Навіть у суперреволюційні часи людям без освіти та відповідного рівня давали хіба що червоні шаровари та іменну зброю на пам’ять про революційну діяльність – але не посади. Що ж вийшло на Львівщині з головами райдержадміністрацій – у спільному проекті “Аргумент-газети” і сайту “Вголос” (www.vgolos.lviv.ua).
Замість вступу
Призначення 20 голів РДА Львівщини обіцяють бути найскандальнішими кадровими рішеннями губернатора за всі роки незалежності. Скандальними настільки, що Ющенко кілька днів не хотів приймати Олійника. Президент добре знає, що 15 районів Львівщини із 20 засипали його, Юлю і Зінченка телеграмами зі скаргами на призначених голів РДА. Врешті Ющенко Олійникові сказав приблизно таке: “Слухай, ти сформував свою команду? Сформував. Тоді неси повну відповідальність”. Саме після цієї фрази виросли ноги у чуток про те, що Олійник захотів у відставку. Хто-хто, а губернатор добре знає, що держбюджет вичерпається вже у вересні й тоді Тимошенко буде несамовито тиснути на місцеві бюджети, аби ті давали позитивні показники. До вересня залишилося півроку, й Олійник засумнівався, що голови РДА, основна заслуга яких – членство у нашоукраїнських партіях, хоч щось смислять у господарці. Заступник Олійника Батенко спростував інформацію про відставку губернатора, але проблема від того не зникає. Сміємо прогнозувати, що капець настане ще швидше – за 3-4 місяці. Відчуває це й Олійник, який у приватних розмовах із новопризначеними головами РДА сказав буквально так: “У кожному районі будуть таємні контролери (майже агенти. – Авт.) від Зінченка, і те, що навіть я ще не буду знати про вашу роботу, в Києві вже будуть знати”. Чи то Олійник лякав районних голів, чи, може, в цьому є зерно правди, зважаючи на слова високопосадовця в київському штабі “НУ”: “Призначення на голів РДА – жах. Але хай Олійник призначає, хай. Бо його роботу і роботу РДА дуже почнуть оцінювати вже з травня”.
Заради справедливості скажемо, що Олійник став заручником жахливої ситуації – політичні партії не спромоглися запропонувати належного рівня кандидатів, натомість досвідчених управлінців революційна громадськість вимагає скинути. В основу призначень голів РДА покладено квотний принцип, тобто головами районів стали не фахівці-менеджери, а члени партій. І це тому, що Олійник за собою не вів команди (звідки вона в нього, адже ніяких системних зв’язків на рівні всієї області мер Червонограда не міг мати?). Натомість якби Олійник зразу сказав людям у районах, що посада голови райштабу буде трампліном на посаду голови РДА, то ці райштаби не очолили б випадкові люди. Та й, зрештою, чим могли відзначитися голови райштабів, якщо Ющенко і без них мав 95% підтримки? От і вийшло, що Олійник оперся на партії, не надто приділяючи уваги якості їхніх кандидатур. Наслідок очевидний: Юля Тимошенко відкрито сказала журналістам: “Не переймайтеся, якщо в районах повилізав увесь непотріб – це наш перший набір, який ми з часом поміняємо”.
“АГ” і “Вголос” представляє голів районів. Висновки робіть самі.
Бродівський район
Молодим у Бродах в нас дорога
Олег Панькевич, 32 роки, уродженець Бродів. Закінчив Дрогобицький педінститут (історія і народознавство) і торік – ЛНУ ім.Франка (право). На момент призначення – директор Бродівського краєзнавчого музею і депутат облради. Член ВО “Свобода”.
Сказати, що Панькевич є наймолодшим головою РДА – нічого не сказати. Як кажуть, молодим “вєздє” у нас дорога, а вже тим паче директорам краєзнавчих музеїв. Звісно, справа в “плечах” Панькевича – ними є “ксенофобний” нардеп Тягнибок. Джерела в облраді кажуть, що між ними є негласна домовленість: в разі чогось Панькевич координується з Тягнибоком, а не з Олійником.
