У команду входять одразу кілька науковців та аспірантів – біохіміки, фізики, електронники, програміст та юрист, повідомляє «ТСН.Тиждень».
«Справа в тім, що зараз фуд секьюріті – це світовий тренд. До 2050 року буде близько 10 мільярдів людей і зараз світова спільнота дуже занепокоєна як нагодувати ці 10 мільярдів і як нагодувати дійсно безпечною іжею», – розповідає один із розробників Андрій Карп’юк.
Хлопець прихав до Києва з Надвірної, вчився в Аграрному університеті, потім об’єднав команду над однію ідеєю, а місяць тому про нього написав Financial Times. Він увійшов у перелік 100 новаторів року.
«Мікотоксини – це продукти життєдіяльності грибів. Це пліснява, але коли ви бачите її, то буде вже пізно. Ви можете відправити семпли в лабораторію і дізнатися за 5 днів, а можете в майбутньому використати наш прилад і дізнатися», – додав Карп’юк.
Мікотоксини небезпечні тим, що не викликають одразу отруєння, а назбируються і можуть призвести, наприклад, до раку печінки. У світі мікотоксини вважають украй небезпечною річчю і шукають способи протидії. Українські хлопці виявилися в тренді, тому зараз робота відбувається за кількома напрямками.
3D-принтер друкує частини пристрою, зокрема, і тестер. Над тест-смужками працюють у лабораторній установці, де перевіряють різницю показників під різним світлом та у різній вологості. Це ідеальні умови для плісняви та її отрути. Мільйони людей навіть не здогадуються, що самі себе доводять до страшного майбутнього діагнозу. Тому в КПІ вирішили поринути в роботу і допомагають у напиленні на тест-смужки алюмінію у вакуумі.
Під час тестуванні на смужки вперше нанесли мікотоксин і тестер миттєво на них зреагував. Спеціальна програма одразу показує результати на звичайному телефоні.
Та наразі це лише лабораторні експерименти у закритих і стерильних умовах. Смужки ще занадто дорогі для загального вжитку, адже одна обходиться приблизно у 10 доларів. Щоб приладом могли користуватися масово, потрібно здешевити все у рази і вийти за межі лабораторії в звичайний продуктовий магазин.
«Ми зараз працюємо над новими технологіями – я не готовий їх розкривати – які зможуть удешевити виробництво від 10 до 100 разів», – розповів Андрій Карп’юк.
Загалом на проект за приблизним розрахунками потрібно ще 200 тисяч доларів та іще трохи часу. Сума ніби й немала, але виглядає дрібницею порівняно з попитом на такий прилад і прибутками.
ІА "Вголос": НОВИНИ