Юрій Кардашевський – депутат Львівської міської ради від БЮТ
Пане Юрію, якою є зараз ситуація із продажем трамадолу у Львові?
Повного вирішення проблеми зараз немає. У Львові закрито декілька аптек, які продавали трамадол без рецепту, призупинено масовий продаж цього препарату, але я не вірю, що трамадол не продається. У мене були сигнали, що до Нового Роздолу і деяких інших міст Львівщини трамадол заїжджає саме зі Львова.
Трамадол перевели у розряд сильноотруйних препаратів і тепер йому робиться новий замінник, який скоро з’явиться або вже з’явився на нашому ринку.
В чому специфіка цього нового препарату?
Якщо людині потрібно було одну таблетку трамадолу, то замінника треба вже дві таблетки. Ви знаєте, що у нас і алкоголь не вважається наркотичним засобом. Але ми ж чудово розуміємо як насправді він впливає на людей. Тут крутяться великі гроші і дуже часто на цей процес впливають неостанні люди у державі. Тут заробляють великі гроші і за дітей та підлітків вже ніхто не думає. Часто фармацевтичні фірми шукають можливості, аби випустити препарат, яким люди можуть вбивати своє здоров’я. Річна потреба України в трамадолі – 4 млн. упаковок, а випускається набагато більше. Невже у нас стільки ракових хворих, для яких насамперед потрібен трамадол як обезболюючий засіб?
Торік з вашою ініціативи відбулося декілька заходів, спрямованих проти продажу та вживання молодими людьми трамадолу. Які, на вашу думку, були найдієвішими?
Тематика сама до себе привертала увагу. Ще два роки тому ми хоч про і знали, і бачили, що діти виходячи з аптеки щось ковтають, щось п’ють, але боялися підняти громадськість, не маючи доказів. Однак проблема все гострішала і нарешті дійшла до точки кипіння.
Я вважаю, що цього року ми зробили низку непоганих заходів. Одним з найдієвіших стала акція однієї з громадських організацій Львова, коли 9 січня 2007 року її активісти з вінками та струнами прийшла під аптеки “Доктор” і почали голосно викрикувала: ти вбиваєш наших дітей. Це привернуло увагу журналістів і від тоді ЗМІ почало досліджувати цю тему.
Ще один захід: показ київського фільму, в якому досліджувалася проблема продажу трамадолу в аптеках столиці. Ми продемонстрували фільм на Фестивалі єдиноборств, а також у школах.
Скільки зараз коштує у Львові пігулка трамадолу?
Ціна, по-моєму, підвищилася до 5 гривень за таблетку. У неформальній розмові зі студентами мені пояснили: проблем з тим, аби у гуртожитку придбати медикамент немає. Це мова йде про всі ВИШі.
Чому таки молодь, яка здобуває вищу освіту і яка є достатньо проінформованою про наслідок вживання таких препаратів, продовжує вживати трамадол?
В нас молодь хоче спробувати все. А спроба, на думку молодих людей, ні до чого не зобов’язує і ні до чого не прив’язує. Але якщо відчуття після вживання пігулки були гарні, то їх хочеться потворити. Потім – хороша компанія чи важка сесія, яку треба скласти. 2-3 таблетки і ти себе почуваєш як на небі. До речі дуже часто трамадол вживають люди, які працюють із комп’ютером. Адже з такою професією втрачаєш багато сил та енергії.
З кількох років у Львові “присідають” на трамадол?
З 10-12 років. Якщо взяти до уваги, що організм знищується за роки 3, то це дуже страшно. Я бачив у київському фільмі таких людей, яких за 3 роки це просто знищило зсередини.
Хто більше піддається впливу трамадолу: жінки та чоловіки?
Важко визначити хто більше піддається, але все-таки через чоловіків це більше гуляє. Чоловічі компанії більше здатні до екстриму, аніж жіночі. Але я на лекціях і під час проведення профілактичної роботи бачив і жінок, які вживали трамадол. Як на мене, вони на своєму майбутньому і своїх дітях поставили хрест.
А яка ситуація з цим препаратом у інших регіонах Україна?
Найгірша ситуація у східних областях. Мені члени наших громадських організацій, які були на Сході України, розповідали, що в тій частині нашої держави молодь ділиться на дві категорії: активна молодь, яка бере участь у громадському житті і друга, яка не цікавиться нічим. Молоді люди часто підпадають під вплив середовища, де гуляє не тільки трамадол, але й опіум, героїн. І тому наша Західна Україна ще не повністю зіпсована. Особливо Львів, де активний громадський рух і найсвідоміша молодь, яка має закладену духовність. У нас ще зберігся здоровий дух нації. Чому ми почали роботу саме на Львівщині? Бо кияни нас попередили: якщо ви до себе запустите цю заразу, то ви її не викоріните.
У великих містах, де є чимало студентів, ця зараза поширюється дуже швидко. Молоді люди вириваються з-під батьківської опіки, дуже часто не мають нормальних житлових умов, нормальних умов для роботи, яка тобі по душі, зате мають з цього приводу багато стресів та депресій. Це все “гасять” за допомогою препаратів. Прийдіть на будь-яку дискотеку у Львові: напевно 30-40% відвідувачів приходять під дією якогось препарату і танцюють майже від вечора до ранку.
