Як зазначив в. о. начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області Володимир Коваль, лише в листопаді з доходів громадян, які перебувають на обліку в обласному управлінні, було стягнуто 20 млн 19 тис. грн військового збору. Загальна ж сума, починаючи із серпня цього року, становила 81 млн 423 тис. грн.
За словами податківця, ці гроші безпосередньо потрапляють у Державний бюджет України. Звідти й починається розподіл фінансів.
Щоб з’ясувати, на які потреби скеровують кошти, журналіст «Вголосу» спробувала отримати телефонний коментар в управлінні преси та інформації Міністерства оборони України. Проте нас відфутболили: сказали звертатися до них з інформаційним запитом. Отож, поки редакція чекає письмової відповіді Міноборони, ми запитали в перехожих львів’ян про їхнє ставлення до військового збору.
Світлана, працівник реєстратури в дитячій поліклініці: «20 грн, які щомісяця переказують із заробітної плати на потреби військових, для мене – невелика сума. Зрештою, як і моя зарплата у 1200 грн. Ці гроші ніяк не впливають на мій добробут. Саме тому вважаю, що допомога армії в такий спосіб єднає українців».
Андрій, викладач коледжу: «Вважаю, що цей збір потрібен. Єдине, і це є головним, щоб ці гроші було скеровано за призначенням. Я, наприклад, можу віддати й 5% власної зарплати, але хочу точно знати, що на ці кошти військових одягнуть, взують, нагодують і, звісно, дадуть зброю».
Сергій, економіст: «Розумію, що цей збір потрібен військовим. Але треба пам’ятати, що в державі є депутати й високопосадовці, які можуть зробити для армії більше, ніж просто сплатити військовий збір. До того ж варто згадати про найбагатших українців, які займають місце в рейтингу «Forbes». Де вони? Чому мовчать? Чи знову все покладають на простих громадян».
Жанна, приватний підприємець: «Військовий податок – це мізер, який ми можемо віддати на потреби армії. Головне, щоб гроші не залежувалися на державному рахунку, а швидко розподілялися між військовими частинами. Бо щодня долар скаче, і гроші знецінюються».
Сергій, волонтер групи «Допоможи фронту»: «Складно сказати, дієвий цей спосіб збору грошей чи ні. Бо, якщо згадати систему «565», коли під час кожного телефонного дзвінка з рахунка автоматично знімали 5 грн, то розподіл грошей був, на мою думку, неефективним. Кошти кілька місяців лежали на єдиному рахунку, потім були незрозумілі тендери, зволікання… А результат? Саме тому я сподіваюся, що доля військового податку не повторить телефонну історію».
Слід зазначити, що допомога армії і далі потрібна, а з наближенням зими стає ще більш актуальною. Адже військовим на передовій бракує теплого одягу, взуття, тепловізорів, рацій... А одне з останніх звернень військовослужбовців із проханням допомоги шокувало навіть досвідчених волонтерів.
Днями до волонтерської групи «Допоможи фронту» звернулися військові 44-го артилерійського полку, що дислокується на Львівщині в Старичах. Солдати попросили одягнути, як-то кажуть, з голови до ніг 500 осіб! Бушлати, зимове взуття, рукавиці, шкарпетки, білизна, шапки, форма, робочі комбінезони, спальники… За словами волонтерів, список обійдеться щонайменше в півмільйона гривень. Але чому бійців не вдягає командування Збройних сил України? І де взяти такі кошти, щоб допомогти захисникам?
Командир 44-го артилерійського полку, полковник Олег Лісовий розповів волонтерам, що військовослужбовцям дійсно бракує речей. Пояснив це тим, що одяг з часом стає непридатним для використання, а новий, згідно з нормами, мають видавати лише раз на два роки. Проте, коли до командира зателефонували журналісти, він наголосив, що солдатів на полігоні повністю забезпечено формою і провіантом.
Волонтер Сергій Глотов – активіст Громадського сектору Луганська, який, переїхавши до Львова, організував допомогу військовослужбовцям, створивши групу волонтерів «Допоможи фронту», каже, що не радить активістам братися одягати цілі полки, бо це має робити все-таки керівництво Збройних сил України.
Також він розповів, що від початку волонтерської діяльності через розрахунковий рахунок громадської ініціативи «Допоможи фронту» пройшло близько двох мільйонів гривень. Ці гроші було скеровано на конкретні потреби аеромобільних бригад та військових частин, які боронять державу на Сході.
Волонтер додав, що зберігає звіти про всі витрати, які постійно публікує на своїй сторінці у «Facеbook».
Утім, окрім забезпечення військовослужбовців спорядженням, виникає велика кількість запитань і про їхнє харчування. Як відомо, солдатське меню регламентує постанова Кабміну, яка стверджує, що в день солдат може з’їсти продуктів на 20 грн. Але коли волонтери дізнаються про це, то відверто сміються, адже всім зрозуміло, що такого харчування недостатньо.
Сергій Глотов каже, що, починаючи з травня, львів’яни зібрали й відправили на Схід майже 200 тонн продуктів і речей. І нині на складі волонтерів перебуває близько 5-ти тонн продуктів, які вже найближчим часом вирушать на Луганщину й Донеччину.
А поки редакція «Вголосу» чекає на звіт від Міністерства оборони про розподіл військового збору, поки Кабмін збереться й ухвалить відповідні зміни про розмір та склад солдатського пайка, поки Збройні сили одягатимуть військових за сезоном, волонтери надалі збирають пожертви українців для захисників. Вони знають, що там, за 1200 км від міста Лева, у холодних наметах солдати чекають на їхню допомогу. І сподіваються, що гроші від військового збору таки потраплять до свого адресата, а не розпорошаться дорогою до передової…
Тетяна Зеленська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