Ярославе, що тебе спонукало перейти в «ДніпроАзот»?
Уже після завершення минулого сезону я знав, що зі мною не підпише «Політехніка» нового контракту. Спочатку були деякі розмови, однак на цьому все закінчилося. Конкретних пропозицій щодо продовження кар’єри не було.
Ходять чутки, що ти збираєшся відкривати баскетбольну школу «Ярослава Зубрицького»?
Це дуже далекоглядні плани. Поки про це не може бути й мови. Я маю освіту – тренера-викладача, тому маю право тренувати. Однак, наразі це неможливо. Я хотів би залишитися у Львові при «Політехніці-Галичині», тренувати. Щоправда, це зараз також неможливо. Ніхто мені цього не пропонує. Оскільки відчуваю в собі сили, буду грати. Буду допомагати новій команді. Досвіду мені не бракує, тож зможу допомогти молодим гравцям «ДніпроАзоту».
Ти вже аналізував своє становище в Дніпродзержинську: скільки ігрового часу проводитимеш на майданчику, чи серйозна конкуренція і т.д.?
Мене все влаштовує. Контракт складений так, що я отримуватиму близько 10-15хв. Що стосується фінансового плану – тут теж все гаразд. Знаю, що в «ДніпроАзоті» на позиції четвертого номера є молоді гравці, яким потрібно допомагати порадами. Хочеться вірити: все, що робиться, робиться на краще. Далі – побачимо.
Тебе не лякає той факт, що «ДніпроАзот» (навіть у порівнянні з «Політехнікою-Галичиною») не хапає зірок з неба й знаходиться на дні турнірної таблиці?
Це все немає значення. Я прийшов сюди, щоб приносити користь. Мій контракт розрахований на сезон. Побачимо, яким буде цей чемпіонат. Думаю, все буде добре. Я відчуваю себе в силі, тому знаю, що допоможу команді.
Джерело: Спортивка
ІА "Вголос": НОВИНИ