АН „Прес-Тайм” продовжує робити своєрідні „паспорти” основних галузей економіки Львівщини. Минулого тижня читачі мали змогу ознайомитись з банківською системою Львівської області, сьогодні ми розглянемо автобусобудування регіону.
Львівський автобус повертається на маршрут
Колись потужний автобусобудівний центр, в середині 90-х Львів почав втрачати лідерські позиції. Лише завдяки „ЛАЗу” (тепер вже ― „Заводу комунального автотранспорту”) Львів зберігає першість ― у сфері виробництва великих автобусів, однак і тут з’являються конкуренти на загальнодержавному рівні (ввійти в цю нішу планує виробник „Дельфінів” „Еталон-Авто”). Водночас „ЛАЗ” хоче увійти у сферу малих і середніх автобусів, однак тут достатньо конкурентів як в загальному по Україні, так і на Львівщині.
Виробництвом малих і середніх автобусів у Львівській області наразі займається „Стрий авто” і „Галицький автозавод”, створений в 2005 році. До речі, перша модель цього заводу нещодавно отримала сертифікацію і тепер проходить випробування на маршрутах у Львові.
Водночас, як відзначають автобусобудівники з інших регіонів Україні, у Львові достатньо досвідчених кадрів, згадати хоча б інститут „Укравтобуспром”. Тому місто є перспективним для нових заводів. Приклади — вже згаданий „Галицький автозавод”, також „Еталон” планує відкрити „Личаківський автозавод”.
Завод комунального транспорту, колишній „ЛАЗ”
21 травня 1945 року вважається днем заснування Львівського автобусного заводу. Протягом майже десяти років будували корпуси заводу і одночасно випускали промислову продукцію: двовісні причепи, автолавки, автокрани та ін. Але вже в 1956 році експериментальний цех випустив першу, спроектовану фахівцями заводу, модель автобуса ЛАЗ-695, а з наступного року почався їх серійний випуск. Аналогів таких автобусів в колишньому СРСР у той час не було.
В останню п’ятирічку СРСР „ЛАЗ” випускав близько 12 тис. автобусів щороку. В 90-х випуск автобусів на підприємстві було скорочено до 1,5 тис. шт. на рік, після 2000 року — ще менше. У листопаді 2001 року „ЛАЗ” припинив роботу, після чого завод виставили на продаж. 70,4% акцій ВАТ „ЛАЗ” у жовтні 2001 року на комерційному конкурсі придбало українсько-російське СП ТОВ „Сіл-Авто”.
У травні 2003 року керівництво Львівського автобусного заводу оголосило про те, що ВАТ „ЛАЗ” спільно з угорськими компаніями Dankar Kft і Farma Market Kft виступили засновниками ЗАТ „Львівський автомобільний завод” зі статутним фондом 60 млн. USD (доля ВАТ „ЛАЗ” — 50%; решту 50% порівно розподілені між угорськими компаніями).
Автобусний завод свою частку в статутному фонді забезпечив майновим комплексом, угорські компанії зобов’язалися забезпечити свої частки грошима.
Керівництво ЛАЗу не приховувало, що ЗАТ створили для того, щоб отримати від держави преференції у вигляді пільг в оподаткуванні.
17 липня 2003 р. Кабмін затвердив інвестиційну програму ЗАТ „ЛАЗ”, яка передбачає створення потужностей на підприємстві, які забезпечать у 2007 р. доведення виробництва та реалізації вантажних автомобілів до 1 300 одиниць, автобусів усіх класів — до 3 520, автокранів — до 71, тролейбусів — до 80 одиниць, запасних частин — на загальну суму 65,9 млн. грн.
ЛАЗ, як і раніше, виробляє великі і надвеликі автобуси. Це переважно 12-метрові машини, що вміщають понад 100 пасажирів. В 1 кварталі 2006 року Львівський автомобільний завод виготовив 89 автобусів, що у 2,6 разу більше за аналогічний період минулого року, коли завод випустив 34 автобуси.
Малий автобус, на який орієнтується більшість перевізників України, Львівський автобусний не виробляє. Але це лише поки що. Під час святкування 50-річчя з дня випуску першого автобуса голова спостережної ради ЗАТ „ЛАЗ” Ігор Чуркін вкотре заявив, що „ЛАЗ” планує налагодити випуск автобусів середнього і малого класу.
Незважаючи на те, що бренд ЛАЗ має більш ніж 50-річну історію, власники заводу прийняли доволі непопулярне рішення — змінити назву підприємства на „Завод комунального транспорту”. Такий крок керівництво заводу пояснює розширенням асортименту виробництва, зокрема до 2008 року ЗКТ планує налагодити випуск трамваїв.
Зміні назви передував потужний скандал, коли з посади голови правління заводу звільнився Юрій Сорокін — до того незмінний керівник. Як тільки Сорокін покинув підприємство, прокуратура відразу порушила кримінальну справу за фактом привласнення коштів підприємства в особливо великих розмірах. Перед тим голова Львівської ОДА Петро Олійник заявив, що є „серйозні підстави” відкрити кримінальну справу за „обкрадання” заводу через посередницькі структури. У свою чергу Юрій Сорокін заперечує свою причетність до злочинних операцій, і заявляє, що саме через небажання виконувати незаконні завдання з боку голови спостережної ради ЗАТ „ЛАЗ” Ігоря Чуркіна змушений був звільнитися з підприємства. У січні цього року прокуратура порушила ще одну справу вже проти конкретних посадових осіб ЛАЗу, проте наразі ці справи до суду ще не дійшли.
