Шведський вчений Ларс-Ерік де Гір в своїй статті для видання Nuclear Technology стверджує, що перший спалах на атомній станції був викликаний ядерним, а не звичайним вибухом, повідомляє vladtime.ru.
Дослідники Ларс-Ерік де Гір, Крістер Перссон і Хеннінг Роде проаналізували ксенонові ізотопи, які вчені з Радієвого інституту ім. В. Г. Хлопіна знайшли під Череповцем через 4 дні після чорнобильської трагедії. Шведські фахівці з’ясували, що ксенон-133 і ксенон-133м, яких не існує в природі і відрізняються швидким періодом напіврозпаду, потрапили в атмосферу в момент аварії на ЧАЕС.
Досягти Череповця за відомий вченим час ізотопи газу могли лише за умови, що їх викинуло вгору на 2-3 км. На це здатний малий ядерний вибух, що стався в 2-3 елементах атомної станції, що виділяють тепло. Потужність такого вибуху співвідносна з 75 тоннами ТНТ.
Про те, що перший вибух на ЧАЕС був ядерним, фізикам говорить місцями сплавлена нижня кришка реактора. Вибух реактора знищив двометрову серпентинну плиту, оббиту залізом товщиною в 4 см. Вчені вважають, пошкодження нанесені 3-кілометровим струменем розпеченої плазми – продуктом ядерного вибуху.
Ще один аргумент шведів – яскравий синій спалах, який випереджав другий вибух, та іонізоване повітря. Під час неконтрольованих ядерних реакцій молекули кисню та азоту породжують блакитне світіння.
Перевірити свою теорію шведи зможуть, коли отримають більш точні відомості про зміст ксенонових ізотопів в атмосфері над країнами, через які пройшла хмара чорнобильських радіоактивних викидів. За усталеною версії, обидва вибухи на ЧАЕС були викликані порушеннями водної циркуляції, проривом трубопроводу.
ІА "Вголос": НОВИНИ