Важко прогнозувати, як буде керувати 32-річний Олег районом, який ще з часів Дмитра Чобота звик до авторитетних голів. Ну Бог із ним, 32 роки – це ще не вирок. Але ж директор краєзнавчого музею – небачений досвід управлінської роботи... Одразу після закінчення педінституту Панькевич 2 роки вчив історії трохи молодших від себе діток у школі, а потім – увага! – став молодшим науковим працівником краєзнавчого музею. Неважко передбачити, яким потужним джерелом билася наукова думка в стінах Бродівського музею. Наукова думка – це, певно, лопатки, вицвілі вишивки, викопані черепки із картону, клеєні макети давніх поселень.
Однак бродівчани тепер зможуть оцінити, що таке при владі молода кров із загостреним відчуттям патріотизму. Навряд чи динамічний Панькевич, який був помічений у розбірках на виборах у Мукачеві, буде по вуха влазити в господарку й закине таку любу йому політику. Тим паче після останньої заяви, до якої має опосередковану причетність Панькевич, – звернення ВО “Свобода” до Ющенка з пропозицією поставити перед Путіним питання публічного вибачення Москви за геноцид українців. Ющенко це питання, ясна річ, перед Путіним не поставив, зате тепер губернаторові Олійнику треба якось визначитися, чи всі голови РДА підтримують курс президента на мир і дружбу з Москвою. Дивує, власне, чому Олійник свідомо Броди віддав Тягнибоку. Адже цей район “відгризала” ПРП. До Олійника кілька разів приїжджали делегати від Стецьківа і навіть ставили ультиматум: якщо буде цей національно схиблений юнак, то ми тут почнемо бойкотувати.
Буський район
Начальник холодильника й Буська
Михайло Вовк, 50 років, уродженець Тюменської області. Лише торік заочно закінчив Ветеринарну академію (маркетинг), до того єдина освіта – ПТУ. Голова ЛОО Конгресу українських націоналістів.
Вовк – це ходячий феномен. Людина з петеушною освітою, яка починала зі слюсаря, вантажника й комірника, добилася головування в ЛОО КУН, організації “За Україну, за Ющенка”, комісії облради з питань ПЕК. А тепер ще й РДА. Неймовірна кар’єра як для “вуйка” – так Вовка називають у кулуарах. Підлеглі Вовка в Буській РДА уважно прочитали біографію свого шефа, і там цілий тиждень стояв регіт із посади Вовка, яку він обіймав на початку 90-х – начальник холодильника (на Львівському м’ясокомбінаті). Тепер, коли Вовк викликає когось на килим, у РДА жартують: начальник холодильника вас хочуть бачити. Для повноти інформації додамо, що з посади начальника холодильника Вовк вчасно пішов, після того як хтось (поняття не маємо, хто) “спіонерив” 20 тонн м’яса. Між іншим, до приватизаційних справ навколо м’ясокомбінату мав стосунок теперішній голова “Нафтогазу України” Івченко.
Начальник холодильника не зрадив своїй пристрасті до м’ясної промисловості і став невдовзі старшим майстром на ДП “Львівські ковбаси”. Вже звідти він пішов на держслужбу – його пригрів тодішній начальник обласного управління земельних ресурсів Михайло Лавейкін, проти якого порушували дві кримінальні справи. Стосунки Вовка з Лавейкіним були супернеординарні: на роботі Вовк був підлеглим Лавейкіна, а в облраді, навпаки, – Лавейкін був членом комісії, яку очолював Вовк. Саме ці два прізвища були в епіцентрі скандалу: комісія виділила 10 млн грн на закупівлю космічних геодезичних приладів (навіть “високотехнологічні” американці зацікавилися цим фактом). Так і жили Вовк і Лавейкін душа в душу, аж поки під Лавейкіним не загорілася земля. Отоді Вовк і став відомим не лише як начальник холодильника, але й як розкручений голова ЛОО КУН.
Лідерство Вовка в КУНі – теж цікавинка. В той час проти багаторічного голови ЛОО Івана Губки було проведено цілу кампанію, в якій Вовк участі не брав. Аж раптом його обирають головою ЛОО, і Вовк дає першу прес-конференцію. Півгодини Вовк говорив про жіночок, які змушені їхати до Португалії, інші півгодини – про національну ідею, а весь цей час Іван Губка (його зробили почесним головою) дрімав із розплющеними очима (це закалка, здобута в таборах). “Вуйки” – так загалом і характеризують теперішнє середовище КУНу, яке й висунуло Вовка на голову Буської РДА. На тлі ветеранів УПА Вовк ще дуже й дуже...
