Юрій Кужелюк ― депутат Львівської міськради, член постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету, голова ЛМО УНП
Пане Юрію, як ви охарактеризуєте формування міського бюджету на 2005 рік порівняно з минулим роком. Фракція „Наша Україна” у міськраді, до якої Ви належите, мала ряд претензій до цьогорічного бюджету. В чому полягають ці претензії?
Попередньо у загальному фонді бюджету була записана цифра 405 млн. грн. Якщо загалом охарактеризувати бюджет, то він важчий, ніж минулого року. Важчий з тої точки зору, що по-перше Державний бюджет такий прийнятий, але тоді казали: „І приймати не треба, і не приймати не можна”.
Контрольні цифри Мінфіну спущені згідно з цим Держбюджетом. Бюджет буде переглядатися вже при новому уряді, при Ющенкові. Поки що невідомо як воно буде мінятися.
Ви знаєте ту проблему, яка випала по бюджету, бо проектувалося 65 млн. грн. у Держбюджеті на честь 750-ліття Львова. Ця цифра була, а коли дійшло до Кабміну, Янукович, тоді ще голова уряду, випустив це питання, не підписав постанови КМУ. Потім відбувалися поїздки в Київ львівських депутатів і Буняк їздив. Воно ніби має ввійти у бюджет, але толком ще ніхто не знає. Воно ніби має пройти, і бюджетний комітет обіцяв, але невідомо скільки цих коштів буде. Ці кошти підуть на реставрацію історичної частини, на покращення, можливо, тут в центрі Львова, можливо, на трамвайну колію. Ніхто їх не буде пускати в трубу.
По загальному фонду сталося так, що мінімальна заробітна плата з нового року становить 262 грн., відповідно і збільшується фонд оплати праці. У зв’язку із цим зменшуються затрати на капітальний ремонт шкіл, на медустанови, на ліки, на харчування.
Основні статті бюджету це ― прибутковий податок з громадян, оренда землі, земельний податок, продаж нерухомого майна.
Крім цього потерпіло житлово-комунальне господарство. Цифра майже не збільшилася, а вартість матеріалів, вартість робіт підвищилася.
Ми мали пропозиції щодо збільшення загальної дохідної частини. Поділити то легко, а де здобути.
Ми подали пропозиції щодо збільшення на 21,8 млн. грн. дохідної частини. Це за рахунок податку на доходи, орендної плати на землю, місцевих податків і зборів, користування рекламою.
Ця цифра дискусійна, але я думаю, що цифра повинна збільшитися не менше, ніж на 10 млн. грн. з тим, щоб її розподілити між трьома галузями: освіта, медицина і житлово-комунальне господарство.
По фонду розвитку чи спеціальному фонду. Є запитання по великим затратам на програму „Вода” – 48 млн. грн. 25 млн. – це обслуговування кредиту Світового банку, а решта додаткове фінансування.
Що треба було б зробити. Це станцію знезалізнення „Будзень” закінчити. Ну це треба, бо в Залізничному районі вода дійсно тече.
Але є багато затрат таких, з якими можна було і почекати. Це знову аварійний ремонт водозаборів, протягування водопроводів за містом у той час, коли у самому місті тече вода. Коли гроші виділяти, то краще їх вкинути в ремонт внутрішньоміських мереж.
По енергетиці є зауваження. Такі грандіозні питання, як газопровід високого тиску до ТЕЦ-1, 12 млн. грн. Ідея хороша. Це би здешевило газ і ми були би незалежні від „Львівгазу”. Але вона надто затратна, навряд чи ми виконаємо. Краще вже ці гроші в транспорт пустити.
Є претензії до спеціального фонду, бо багато об’єктів є незавершені. Умовно треба на об’єкт 700 тис. грн., а фінансується на 650 тис. грн.
Наша позиція, у тому числі позиція УНП, - давайте скоротимо кількість об’єктів і не будемо починати нових, але той об’єкт, який треба профінансувати і є можливість, то закрили і забули. Для прикладу, вулиця Дорошенка, яку минулого року також хотіли розтягнути на 2 роки, але ми настояли, щоб її закрили ще минулого року.
Ми також не маємо бажання виділяти 2,4 млн. грн. на відбудову Львівського замку. Можна відбудувати Львівський замок, старовинний замок, скажімо, років через 15-20. Скажімо, виділити 200-300 тис грн. на проведення археологічних робіт – це би вартувало. Там же маса культурних нашарувань. Там є епохи середньовіччя і княжої доби. Ну а брати на себе грандіозний проект відбудови замку, коли у Львові руйнуються історичні цінності, які би треба було привезти до порядку значно швидше, не доцільно.
Ви знаєте бюджет був відправлений на доопрацювання. Міський голова дуже ображався, але що зробиш.
Зараз щодня йде робота по утрясці цих цифр, тільки з тим, щоб бюджет зробити біль соціальним.
Ви ці пропозиції подавали в фінуправління Львівської міської ради?
Так, ми подали у фінуправління, щоб вони доопрацювали і продумали, щоб узгодити ці цифри.
Позиція влади завжди – давайте зменшимо, а з другої сторони ― буде більше, то залишиться. Але коли не поставити високу планку, то воно більше не виходить.
