Карантинний режим не оминув і Церкву. Обмеження швидко поширилися й на прихожан, відтак храми спорожніли, а богослужіння почали проводити в онлайн-режимі. Актуальним постало і питання вакцинації, а водночас і думка Церкви стосовно цього. Кожна конфесія підходить до ситуації по-різному. Як саме, намагався дізнатися «Вголос».
Церква як лідер довіри
Церква і надалі залишається одним з лідерів у рейтингу довіри в українців.
Як повідомляє «Українська правда», за рівнем довіри українців церкви поступились лише громадським та міжнародним організаціям. І водночас «обігнали» ЗМІ – як західні, так і українські – місцеву та центральну владу, міжнародні фонди та політиків.
Найбільше на думку церкви покладаються жителі західних областей України – 73,7%. Найменше – північних, 34%, і центральних – 34,3%.
Відтак, Церква як інституція має неабиякий вплив на свідомість львів’ян, як і в цілому зберігає значний суспільний вплив на Галичині. Зокрема і на питання, які стосуються пандемії. Відтак Церква може або спростувати, або підтвердити їхні думки чи сумніви.
За даними Львівської ОДА, найбільшою релігійними організаціями регіону є Українська греко-католицька церква, історичний центр якої розташовано у Львові, в архикатедральному Соборі св. Юра. До вірних УГКЦ себе відносить понад 50% населення Львівщини (крім того, греко-католики складають більшість населення у сусідніх Тернопільській та Івано-Франківській областях).
На другому місці за кількістю вірян серед релігійних конфесій - Православна Церква України. За даними ЛОДА, близько 28% мешканців Львівщини декларують свою належність до ПЦУ. Відтак, ми вирішили звернутися з питаннями стосовно діяльності церкви в добу пандемії саме до представників цих двох конфесій.
Отож, які думки у священнослужителів стосовно вакцинації – читайте нижче.
Церква за вакцинацію
Представники церков з відповідальністю поставилися до коронавірусної загрози. Більшість з них почали дотримуватися карантинних обмежень та закликати до цього вірян. Для чого заборонили або мінімізували ритуали, які перш за все стосуються гігієни. А богослужіння перенесли в онлайн-режим.
Заклик щепитися показали на власному прикладі і священнослужителі. Зокрема, папа Франциск в серпні цього року закликав вірян-католиків у всьому світі до вакцинації, назвавши її «актом любові» як стосовно себе, так і ближнього. Відомо, що сам вселенський понтифік отримав щеплення від COVID-19 ще у березні 2021-го року.
Додамо, що папа-емерит Бенедикт XVI, який зрікся престолу глави Католицької церкви у 2013-у році і відтоі проживає усамітнено в заміській резиденції Кастел Гандольфо, також вакцинувався.
Також глава Української греко-католицької церкви, верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук вакцинувався від COVID-19 препаратом Covishield (AstraZeneca).
Навздогін чому Блаженніший Святослав заявив, що церква не є противником вакцинації і немає жодних релігійних підстав, щоб відмовлятися від неї. Також наголосив, що в сьогоднішніх реаліях варто опиратися лише на наукові та підтверджені факти та довіряти перш за все медикам.
Попри це, церковні установи наголошують на тому, що вибір має бути добровільним. А священники у справі щеплення апелюють до людей компетентних в цій справі – медиків.
Керівник пресслужби Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Павло Дроздяк підтверджує таке ставлення церкви до вакцинації. Та акцентує, що це єдиний вихід із важкої ситуації.
«Недуга, яка прийшла, – це виклик для всіх нас. Це важкі темні часи в умовах яких нам доводиться з вами жити. Що стосується вакцинації, то ми керуємося та підтримаємо слова нашого верховного архієпископа Святослава Шевчука. Оскільки вважаємо, це рішення по-справжньому правильним. І ми беремо з нього приклад. Звісно, церква нікого не може примушувати. Однак розуміємо самі, що немає нічого ціннішого, ніж людське життя та здоров’я» - розповідає отець Павло Дроздяк.
ПЦУ також підтримала вакцинацію на чолі з митрополитом Єпіфанієм. Він разом з іншими священнослужителями щепився ще влітку.
Попри це, православні священники не вважають за потрібне наголошувати зайвий раз про вакцинацію. Аргументують це тим, що в цій справі варто слухати та довіряти лише фахівцям. А церква не повинна ризикувати своїм авторитетом заради цього.
Секретар-референт Львівської єпархії ПЦУ отець Руслан Матвієнко наголошує:
«Ми розуміємо, який зараз час і яка це насправді загроза. І ми погоджуємося з тим, що варто робити всі можливі засоби аби убезпечити своє здоров’я та безпеку інших. Церква в такому випадку закликає слухати не священнослужителів, а медиків. Людей, які компетентні в ці справі. Та не вбачає у вакцинації нічого поганого».
Та додає: «Від нас всіх вже висловився наш митрополит Єпіфаній. Тому думаю, немає сенсу кожному говорити про це окремо».
Проте поділяють таку позицію не всі.
Ієромонах УГКЦ Юстин Бойко з недовірою ставиться до закликів щепитися: «Вакцини, які були раніше та захищали від смертей насправді були дієвими. А зараз вакцина – це швидше засіб маніпуляції для політиків та інших представників.»
Центри вакцинації
Наступним кроком у підтримці вакцинації з боку церков стали відкриття у храмах центрів вакцинації.
Першими таку позицію підтримала УГКЦ. Саме вона дала дозвіл на відкриття першого у країні пункту вакцинації у храмі, а саме - в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
У львівських церквах пункти вакцинації поки не збираються відкривати. Однак таку можливість допускають.