Те, що Вовк пішов у РДА, – нібито й правильний крок. Він зрозумів, що політичної кар’єри не зробить (бракує освіти, та й вік не той), а от на районному рівні – чого б і ні. Тому й заповзявся Вовк коментувати все і вся – в дусі “вуйка”, звичайно. Приміром, “у “Народному Союзі Наша Україна” багато людей із кримінальним минулим. Ми маємо серйозні застороги до створення партії таким чином”. А кого хвилює думка голови якоїсь там Буської РДА? Або: “Тараса Харка, швидше за все, не буде призначено головою Кам’янка-Бузької РДА, бо в нього друга група інвалідності”. Знову-таки, з якої це радості голова Буської РДА коментує призначення голови іншого району? З цього робимо висновок, що начальник холодильника Буського району обіцяє ще не раз потішити своїми витівками гострих на язик журналістів.
Городоцький район
Есдеківський Городок – у руки бізнесмену
Ігор Мойсин, 48 років, уродженець с.Зашковичі. Закінчив Львівську політехніку (електронні прилади). Починав із майстра на “Поляроні”, директор ЛОРТА-ТНВ, у 2002 р. взяв одноразову допомогу в Центрі зайнятості на початок власного бізнесу, 3 останні роки – приватний підприємець. Член УНП.
Кажуть, що Мойсин – кандидатура депутата облради від цього району Ярослава Коржинського. Він відомий своєю невтомною боротьбою проти Сергія Медведчука, коли той ще був головою обласної ДПА і лідером есдеківської фракції в облраді. Коржинський має велику образу на однопартійця Олійника – після того як губернатор захотів перезатвердити генерала Ортинського на посаду ректора Правничого інституту. Коржинський перед Олійником істерично кричав: “Поважати вас не буду, якщо ви Ортинського перезатвердите!” Генерал і дійсно насолив Коржинському через скандальний протокол комісії, за яким нібито виборці хочуть відкликати Коржинського. Наївно вважати, що призначенням Мойсина Олійник хотів задобрити Коржинського, бо хто він такий для губернатора. А наразі Мойсину доведеться визначитися у ставленні до іншого монстра, депутата облради від Городка – Сергія Медведчука.
Важкувато Мойсину буде не в професійному плані – в нього є
достатній промисловий досвід (майстрував і на “Поляроні”, і на “Львівпромбуді”, 6 років очолював ЛОРТА-НТВ, а останні 3 роки був успішним бізнесменом). Біда в іншому – в Городку довіра до нової влади не така захмарна. Люди досі пам’ятають увагу до себе Кірпи – він виділяв на район серйозні гроші. Виглядало це так. Кірпа приїжджав у село і питав: “Що вам треба?” – “Школу” – “Скільки це буде?” – “50 тисяч”. Кірпа митттєво давав розпорядження підлеглим. Тому залізниця була просто шокована, коли Городок обрав нардепом не залізничника Ткачука, а унсовця Шкіля. Що дав бідний і нещасний Шкіль у вишиванці Городку – не треба говорити. Можливо, тому Олійник і дав Городок у руки крупного підприємця і бізнесмена Мойсина (всупереч заявам Ющенка, що влада і бізнес будуть чітко розділені).
Дрогобицький район
Дрогобич: облом для Сендака
Михайло Кравець, 45 років, уродженець Гаїв Нижніх. Освіта: ЛНУ ім.Франка (радіофізика). 9 років працював на заводі “Граніт”, у 1997-2003 роках – директор дочірнього підприємства “Електрон” в Дрогобичі, останні 2 роки – директор ТзОВ “Бистриця-Керамік”. Член “Нашої України”.