Минулого року скільки було дискусій щодо прибуткового податку з громадян. Як податкова виступала? Ми все-таки планку підняли. І що вийшло – навіть ще замало, на 8 млн. грн. вийшло більше. Вгадати точно важко, але тим не менше. Так само по оренді за землю - підняли, ну не виконали, але в 2,5 рази більше стало. Планки треба піднімати, звичайно, їх не можна завищувати. Треба знайти цей баланс.
Скажімо, за користування рекламою на 0,5 млн. грн. більше можна підняти. Щитів всюди повно. Є ж різні форми реклами.
Місцеві податки і збори можна збільшити на 850 тис. грн.
Якщо буде піднято планку на 10 млн. грн., а саме таку мінімальну цифру ви навели, чи підтримає фракція „Наша Україна” міський бюджет?
Зараз іде дискусія. Я просто сказав 10 млн. грн. як мінімум. Це мінімальна цифра. Ми ставимо 21 млн. грн. Може буде 15 млн. грн., може 21 млн. грн. Я не знаю, бо відбувається дискусія і цифру треба погодити.
Але суть не в тому. Ми вирішили бюджет прийняти, бо треба прийняти. Потім можна скоригувати, але вже легше скоригувати, коли є щось стабільне.
Коли потрібно прийняти міський бюджет, щоб залишатися в рамках правого поля?
Фактично ми сесію відкрили, в рамках правового поля. Дата буде та, коли відкрите пленарне засідання. Законодавство передбачає два тижні з моменту опублікування державного бюджету.
Тобто термін фактично вийшов?
Термін не вийшов, бо ми відкрили пленарне засідання сесії з розгляду бюджету 10 січня, а 10 липня можемо прийняти бюджет. Бюджет – такий процес, який неможливо за два дні прийняти. Я такого ще не пам’ятаю.
Пане Юрію, Ви були послідовним критиком міського голови. Після останніх подій як ви розцінюєте можливість відновлення ініціативи референдуму про недовіру міському голові?
Я зразу кажу свою позицію. До виборів залишився фактично рік. Доцільність референдуму відпадає автоматично. Хоча я й не виступав за референдум чисто з політичних причин, бо були важливіші вибори.
Я думаю, що треба за рік попрацювати. Зараз ми будемо мати нові вибори, вже за партійними списками будуть обиратися депутати до міської та обласної ради. Львів’яни мусять проаналізувати. Половина львів’ян мусять подумати чи вони помилилися чи не помилилися.
Ну а критикувати треба. Для того і є рада. Не ковтати ж все, що запропонують виконавчі структури. Рада мусить мати свою позицію, бюджет ж приймає рада.
Чи буде переформатування фракцій у міськраді?
Наразі нічого такого планується. Є найбільша фракція „Наша Україна” – 52 депутати, група „Разом”– 4 депутати, група „Наш Львів” – 32 депутати, 2 позафракційних.
Я не можу сказати чи буде якесь переформатування. У нашій фракції принаймні, поки що такого не планується.
Якщо буде створена єдина партія на базі блоку „Наша Україна”, чи буде створено нову фракцію у міськраді?
Я сумніваюся, що така партія буде створена. По-перше, назва „Наша Україна” була вкрадена. З точки зору навіть політичної партія створюється на ідеологічній основі. Якщо такого немає партія швидко розпадається. По-друге, не можна створити партію, з’єднавши все в купу. Постає останнє питання, а хто буде лідером партії? Раніше було простіше ― Ющенко. Тепер Ющенко ― президент, батько нації. А тепер чи є така авторитетна людина, яка здатна об’єднати всі сили?
В блок „Наша Україна” входить 10 партій. Частина з них є диванними.
Зараз важко говорити з приводу створення блоку. Я сумніваюся, що на наступні парламентські вибори хтось з учасників блоку йшов сам. Це невигідно політично.
Я думаю, що ці переговори будуть тривати після того як Ющенко інавгурується, сформується уряд, сформуються губернатори. Всі трошки остигнуть. Тоді може бути нормальний процес по формуванню блоків. Всі перестануть ображатися. Хто займе ключові посади – той займе.
Я буду говорити від імені УНП. В блоку може увійти і НРУ, і „Батьківщина”.
Я більш, ніж переконаний, що не буде так, як сказав Порошенко, що партія буде сформована у лютому чи березні.
Нещодавно голова ЛОО УНП Олекса Гудима в коментарі „Контекст-медіа” заявив, що до парламентських виборів на львівському рівні буде створено блок політичних партій, які підтримали Віктора Ющенка. Чи відіб’ється це якось на структурі міськради? Можливо, буде створена відповідна фракція?
Будемо так казати, що йдуть певні переговори. Переговори йдуть складні з тієї точки зору, а хто що хоче, які посади, скільки місць.
Звичайно, я переконаний, що такий блок створений буде. Але може бути так, що на державному рівні буде створений один блок, а на місцевому рівні інший. У кожній з областей можуть формуватися різні блоки. У Львові, скажімо, блок повинен визначити кандидатуру міського голови. Це є знову ж таки тривалий переговорний процес.
Я не готовий казати чи буде створено нову фракцію. Поки що немає такого предмету для розмови.
ІА "Вголос": НОВИНИ