«Звісно, УГКЦ підтримала та впровадила таку тенденцію. І я радію з того, що церква завжди виступала прихистком для тих, хто цього потребує. В нашому випадку це люди, які хочуть вакцинуватися. У Львові поки такої практики немає. Оскільки у місті наразі достатньо пунктів вакцинації, де можна щепитися. А якщо мова йде, наприклад, про якесь село, де немає змоги організувати такого пункту, то там, я вважаю, церква може та навіть має допомогти у цій справі» - розповідає Павло Дроздяк.
Натомість ПЦУ не з таким заохоченням поставилася до такої ідеї.
«Ми вважаємо, що церква це не місце, яке повинно закликати чи не закликати до таких речей. Це місце насамперед для молитви. Тому відкривати пункти вакцинації у Львові ми поки не збираємося». – наголошує отець Руслан Матвієнко.
Життя церкви під час пандемії
Коронавірусні вимоги змусили храми пустувати. А богослужіння проводити у дистанційному режимі. Навіть найбільші християнські свята: Великдень чи Різдво обмежили. Святити паску чи колядувати довелося онлайн.
Втім священнослужителі поставилися до таких вимог по-різному. Одні підтримують, а інші навпаки вважать, такі зміни не надто дієвими та навіть ризиковими для церкви.
В ПЦУ нові ковідні реалії сприйняли неоднозначно.
«Звісно з настанням коронавірусу одразу людей поменшало, а всі великі та урочисті богослужіння довелося проводити в онлайн-режимі. Такі вже карантинні обмеження. Тому жити та миритися з ними все-таки доведеться. Сподіваюся, що згодом все-таки ситуація стабілізується і ми зможемо проводити це все в офлайн режимі» - Руслан Матвієнко.
В УГКЦ думки стосовно карантинних реалій також різняться. У Львівській архієпархії підтримали нововведення та нагадали парафіянам про дотримання карантинних вимог у храмах, а згодом і перенесли їх в онлайн-режим.
«Від самого початку розгортання недуги ми почали переводити всі богослужіння в онлайн-режим. Звичайно, що живе спілкування набагато краще. Втім добре і те, що ми шукаємо всі методи та можливості для того, що підтримувати молитву та боже слово. Ми розуміємо, що вихід із карантину – це важкий і складний процес. І нам доведеться жити в таких умовах ще не день і не два. Тож доведеться пристосовуватися та виходити вже в залежності від ситуації». – наголосив Павло Дроздяк.
Втім синкел у справах монашества Львівської архієпархії УГКЦ Юстин Бойко вважає, що такі обмеження не можуть замінити реальної присутності у храмах, тому сенсу з них небагато.
«Я не вважаю це дуже ефективним чи правильним. Як можна робити найбільші події в нашому житті дистанційно. Так само і з церквою. Бо ж реальне життя, воно не онлайн. В цьому і полягає проблема.» - акцентує Юстин Бойко.
Церковні ритуали та гігієна
Карантинні правила зачепили і питання проведення церковних ритуалів. Як в ПЦУ, так і в УГКЦ змушені були або мінімізувати їх або взагалі припинити на якийсь час. Втім і тут не обійшлося без суперечок.
Найбільше вірян цікавить питання навколо теми причастя. Адже як для православних, так і для католиків – це найбільше таїнство.
Ієромонах УГКЦ отець Юстин Бойко, наполягає на тому, що це справа виключно кожного християнина і примушувати чи забороняти щось церква не може.
«Ми ж не можемо в реальному житті заборонити людям цілуватися. Це їхня справа та відповідальність. То як ми можемо в церкві забороняти людям цілувати хрест?» - наголошує Юстин Бойко.
Підтримує таку позицію і отець Руслан Матвієнко.
«Ми все-таки закликаємо до того, що це справа особисто кожного. Кожен самостійно приймає вибір і відповідає за це.» - каже отець.
Натомість офіційна УГКЦ більш відповідально поставилася до карантинних вимог.
«Звісно, це залишається особистою справою кожного. Але ж ми розуміємо, що це перш за все задля власної безпеки. Тому церква в таких умовах закликає тримати дистанцію та дотримуватися всіх карантинних норм.» – заявляє отець Павло Дроздяк..
Чи замінять онлайн-богослужіння церкву
Незважаючи на суперечки віряни таки призвичаїлися до нових правил та до проведення в онлайн-режимі навіть найбільших свят. Тож залишається питання: чи після виходу з карантинних реалій така тенденція збережеться і чи церква, як установа не втратить свою актуальність.
УГКЦ з оптимізмом ставиться до такої тенденції та не вбачає в цьому великої загрози.
«Ми розуміємо, що вихід з карантину затягнеться і це відбудеться ще не скоро. То ж хочеться того чи ні, нам доведеться призвичаїтися до нових умовах. Адже справжня віра залишається перш за все в серці. Тому дуже важливо для того, щоб не втратити цей зв'язок знайти всі альтернативні методи та способи, щоб долучитися до спільної молитви. Втім сумніваюся, що це зможе замінити справжню присутність». – розповідає отець Павло Дроздяк.
Своєю чергою, отець Юстин Бойко закцентував на тому, що, на його думку, віртуальні духовні практики не можуть замінити реальні.
«Я проти цього та не дуже підтримую такі віртуальне методи. Це не зможе замінити реальне життя».
Натомість ПЦУ наголошує на важливості живої присутності в храмі й що це більше, ніж просто необхідність. Йдеться зокрема про те, що неможливо або важко повінчати, посповідати чи охрестити онлайн. Так знецінюються основні ритуали на яких і функціонує церква.
ІА "Вголос": НОВИНИ