Усі так і чекали, що в Дрогобичі буде людина обласного спікера Сендака, але його бортанули. І це поставило хрест на впливах облради. Кравець – бізнесмен із досвідом (від 1991-го). Це й не дивно, що саме він є креатурою довіреної особи Ющенка по Дрогобичу – Богдана Буци, який свого часу також працював і в Держкомпідприємництві, і в Фонді держмайна. Сендак узагалі з піною у рота виступав за те, аби Буцу й на гарматний постріл не підпускали до “Нашої України”. Яким же обломом для Сендака буде те, що Буца стане нардепом на місці нашоукраїнців-міністрів. Окрім Сендака, всі інші схвалювали Кравця. Олійник так пояснював: “Я дуже важко сходжуся з людьми і важко розходжуся, тому мені легше призначити головами РДА голів райштабів – принаймні я з ними хоч якось знайомий”. Так сталося і з бізнесменом Кравцем.
Жидачівський район
На Жидачів КОСо не дивились
Ігор Кос, 45 років, уродженець с.Вільхівці. Закінчив ЛНУ ім.Франка (біолог і хімік). Зразу після університету 7 років викладав біологію і хімію в с.Чорний Острів, з 1990 р. – директор цієї школи, останні 3 роки – заступник голови райради. Член УНП.
На цей бідний район особливих кандидатів не було. Окрім паперового комбінату, в районі вся господарка зосереджена на приватних полях і в приватних стодолах. Кос – людина тутешня, якій пощастило бути членом УНП і проявляти активну позицію на депресивному тлі.
12 років бути директором школи – хоч якийсь, але управлінський досвід. Єдиний нюанс: школа ця була сільська, відтак глибини менеджменту не варто очікувати. Втім, Жидачівщина зажди була смиренна й спокійна, тож освітянин, та ще й патріотичний, – усе, що людям треба для повного щастя. Тим паче за відсутності конкуренції. Косу для цілковитої ідилії ще залишається прислухатися до пропозицій соціалістів: вони хочуть, аби їхні люди очолили профтехліцей, а в РДА – фінансовий і дорожній відділи.
Жовківський район
Жовква: компроміс із лобзиком
Михайло Заболоцький, 40 років, уродженець с.Любеля. Закінчив Дрогобицький педінститут (учитель праці). Член КУНу.
За Жовкву була затята сутичка між Рухом, УНП і “Батьківщиною”. Хто кого не запропонує – соратники дибки ставали. Відтак Заболоцький виплив як фігура цілком компромісна і нейтральна. Він тихо сидів собі і не кричав. Навіть зовнішньо Заболоцький схожий на ведмедика – він такий і є: свідки розповідають, що коли його лають, він усе це повз вуха пропускає і м’яко на все реагує. Зрештою, чого можна вимагати від людини, яка 18 років викладала креслення і працює в середній школі, та й то не Жовківській. Останні 11 років Заболоцький провів на посаді заступника директора Любельської школи з навчально-виховної роботи. Сам по собі Заболоцький – дуже позитивна людина, спокійна й врівноважена, і це відзначають усі. Але на посаді голови РДА треба бути не добрим, а ефективним, бо районом керувати, де є Рава-Руська митниця, і вчити дітей лобзиком пиляти – це дві різні пари кальош. Тому в помаранчевих доброзичливців Заболоцького починають з’являтися побоювання, що його підімнуть під себе погані люди. А такі в районі є. Уродженцями Жовківщини є три кити західноукраїнського масштабу: екс-начальник обласної міліції Сало, екс-начальник ДПА Хом’як і екс-начальник митниці Козак. Вони завжди вважали Жовківщину своєю вотчиною (там же митниця!). Щоб зрозуміти сутність Заболоцького, наводимо приклад. Телефонує він за порадою до депутата: “Слухай, тут на головного лікаря району проситься одна людина”, – і називає прізвище типа з команди екс-начальника обласного управління охорони здоров’я Хобзея, проти якого намагалися порушити кілька кримінальних справ. “Він прийшов, ми поговорили, він мені таким порядним видався”, – невинно пояснює Заболоцький. От тобі й уроки праці та креслення.
(Продовження –
у наступному числі. Читайте про голів Золочівської,
Кам’янка-Бузької, Миколаївської, Мостиської, Пустомитівської, Перемишлянської РДА )
ІА "Вголос": НОВИНИ