Висновки дослідників опубліковані в журналі Philosophical Transactions B, повідомляє Дзеркало тижня.
Сучасна атмосфера Землі створена життям: фотосинтетичні організми наповнили її киснем і видалили вуглекислий газ. Однак мільярди років до того все було зовсім не так. Атмосфера молодої планети була б для нас токсичною, повної вуглекислого газу, метану і сірководню. Достатньо кисню в повітрі стало накопичуватися лише після появи рослин суші - 500-400 мільйонів років тому.
Сучасні рослини фотосинтезують, витягуючи мінерали з грунту за допомогою кореневої системи і розподіляючи її за допомогою провідної системи. У перших рослин суші не було ні того, ні іншого, та й насиченого розчинними солями грунту ще не було. Вони не могли отримати навіть звичайний фосфор, абсолютно необхідний для фотосинтезу.
Тепер же вчені висунули гіпотезу про те, що вже перші рослини могли освоювати сушу лише в симбіозі із грибами. Віддаючи їм частину своєї синтезованої органіки, вони отримували взамін мінерали, які багато грибів здатні розчиняти.
Дослідники провели експерименти, які показали, що сучасні представники давніх грибів забезпечують рослинам приплив мінералів, інтенсивність якого впливає на фотосинтез і виділення кисню. Крім того, комп'ютерне моделювання клімату Палеозою показало, що інтенсивність обміну вуглецю і мінералів між рослинами і грибами істотно впливала на клімат цілої планети за рахунок зміни інтенсивності поглинання вуглекислого газу і виділення вільного кисню.
ІА "Вголос": НОВИНИ