Розмова з депутатом Львівської обласної ради, секретарем постійної депутатської комісії з питань комунального майна та приватизації Володимиром Тринькою.
Пане Володимире, скільки коштів надійшло до бюджету від приватизації майна і які прогнози на наступний рік?
У цьому році від приватизації та оренди надійшло більше 20 млн. грн.. Десь приблизно на таку суму ми орієнтуємося у наступному році. Проте зараз ще немає контрольних цифр, немає бюджетних показників. Говорити конкретно поки що не можемо.
Які проблеми були в роботі комісії у цьому році?
Проблеми були у тому, що існує бачення, що приватизація чи оренда, це обов’язково якісь зловживання тощо. Дуже мало питань проходило просто на приватизацію. Багато депутатів мали запитання і вони отримували відповідь, коли доповідав голова комісії з трибуни. Але чомусь наші питання не знаходили підтримки. Тоді ми запропонували програму приватизації, де був список і зазначалося, що все потрібно демонструвати на екрані, тобто стан приміщень, результати обстеження тощо.
Я вважаю, що коштів від приватизації могло б надійти набагато більше, але платоспроможність юридичних і фізичних осіб, які орендують приміщення і претендують на приватизацію зменшилася. Дуже багато відмов від приватизації тільки через те, що люди не можуть викупити, оскільки немає коштів на приватизацію ні кредитних, ні власних. Популярність приватизації надалі ще буде падати.
Також суб’єкти підприємницької діяльності звертаються, щоб зменшити орендну плату. Однак поки що символічна орендна плата або її зменшення стосується лише неприватної форми власності, громадських організацій. Там є індивідуальний підхід. Якщо є суб’єкт підприємницької діяльності приватної форми власності, то кожен менеджер повинен приймати для себе рішення, чи вигідно йому орендувати таке приміщення і чи саме в обласної ради. Можливо йому варто орендувати на вторинному ринку. Проте від цього не має втрачати бюджет. Також ми повинні пам’ятати про своїх виборців, суб’єктів підприємницької діяльності, які сьогодні теж мусять годувати сім’ї і платити податок, тому тут теж обласна рада повинна підходити диференційовано, на мій погляд.
Цього року депутати в більшості підтримували питання приватизації, чи ні?
Вже після вдосконалення тих вимог, які вони ставили, підтримували. Але більшість підтримує приватизацію методом конкурсів і аукціонів. Деякі питання стосовно приватизації з незрозумілих причин не набирають потрібної кількості голосів. Хоча комісію воно пройшло. Це також впливає на наповнення бюджету.
Враховуючи і те, що платоспроможність населення і суб’єктів підприємницької діяльності впала, то ми скоро будемо шукати тих людей, які хотітимуть приватизовувати. На мій погляд, тут потрібно дати зелене світло і не здирати останню шкуру, а за рахунок кількості, охоплюючи більше об’єктів, по нормальній ціні здавати приміщення. Якщо порядний орендар, який постійно сплачував кошти і наповнював бюджет, то тут потрібно іти на зустріч. Проте є ще законодавство по оцінці, яке ми не можемо оминути. Кожен оцінщик, керуючись державними актами, оцінює так, як передбачає законодавство. Впливати на них ми не можемо.
Інше питання, чи знайдеться підтримка під час колективного рішення в сесійному залі. Спочатку були ніби незрозумілі деякі приватизаційні питання, які не підтримували. Нібито все вивчено, все зрозуміло, фотографії представили, порівняльна таблиця є, а немає результативного голосування. Виникає питання, чому люди не голосують. Тому зараз багато питань іде на конкурс, аукціон. Потрібно зняти оці безпідставні підозри.
Які у Вас є пропозиції щодо удосконалення роботи комісії на наступний рік?
Я б надалі працював таким методом. Ми приймаємо перелік об’єктів для приватизації. Зараз багато відмовилися від приватизації, тому цей перелік буде невеликий, але інвентаризацію таку потрібно провести. Ми мусимо це зробити. Інакше, як ми визначимо реальну цифру, коли буде прийматися бюджет?
Яка ситуація буде з цінами у наступному році?
Ціна дуже диференційована в залежності від поверховості, місця розташування. Депутати на ціни не впливають. Управління майном проводить конкурси серед оцінщиків, які уповноважені проводити ту оцінку.
Ми вже дивимося чи та ціна є відповідною, чи ні. Оглядаємо вторинний ринок. Хоча вторинний ринок теж не є об’єктивний. Є, наприклад, оголошення, де квартира коштує 400 тис. доларів. Ми бачимо, що це оголошення вже рік дається. Потім власник зменшує ціну, а об’єкт далі не продається. Те саме стосується нежитлових приміщень. Але тут є своя специфіка. Левова частка власності знаходиться все-таки на території районів. Вони менш привабливі. Львівських приміщень дуже мало, а ті що є не мають комерційної привабливості. Ті привабливі об’єкти, які були, мабуть, вже викупили платоспроможні власники.
Тому депутатам потрібно розрізнювати ситуацію. Якщо є якась нещасна аптека в селі, то потрібно піти на зменшення суми. Нехай хтось її купить. Нехай, наприклад, ФАП (Фельдшерсько-акушерський пункт – Вголос), який пропадає, викуплять, приведуть в порядок і продадуть. Тому, я пропоную зробити перелік об’єктів, щоб зорієнтуватися, яка сума може надійти в бюджет. Самих претендентів на приватизацію, звичайно, буде менше - 30%, а то й ще менше. Потрібно великий перелік потенційних до приватизації об’єктів. Потім з’ясовуємо, чи особа бажає приватизувати, чи далі орендувати. Що оренда, що приватизація, це надходження до бюджету. Тільки оренда – це постійні надходження, а приватизація – одноразове. Але банально вважати, що тільки за рахунок оренди ми зможемо здійснювати капітальні видатки і наповнювати бюджет.
Як Ви ставитеся до пропозиції Львівської міської ради співфінансувати об’єкти до Євро-2012, які є у Львові? Міська рада пропонує облраді взяти на це кошти від приватизації комунального майна у місті Львові.
Львівською обласною радою прийнято багато програм: будівництво шкіл, дитячих установ, дошкільних закладів. Ці програми фінансуються з бюджету розвитку. Для того, щоб вони фінансувалися, ми їх запланували на поточний бюджетний рік, але багато шкіл ще не профінансовано, багато програм відмовлено. Звичайно, що в першу чергу ми використаємо ці кошти на ті цілі, які запланували.
Ми позитивно до цього відносимося, але має бути паритет. Якщо ми йдемо на співфінансування з міською владою, то повинні бути якісь зустрічні пропозиції. Євро – це спільна проблема. Я підтримую це, але прекрасно розумію, що об’єкти, які є в глибинці на території області не будуть профінансовані. На мій погляд, потрібно фінансувати свої програми, а потім, якщо будуть кошти, долучитися до співфінансування. Це не має бути пріоритетний напрямок, а потрібно діяти по залишковому принципу. Якщо коштів буде дуже багато, в чому я сумніваюся, то можна іти і на квотне фінансування. Тоді можна буде говорити про те, що обласна громада долучається до проблем міста, а міська громада докладається до територій, районів, глибинок, які обділені увагою, зокрема фінансовою.
ІА "Вголос": НОВИНИ