мир, мир в Україні», — зазначив Зеленський.
Що передбачає указ?
Одразу з виступу Зеленського вже було зрозуміло, що указ передбачає зміцнення та покращення Збройних Сил України. Згодом його зміст з’явився на сайті Президента. Отож, він передбачає:
- перехід України до засад професійної армії;
- поетапне збільшення чисельності ЗСУ на 100 000 осіб (в період з 2022 до 2025 року) та створення додаткових 20 бригад ЗСУ — «для підвищення оборонних спроможностей держави»;
- поступове підвищення грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ щонайменше до трьох мінімальних зарплат;
- припинення призову громадян України на строкову військову службу з 1 січня 2024 року та запровадження замість цього «моделі інтенсивної системи військової підготовки як можливої альтернативної форми проходження строкової служби»;
- концепція забезпечення житлом військовослужбовців ЗСУ та членів їхніх сімей, яка б передбачала спеціальну «житлову» накопичувальну програму для військовослужбовців і ветеранів;
- прозора система кар'єрного росту військовослужбовців ЗСУ, «побудована на рейтинговій оцінці».
Указ Президента: реальність чи популізм?
Прочитавши указ Президента, стає очевидно, що жодне з цих рішень ухвалювати особисто Верховний Головнокомандувач не може. Відповідно, для реалізації подібних ініціатив у державі потрібно зробити ще чимало кроків. Адже цим указом Володимир Зеленський тільки доручив Кабінету Міністрів України та Міністерству оборони напрацювати ці рішення, а згодом потрібно сподіватись ще й на їхнє прийняття у парламенті. Тобто спочатку у Міністерстві оборони повинні розробити концепцію поступового переходу ЗСУ на такий формат армії та інші положення. Натомість Кабінету Міністрів доручено підготувати відповідні законопроєкти та пізніше внести їх на розгляд парламенту. І тільки після ухвалення таких рішень Верховною Радою ці зміни набудуть чинності та будуть реалізовані в ЗСУ.
Однак те, що цей указ наразі нічого не змінює в державі, стало не єдиною несподіванкою. Адже перед депутатами та суспільством виникло ще кілька запитань. Одним із таких є те, чи не виникне фінансових труднощів для реалізації таких масштабних планів. Адже збільшення кількості військових, підвищення зарплат та перехід на контрактну армію одночасно потягнуть за собою чималі кошти з держбюджету.
Зеленський підписав указ
П’ятий президент України та очільник парії ЄС Петро Порошенко під час вчорашньої сесії теж заявив про фінансову сторону таких рішень та малі зарплати військовослужбовців. За його словами, для реалізації планів Президента потрібні час та великі кошти. Натомість українські військові потребують підвищення зарплатні вже зараз.
“Збільшення чисельності – це не відосік президента з указом, це повноваження Верховної Ради. І перед тим, як збільшувати на сто тисяч, що треба, забезпечте грошовим, військовим, харчовим, речовим забезпеченням чинну армію. Поставте 25 000 грн військовому і 50 000 грн тим, хто на фронті. Поставте наш проєкт бюджету, підтримайте його. Неприпустимою є бездіяльність парламенту. Отже, або працюйте, або йдіть під три чорти – і народ найме собі інших слуг. Слава Україні!” – заявив Петро Порошенко.
У коментарі для “Вголосу” депутат Львівської обласної ради Тарас Чолій розповів, що ситуація з коштами у Збройних Силах України є, м'яко кажучи, ніяка. Адже на сьогодні середня зарплата капітан-майора становить близько 500 доларів, у місці постійної дислокації. Натомість у зоні бойових дій зарплата збільшується приблизно удвічі. Однак він вважає, що за ризик життям на війні це не є адекватна плата. З рядовими ситуація ще гірша. Адже їхня зарплатня становить приблизно 10 тис. грн в місяць.
“Те, що Президент видав указ, на мою думку, є ні про що. Адже мова йде не за сьогоднішній день, коли є критична потреба в підвищенні зарплат, а про найближчі роки. Нам гроші потрібні були ще на вчора. Перехід на контрактну армію – це теж те, що потрібно було робити ще раніше, а не з 2024 року", – розповідає Тарас Чолій.
За його словами, Президент України, як Верховний Головнокомандувач, звичайно, повинен ініціювати подібні речі. Втім такі закони ухвалює та виділяє на них фінансування Верховна Рада. Відповідно, це треба було передбачити ще на 2022 рік.
Професійна армія за контрактом: бути чи не бути?
Дискусії щодо скасування призову в Україні ведуться вже не перший рік. Ба більше, ми маємо практику з такою справою. Адже майже 10 років тому, у 2013 році, президент-утікач Віктор Янукович спільно з тодішнім керівництвом Міністерства оборони вирішив скасувати призов до армії. Втім назвати це переходом до професійної армії не можна, адже в той час мета була інакша – розвалити армію. Наступного року – після анексії Росією Криму та початку російсько-української війни – призов відновили.
Однак перед президентськими виборами 2019 року у передвиборчій програмі тодішнього ще кандидата Володимира Зеленського вже йшлося про термін «професійна армія».
"Професійна армія має стати школою лідерства і свободи. Армія повинна бути престижною службою, де отримані навички і знання будуть успішно застосовані і в реальному секторі економіки. Бюджет на армію має перестати бути «годівницею» для «кабінетних генералів», а повинен забезпечити гідні умови служби і розвиток солдата", – з передвиборчої програми Володимира Зеленського.
Одразу після приходу до влади Зеленського тодішній міністр оборони Андрій Загороднюк заявляв про бажання скасувати призов. За його словами, це має відбутись не одразу, не за один рік, а поступово. Він зазначав, що головною метою такої реформи є можливість людини створити гідну військову кар'єру.
Згодом теперішній голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія також висловився щодо підтримки створення контрактної армії. Однак спочатку він заявляв, що потрібно залишити 20% призовників, а пізніше висловився про 100% контрактну армію.
Багато військових експертів висловлюються також і негативно про відмову від призову. Втім, зважаючи на український курс до НАТО, обійти військову реформу майже неможливо. Адже, згідно зі стандартами Північноатлантичного військового союзу, в Україні має відбутися перехід на професійну армію, яка буде надійною та підготовленою.
Згідно з новим указом Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів України було доручено підготувати запровадження моделі інтенсивної системи військової підготовки як можливої альтернативної форми проходження строкової служби та припинення призову громадян України на строкову військову службу з 1 січня 2024 року.
Як зазначив депутат Львівської обласної ради Тарас Чолій, у нас однозначно, за прикладом Швейцарії та Ізраїлю, повинна залишатись військова служба. Адже під час загрози не може бути лише контрактна армія.
«У часи загрози не можна говорити суто про професійну армію. Адже у нас є щоденні загрози. Наш ворог може мобілізувати у випадку війни щонайменше 500 тис. особового складу проти України. Відтак ми повинні зберегти військовий обов'язок для всіх верств населення. Кожен чоловік чи жінка, які є призивного віку та підходять за станом здоров'я, повинні бути військовозобов'язані», – каже Тарас Чолій.
За його словами, в Україні однозначно потрібно готувати молодих людей, щоб вони вміли володіти зброєю та захищати державу. Тобто так само, як людина хоче отримати право на керування транспортним засобом, в нашій країні має бути культура поводження зі зброєю та готовність до захисту своєї держави.
ІА "Вголос": НОВИНИ