Про це повідомляє УНІАН із посиланням на дані всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 18 по 30 травня.
Відповідно до результатів опитування, у травні цього року щасливими або скоріше щасливими себе відчували 63% жителів України, 16% почувалися частково щасливими, частково ні, і 17% - нещасливими або радше нещасливими. Соціологи зазначають, що порівняно із минулим роком частка щасливих збільшилася на 10 відсоткових пунктів, із 53% в травні 2017 року до 63% у травні 2018 року.
Дослідники пояснюють, що однією з причин може бути деяке покращення матеріального становища населення: протягом року за самооцінкою частка небідних зросла із 30% до 37%.
Також результати опитування свідчать, що молоді люди загалом щасливіші, аніж старші, і з віком рівень щастя знижується майже лінійно. Цьогоріч серед молоді віком 18-29 років щасливими почувалися 79%, серед тих, кому 30-39 років – 72%, 40-49 років - 65%, 50-59 років – 57%, 60-69 років – 47%, старше 70 років – 45%. Зниження частки щасливих із віком пов'язане із погіршенням здоров'я, а також більш хистким матеріальним становищем і самотністю, які часто спіткають літніх людей.
Крім того, дослідники зазначають, що чим вищий рівень добробуту, тим більше людей почуваються щасливими. Так, серед найбідніших (не вистачає на їжу) щасливими себе назвали 40%, серед малозабезпечених (вистачає лише на їжу) таких 58%, серед людей із середнім доходом (вистачає на їжу, одяг, можуть дещо відкладати) – 74%, серед людей із доходом вище середнього (можуть купувати коштовні речі) – 85%.
Разом з тим, стан здоров'я є дуже важливою умовою для відчуття щастя: серед тих, хто має дуже хороше здоров'я, щасливими почуваються 88%, серед тих, хто має дуже погане здоров'я, щасливими є лише 18%.
Водночас за місцем проживання, назагал дещо більш щасливими себе почувають жителі західних областей: у травні в західних областях щасливими почувалися 68%, у центральному регіоні – 63%, на півдні – 59%, у східних областях – 60%. Також соціологи нагадали, що у вересні 2017 року КМІС перейшов на більш досконалу технологію проведення досліджень – використання CAPI (Computer Assisted Personal Interview) - опитування за допомогою комп’ютера, без паперових анкет.
Ця технологія дозволяє краще контролювати інтерв’юера за декількома параметрами (наприклад, GPS показує, чи він дійсно був у селі, яке потрапило до вибірки) і якість даних підвищилась.
«Але оцінити, чи має зміна технології суттєвий вплив на зміну показників, ми поки що не можемо, це предмет подальших досліджень», – зазначили у КМІС.
ІА "Вголос": НОВИНИ