Раз на місяць працівник Західного територіального управління юстиції Андрій Рожнятовський відкладає всі справи, вбирає польову військову форму та їде на військовий полігон вдосконалювати свої вміння та навички з захисту України.
Він – резервіст батальйону територіальної оборони Львова.
Андрій Рожнятовський підписав контракт ще у 2018 році. І відтоді постійно навчається та тренується. Для нього такого поняття, як «якщо завтра війна», не існує. Війна в Україні для нього розпочалася ще 2014-го.
Тероборона розпочалася чотири роки тому
Резервіст згадує, що п’ять років тому надто охочих потрапити до тероборони не було. Начальник штабу тоді зустрічався чи не з кожним майбутнім оборонцем і пропонував спробувати.
«У 2015 році була створена програма з Академією сухопутних військ, яка передбачала підготовку державних службовців на випадок ескалації. Ми займалися за цією програмою. А пізніше на мене вийшов начальник штабу тероборони та запропонував долучитися. Я погодився», – каже Андрій Рожнятовський.
Найважче в цій ситуації було зібрати всі необхідні документи. Проте зараз, коли набув чинності Закон України «Про основи національного спротиву», бюрократична процедура значно спростилася.
На перших виїздах на полігон новонабрані резервісти вчилися надавати медичну допомогу та знайомилися зі зброєю. Вчили їх по-різному і різні люди.
«Були і старі підходи, де не враховували сучасних технологій. І були нові підходи. Це, мабуть, залежало і від самих офіцерів, які нас вчили. Є з чим порівняти. І те, чого нас навчають, не співмірне з тим, що було в радянській армії», – каже резервіст територіальної оборони.
Зміни він бачить у всьому, починаючи з логістики, харчування і завершуючи озброєнням.
Як навчити цивільну людину не боятися зброї
Андрій Рожнятовський зауважив, що навчання в територіальній обороні розраховане для тих осіб, для яких військова справа – це не основне заняття у житті. Ці люди можуть бути сміливими та відважними у цивільному житті, ухвалювати рішення та брати на себе відповідальність. Але коли тривають воєнні дії, поруч лунають вибухи, постріли, кричать перелякані люди, то не кожен зможе відразу зорієнтуватися, що робити.
«Навчання починалося з того, що людину вчили не боятися зброї. Коли вона вже реально брала до рук зброю, то розвіювалися міфи людини про те, що є сильна віддача в плече чи що нереально прицілитися. На наступних заняттях людина вже вдумливо стріляє. І наступний етап – влучність пострілів, вміння розрахувати наявні боєприпаси. Людина стає маневреною, вже вміє пересуватися зі зброєю, ставити її на запобіжник, вибирати місце для пострілу та інше», – розповідає резервіст територіальної оборони.
За його словами, постріляти в тирі та стріляти в умовах, наближених до бойової ситуації, – це зовсім різні речі.
Також, за його словами, дуже цінним є, коли резервістів тренують інструктори з підрозділів, які повертаються на ротацію з зони бойових дій. І вони навчають практичних речей, з якими вони зіткнулися на війні.
Перший постріл – з рушниці діда
Сам чиновник зізнається, що вперше до рук рушницю йому дав дідусь.
«Мені було сім років. І перший постріл я зробив завдяки дідові з мисливської двоствольної рушниці. Дідо обіцяв нам із братом, якщо ми будемо чемними, то він дозволить нам постріляти з його рушниці. На жаль, мені не часто випадала така нагода, бо я не був зовсім чемним», – згадує він.
Наступного разу зробити кілька пострілів вдалося під час строкової служби. Але і тоді було не часто.
А ось вдосконалювати свої навички він почав саме протягом останніх років.
«Для мене війна триває вже понад вісім років. І якщо наступ продовжиться, то ми зможемо, отримавши бойове завдання, виконати його з мінімальними втратами», – переконаний Андрій Рожнятовський.
Що в «тривожній» валізі?
Щодо «тривожної» валізи, то чиновник має таку, спаковану ще з 2014 року. Адже йому багато разів доводилося виїжджати на війну як волонтеру. Тому вона очікує свого часу.
«У мене там засоби гігієни, білизна та дещо з харчування. Окремо маю аптечку», – зізнався він.
З 2014 року, за його словами, речі, які він складав до «тривожної» валізи, змінювалися. Бо саме на власному досвіді зрозумів, що треба мати під рукою, а без чого можна обійтися.
В тому, що Росія не відмовиться від бажання поставити на коліна Україну, він переконаний. Тож українці мусять бути готовими в будь-яку хвилини схопити свою «тривожну» валізу та дати опір ворогові.
Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», у Львівській області створено десять батальйонів територіальної оборони.
А також читайте поради від фахівців, що робити цивільним, якщо раптом вони опиняться в зоні бойових дій.
ІА "Вголос": НОВИНИ