Чи зробила міська влада все, що від неї залежить для вирішення цієї проблеми?
У міській раді зробили все, що могли. До цього нас зокрема підштовхнули звернення від громадських організацій та журналістів. Міські обранці звернулися до Міністерства охорони здоров’я, до МНС, до силовиків та СБУ, адже у силових структурах є спеціальні відділи, які “займаються” трамадолом. Однак до цього часу їх робота не давала результатів. Після наших заяв вище згадані відомства розробили низку оперативних заходи, навіть на одного з підприємців-аптекарів була заведена кримінальна справа. Але ж це не проблема для них: закрили підприємство – вони їдуть до Києва, отримують нову ліцензію і далі працюють. Хоча, як мені відомо, аптека “Доктор” зараз офіційно не працює. Я проїжджав повз їхні аптеки на вул. Замарстинівській та поблизу Академії мистецтв і вони ніби-то закриті. Але якось увечері я бачив як до віконця підходили підлітки і щось купували. Я не думаю, що їх цікавили вітамінки чи «гематогени».
Як ви оцінюєте роботу у цьому напрямку місцевої міліції?
Екс-начальник львівської обласної міліції пан Цимбалюк, коли покидав свою посаду зібрав прес-конференцію, на якій прозвітував про свою роботу і відверто вам скажу: він реально дещо зробив. У нас із ним була домовленість, що до літа торгівля трамадолом на Львівщині буде припинена. І влітку справді було прикрито низку аптек, які продавали цей препарат без рецепта.
Чому ж Цимбалюк звільнив тодішнього начальника УБНОНу Ігоря Гимона?
Я би не хотів допускати думки, що перші особи області отримають відкати чи якісь подібні речі. Бо якщо це так, то наша держава дійсно немає майбутнього. Всі чудово розуміють, що завтра під впливом трамадолу можуть бути чиїсь діти. Хочу сказати, що багато дітей наших впливових осіб сиділи на трамадолі чи на ЛСД.
А як ви співпрацюєте з Василем Пісним?
Ми ще не спілкувалися з новим начальником міліції, але я хочу з ним зустрітися і конкретно поспілкуватися по цих питаннях. До речі, при УМВС області існує громадська рада і я намагатимуся увійти до її складу і курувати там питання саме медичних препаратів, які у молодіжному середовищі часто використовуються у якості замінників наркотичних речовин.
Пане Юрією, а що вас спонукало так активно перейнятися цією проблемою?
Набридло боятися, набридло мовчати, дивитися на те, що відбувається в державі і у місті. До депутатства я був дуже спокійною людиною. Тепер ж я став емоційним, можу зриватися і підвищуватися голос. Я ніколи не міг подумати, що у нас є стільки речей, які по-суті можна вирішити просто і легко, але які не вирішуються через те, що хтось цього не хоче. В мене донька вчиться в міліцейському інституті і я завжди їй кажу: ти будеш представляти Україну і я би хотів, щоб твої принципи при тобі завжди були. Мені особисто в житті доводилося поступатися своїм принципам. І лише потім задумуєшся: заради чого і чому?
Куди звертатися людям, які хочуть позбутися залежності від трамадолу?
Найгірше, що дуже мало людей звертаються за допомогою. Переважно допомоги просять батьки. Для порятунку залежних у Львові є низка організацій. Це громадські організації “Дорога”, “Посол плюс”, реабілітаційний центр “Любов”, навіть Громадський форум Львова має організації, які цією проблемою займаються.
Саме зараз ми вибираємо молодіжні заходи, які мають проводитися цього року. Кошторис цих заходів відносно невеликий, просять в середньому 2-3 тисячі гривень. Це семінари, інформативні заходи, виготовлення поліграфічних матеріалів, акції з людьми, які вживають наркотики. У списку є навіть захід, під час якого планується роздавати шприци наркоманам, таким чином виступаючи проти ВІЛ-інфекцій. Я особисто проти цього. Ми вже раз роздавали презервативи, а тепер будемо шприци роздавати. До чого ми будемо котитися!? І це замість того, щоб ми виділяли кошти на духовність та патріотичні речі. Одного разу я приїхав раз у Городоцьку спецшколу і побачив, що дітей, які відбувають серйозні терміни покарання, вчать там вишивати. А ми пограли з ними футбол, я їм привіз різці для дерева. Вишивання це непогано, але не для тих хлопців, які “навишивалися” на свободі.
Хто остаточно і реально може вирішити проблему трамадолу?
Лише держава. Все має відповідати законодавству. Міністерство охорони здоров’я має підходити до препаратів скурпульозно, бо я більше чи впевнений, що сьогоднішня ситуація з трамалодом йде від міністерства. Якщо вони пропускають препарат на ринок, але знають, що ним можуть зловживати, то вони повинні відразу приймати заходи безпеки.
Читайте також:
Львівський депутат-кікбоксер проти фармацевтів-наркодилерів
У Львові з'явився новий небезпечний наркотик!
ІА "Вголос": НОВИНИ