24 лютого заступник директора Львівської класичної гімназії Сергій Хараху провів уроки. А вже за кілька днів вбрав військову форму та повідомив вчителям і учням, що він – мобілізований боєць ЗСУ.

Зараз Сергій Хараху перебуває на передовій та захищає Україну зі зброєю в руках. «Вголосу» вдалося поспілкуватися з військовослужбовцем.

24 лютого ще проводив уроки

Боєць згадує, що 24 лютого він перебував вдома. Вночі йому чомусь не спалося. І коли росія напала на України, то повідомлення від друзів його вже не збудили.

«Друзі мені повідомляли про напад. Я повідомив своїх рідних. І зібрався та поїхав на роботу в гімназію», - згадує Сергій Хараху.

Навчання в учбовому закладі відбувалося дистанційно. То ж викладач провів свої уроки. А також спілкувався з колегами по роботі.

«Всі в сльозах, всі – в шоці. Я не пам’ятаю теми уроків, але я намагався викладати за програмою. А також всіх заспокоював. Казав: не бійтеся, все буде добре, ми – переможемо», - каже він.

Варто згадати, що Сергій Хараху викладав предмет «Захист України». І його учні на практиці здобували знання з особистої безпеки. А також навчилися готувати свою «тривожну» валізку, як поводитися під час терористичних атак у школі, які вижити в умовах бойових діях у місті.

«Я також просував ідею навчання школярів користуватися дронами. У Міністерстві освіти цього не схвалювали, казали, що треба вчитися кидати гранати та стріляти з «калаша». Але я все одно навчав дітей керувати дронами. І зараз бачу, що нам дуже допомогли саме дрони, а не кидання гранат», - говорить викладач.

Черга вбити москаля

А 24 лютого, як тільки уроки закінчилися, вчитель пішов до військкомату. Згадує, що там уже стояли шалені черги.

Сергій Хараху зміг вистояти чергу: йому вдалося потрапити у військкомат 26 лютого. А 28 він вже став повноцінним військовослужбовцем Збройних сил України.

Вчитель ще записав відео яке виклав у Тік-ток, в якому повідомив як українці вистоюють черги аби мати змогу вбити москаля.

Чоловік зізнається, що до останнього нікому не казав про свій намір мобілізуватися. Адже могло статися таке, що медкомісія визнала б його не придатним до військової служби. Проте йому вдалося успішно приховати свої спортивні травми. І тільки коли всі документи були оформлені, він сповістив про це на роботі.

Ані колеги на роботі, ані учні, ані друзі та рідні не здивувалися такому рішенню Сергія. Він не тільки висловлював своє бажання обороняти Україну від російського агресора, але ж наполегливо готувався до цього та навчав своїх учнів.

«Я ще на уроках говорив з учнями про те, що у нас є ворог. І нагадував їм, що зараз їхній вклад у нашу перемогу – добре вчитися», - наголошує він.

І зізнається, що цього року вперше не стежив за успіхами своїх учнів, які складали тести та вступали у виші. У нього були інші клопоти. Але він і так переконаний, що всі показали гарні результати.

Перше вересня, перший урок

З 2004 року Сергій Хараху не пропустив жодного свята першого дзвоника та першого уроку.

Але цього року він не зміг бути у школі. Щоправда, за його словами, він спілкується зі своїми учнями через соцмережі. Хоча це спілкування обмежене часом та війною. Учні пишуть своєму вчителеві як вони ним пишаються. Учитель ставить «лайки» на ці повідомлення.

Йому навіть пропонували провести урок онлайн, вийти в ефір до своїх учнів з передової. Але він відмовився. На жаль, не має часу для цього. Проте обіцяє поговорити з ними коли повернеться з перемогою.

Натомість багато спілкується уже з випускниками, які теж захищають Україну зі зброєю в руках. Ці чоловіки з вдячністю згадують знання, які здобули на уроках Сергія Хараху.

«До прикладу, я їх вчив користуватися турнікетами. І коли вони мобілізувалися, то їм про це почали розказувати, а вони вже знають», - розповідає він.

Ми також спитали вчителя що би він сказав зараз своїм учням, покликаючись на свій досвід військового.

«Цього року тема першого уроку у львівських школах була дуже українська та патріотична. Мій би урок був наповнений позитивом, тому що я бачу ситуацію зсередини, я знаю як ми воюємо, знаю позитиви та негативи», - говорить педагог.

Скільки ще триватиме війна?

Перебуваючи у Збройних силах України на передовій Сергій Хараху уже може оцінити скільки триватиме війна.

Так, за його словами,  у філософському варіанті ця війна триватиме постійно, тому що Україна розташована в такому місці, через який вороги увесь час намагаються наступати на Європу. І саме Україна призвана рятувати європейців від варварів. Зрештою, ця війна вже триває 300 років. І не припиниться ніколи, то ж до цього треба бути готовими.

А що стосується короткострокових перспектив, то, за словами військового, активні бойові дії можуть тривати до кінця цього року. А потім перейти у вялотекучий конфлікт на наших нових рубежах, які ми здобудемо.

Також Сергій Хараху прогнозує повну перемогу України та вихід до наших суверенних кордонів до літа наступного року.

«Ще один варіант: війна припиниться раптово. Так, як розпочалася раптово 24 лютого. Ця атака на нас була абсолютно військово невмотивована: у них не було ресурсів нас захопити. Це були якісь пропагандистські речі. Натомість у них не було жодних ресурсів нас захопити: ні озброєння, ні кількості особового складу, ні мотивації. Рішення росії напасти на нас було алогічне. Так само зараз в один момент диктатор прокинеться і скаже: треба відступати. І це може статися завтра, післязавтра або впродовж місяця», - пояснює військовослужбовець.

Читайте також у «Вголосі»: які пісні бійці співають на війні.

ІА "Вголос": НОВИНИ