83% українців різко негативно ставляться до незаконного полювання на рідкісні дикі види тварин — ведмедів та рисів — і вважають, що держава має забезпечити виконання Закону України щодо їх захисту.  Такі дані WWF-Україна отримала в ході всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною агенцією Info Sapiens.

Про це ІА Вголосу повідомили у природозахисній організації WWF-Україна.

Перше в історії незалежності України масштабне дослідження громадської думки, яке стосується теми великих хижаків та рідкісних видів, ілюструє високий рівень обізнаності та небайдуже ставлення українців до диких тварин. Згідно опитування, наші співвітчизники добре поінформовані про їх охоронний статус. Наприклад, 66% респондентів по Україні та 75% у Карпатах знають, що рись включена у Червону книгу і полювання на неї заборонено. Загалом 82% українців негативно сприймають можливу перспективу того, що ведмідь та рись, можуть зникнути в Україні взагалі.

“Це говорить, що у великих хижаків таки є шанс отримати місце для життя в країні відповідно до їх природних потреб. Але тільки за умов, якщо позиція громадськості перетвориться на практичні дії з боку державних інституцій різного рівня, — Богдан Вихор, керівник напряму WWF-Україна “Рідкісні види”. — Нелегальне полювання на диких тварин (браконьєрство) є однією з основних загроз для їх виживання в Україні, і згідно анонімного дослідження WWF-Україна, на першому місці серед мотивів йде утвердження свого статусу, тобто можливості безкарно робити все, що заманеться. Ні Червона книга, ні законодавство поки не в змозі зупинити вбивство рідкісних видів в основному через слабке правозастосування. Згідно публічного звіту Держагентства лісових ресурсів, в 2019 році на порушників правил полювання складено майже 3 тисячі протоколів. Реальну ж відповідальність несуть лише одиниці, а це створює враження безкарності. Але, як показує опитування, українці вболівають за дику природу та прагнуть її збереження”.

Експерти WWF-Україна проаналізували дані про стан популяцій рисі та ведмедя за останні 10 років і виявили, що їх чисельність не зростає, незважаючи на довготривалий охоронний статус (ведмідь включений  до Червоної книги України у 2003 році, рись - 1994-му). І хоча браконьєрство є основною перешкодою для збереження та зростання популяцій рідкісних тварин в Україні, але не є єдиною. Збереження оселищ та міграційних коридорів для диких тварин, створення нормативних документів (Національних планів дій для збереження рисі та ведмедя) та механізми компенсації шкоди завдані рідкісними видами, що визначатимуть заходи для їх охорони — завдання, які необхідно вирішити на національному рівні, поки ці види живуть на території України.

У WWF-Україна переконані, що створення природоохоронних територій, зокрема, заповідних (національні парки, заповідники тощо) сприятиме збереженню рідкісних видів та їх оселищ. Станом на 1 січня 2020 року в Україні лише 6,77% площі країни заповідні. Для порівняння Стратегія з біорізноманіття Євросоюзу передбачає, що до 2030 року щонайменше 30% території ЄС повинні стати природоохоронними. Ідею розширення територій для збереження природи в Україні підтримує переважна частина наших співгромадян. 90% опитаних у загальнонаціональному дослідженні вважають, що варто створювати території природно-заповідного фонду, навіть, лише з метою збереження ведмедів та рисів. А 34% українців готові особисто долучитися до захисту цих великих хижаків. Серед жителів Карпат це майже половина — 47% опитаних.

Інші знахідки дослідження:

  • 51% опитаних по Україні та 74% у Карпатах вважають, що правильна поведінка може врятувати від небезпеки при зустрічі з ведмедем або риссю.
  • Отримати інформацію про правила поведінки на території, де мешкають великі хижаки — ведмеді та рисі бажають 52% опитаних по Україні та 62% у Карпатах. Хоча, згідно даних WWF-Україна невідомо жодного летального випадку пов'язаного з великими хижаками у минулі 5 років.
  • 54% українців вірять у можливість співіснування з великими хижаками. У Карпатах, найбільшій території проживання великих хижаків в Україні, — 60%.
“У Карпатах конфлікти між людьми та хижаками, як правило, мають господарську основу. Вовки, рисі та ведмеді у пошуках їжі шкодять місцевим фермерам та пасічникам (це близько сотні голів худоби та до 10 пасік щороку). WWF поширює інструменти для попередження конфліктів, зокрема навчає використовувати електроогорожі. Але шкода, заподіяна великими хижаками, які знаходяться під охороною держави, має нею і відшкодовуватися — це світова практика. Інакше господарі хотітимуть мститися хижакам аби зберегти власність. І, до речі, це друга після браконьєрства причина вбивства великих хижаків в Україні. Зараз ми працюємо над законопроектом, який стосуватиметься компенсації шкоди, завданої великими хижаками, в першу чергу рідкісними. Також ми хочемо запровадити систему моніторингу такої шкоди та її попередження”, — Богдан Вихор.

Методологія дослідження:

Дослідження рівня обізнаності та толерантності населення до ведмедя та рисі проводилося у червні 2020 року методом особистих інтерв’ю в усіх регіонах України, окрім АР Крим, м. Севастополя та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Для отримання надійних результатів для Карпат, у цьому регіоні було проведено додатково 274 телефонних інтерв’ю (CATI) одночасно з основним дослідженням. Загалом було опитано 1327 респондентів, з них 465 у Карпатському регіоні.

Вибірка репрезентативна дорослому населенню України і відповідає структурі населення старше 18 років за такими параметрами як стать, вікові категорії, розмір населеного пункту та область, відповідно до даних Державної служби статистики станом на 1 січня 2019 року.

ІА "Вголос": НОВИНИ

Всі свіжі новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!