Власники заводу ― брати Ігор та Олег Чуркіни ― крім купівлі „ЛАЗу” вийшли переможцями у приватизаційній боротьбі за Чорноморський суднобудівний завод в 2003 році. „Мозковим” центром сімейної бізнес-групи Чуркінів називають старшого Ігоря. В Україні 40-річний Ігор уперше з’явився в середині 90-х — налагоджував у нашій країні продаж запчастин до КамАЗів. Братів Чуркінів пов’язують з колишнім керівництво НАК „Нафтогаз”, керівництвом „Київпастрансу” та російським послом Черномирдіним.
„Галлаз”
„Галицький автозавод” розпочав свою роботу наприкінці 2005 року і орієнтується на виробництво автобусів середнього класу. Засновником і власником автозаводу є ТзОВ „Міра і К” (м. Львів) — підприємство, яке займається пасажирськими перевезеннями.
Раніше планувалось, що з 2006 року завод буде випускати від 30 до 50 автобусів щомісяця, однак лише в липні цього року автобусобудівники планують налагодити серійне виробництво.
Перша модель автобуса „Вікторія-ГалАз”, яка має 43 пасажирських місця і розрахована на міські та приміські перевезення, пройшла державну сертифікацію в травні. „Галицький автозавод” розробив також іншу модель — „Бізон-ГалАз”, яка має 37 пасажирських місць і теж розрахована на міські та приміські перевезення. Однак „Бізон” ще не пройшов державної реєстрації.
„Личаківський автозавод”
Говорячи про „Галицький автозавод” варто згадати „Личаківський автозавод”. По-перше хоча б тому, що „Личаківський автозавод” мав початкову назву „Галицький” і корпорація „Еталон-Авто” дещо раніше заявила наміри відкриття заводу із такою назвою. По-друге продукція „Галицького автозаводу”, скажемо так, дуже схожа на продукцію „Еталону”. По-третє, завод „Еталону” досі не запрацював. Виникли проблеми із обраними для початку виробництва виробничими приміщеннями Львівського державного дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання — їх з різних причин „Еталон” досі не отримав ні в оренду, ні у власність. Щоправда президент корпорації Володимир Бутко переконаний, що такі перешкоди не є наслідками дій конкурентів. Бутко у всіх негараздах звинувачує директора ЛДДЕЗТО і стверджує, що останній просто зловживає посадою. Водночас корпорація вже розробила відповідний проект для виробництва автобусів в приміщеннях Львівського ДДЕЗТО, тому не планує від них відмовлятись і через суди та звернення у відповідні інстанції намагається їх отримати.
Хоча тут варто зазначити, що „Еталон” планував у Львові випускати автобуси малого та середнього класу, а також туристичні автобуси. Тепер же, після тяганини за приміщення, „Еталон” планує налагодити виробництво у Львові лише туристичних автобусів.
Корпорація „Еталон-Авто” спеціалізується на виробництві надмалих, малих і середніх автобусів, планує почати розробки великих.
В корпорацію „Еталон-Авто” входить ЗАТ „Бориспільський автомобільний завод”, ЗАТ „Чернігівський автомобільний завод», які контролює зареєстрована у Швейцарії компанія BodminAG, та низка інших підприємств
„Стрий-Авто”
Компанія — виробник автобусів малого і середнього класу, перш за все відомий завдяки виробництву „Школяриків”.
Наприклад, цього року ЗАТ „Стрийавто” виконав державне замовлення з випуску шкільних автобусів — з конвеєра зійшло 48 автобусів марки А-075 „Шкільний” на 27 сидячих місць. Крім того, виготовлено ще 20 автобусів (29-місних) для продажу приватним перевізникам.
ЗАТ „Стрий Авто” певний час співпрацювало з Бориспільським автозаводом, але почало розробку власних моделей.
Власників „Стрий-Авто” пов’язують із ВАТ „Холдингова компанія „Доброта””, яка є також власником Дрогобицького заводу автокранів.
„Укравтобуспром”
Якщо говорити про автобусобудування у Львові варто згадати „Укравтобуспром”. ВАТ "Укравтобуспром", колишній Всесоюзний конструкторсько-експериментальний інститут по розробці автобусів та тролейбусів для заводів СРСР (ВКЕІавтобуспром), який працює вже більше 50-ти років і є основним в Україні та країнах СНД розробником автобусів та спеціальних транспортних засобів різного призначення. Водночас, це одна з основних наукових організацій з автомобілебудування в Україні.
ВАТ „Укравтобуспром" проектує для заводів галузі міські, міжміські, туристські автобуси, автотранспортні засоби на базі вантажних автомобілів тощо. Інститут проводить також сертифікаційні випробування.
ІА "Вголос": НОВИНИ