Юрій Сорочик, заступник голови ХДС, керівник секретаріату комітету ВРУ з питань боротьби з корупцією та оргзлочинністю в інтерв'ю для "Вголосу" поділився власним баченням останніх подій в Україні та в ХДС
Пане Юрію, у своєму попередньому інтерв’ю Ви висловились за перехід блоку «Наша Україна», і в тому числі ХДС, у опозицію. Проте так не сталося і частина «Нашої України» все ж таки приєдналася до широкої коаліції.
Сьогодні вся відповідальність з розвиток політичної і соціально-економічної ситуації в країні лежить на президенті, а також на прем’єр-міністрі та голові Верховної ради. Вони взяли на себе зобов’язання і тепер від них залежить, що далі буде. Позитивним, як на мене, в сьогоднішній ситуації, є те, що нова влада матиме надзвичайно серйозну опозицію в особі Юлії Тимошенко. Ніхто не міг би бути такою опозицією: ні регіони, ні комуністи, а от Юлія Володимирівна — буде. Думаю, що їй і фракції БЮТ пора у вересні повертатися в парламентську залу, набравшись сил, і вести послідовну системну боротьбу. Сподіваюсь, що нова влада виконає свої обіцянки і буде якнайшвидше ухвалений закон про опозицію, який дасть останній можливість в повній мірі контролювати дії влади. Юля Володимирівна цим скористається в повній мірі. З іншого боку, напевно не слід забувати, що реально це також буде старт нової виборчої кампанії Юлії Володимирівни. Хотілось би побажати, щоб новій владі вистачило розуму діяти виключно в рамках закону.
Нова коаліція ще юридично не створена. З блоку «Наша Україна» цю угоду підписали 52 нардепи. Це остаточна цифра чи можна очікувати, що до коаліції приєднається ще більше депутатів?
Я думаю, що більше, ніж 52, не повинно би бути. Навпаки, з часом таких депутатів повинно би бути менше, тому-що депутати зараз виїдуть до своїх домівок і зустрінуться з родиною, друзями, своїм оточення і нарешті почують все, що про них думають люди, взагалі, що люди про політику зараз думають.
Нардепи від ХДС не підписували угоди про широку коаліцію?
Ні. Проте в нас стався прикрий випадок із одним із членів ХДС, нардепом, який, як Ви знаєте, був відсутній в сесійній залі парламенту, але його карточка з невідомих причин прогодувала «за» новий уряд.
Ви маєте на увазі Антона Ружицького?
Саме так. Йде мова про Антона Матвійовича, позиція якого змінюється так же швидко, як й львівська погода. В даному випадку я висловлюю свою думку, але поведінка Ружицького виглядає, м’яко кажучи, вкрай непослідовною. Адже коли вперше постало питання про можливість входження «Нашої України» у широку коаліцію з Партією регіонів, ми в ХДС визначали позицію партії по цьому питанню на підставі опитання партійних керівників як в центрі, так і в регіонах. Тоді 70% керівного складу ХДС висловилися проти входження «Нашої України» до широкої коаліції, за перехід в опозицію. Проте Ружицького серед цієї більшості не було, він тоді виловився за входження ХДС до широкої коаліції.
Втім, як виникає із заяв, які Ружицький роздавав львівській пресі вже після призначення Мороза спікером парламенту, він кардинально поміняв свою позицію і тепер активно почав виступати за перехід в опозицію. З одного боку, дійсно ХДС зайняла таку позицію, а з іншого, на моє переконання, Ружицький не мав ніякого морального права робити такі заяви, бо він був відсутній на засіданнях партії, де приймалися всі рішення по цих питаннях. Ніхто в партії до того ж не уповноважував його до заяв і коментарів від імені всієї партії.
І ось після цього раптом карточка Ружицького голосує «за» новий уряд. Я розумію, що Антон Матвійович не голосував особисто, бо він дійсно був відсутній у залі засідань. Але, на мій погляд, те, що сталося, є безвідповідальним з його боку. Адже в такий важливий для держави момент людина знаходилася не в сесійній залі, а навіть далеко за межами Києва, на відпочинку. Я вважаю, що для політика це — аморально. До того ж у момент голосування не тільки Ружицького не виявилося у залі парламенту, але й інші депутати були відсутні, проте їхні карточки не голосували. А, наприклад, Звягільський, у якого з технічних причин не було зараховано голосування по кандидатурі Януковича, одразу ж написав заяву з проханням зарахувати його голос «за». Наскільки мені відомо, подібних заяв від Ружицького не надходило і голос він свій не відкликав.
Чим можна пояснити поведінку Ружицького?
Краще адресуйте це запитання самому Антону Матвійовичу.
Отож ХДС таки йде в опозицію до уряду. Чи це тільки в центрі, чи також і на обласному рівні?
Мені важко відповісти на це запитання, адже якщо наша партія не може узгодити дії на рівні трьох народних депутатів, то що тоді говорити про регіони? Тобто партійні рішення, які приймаються, виконуються не до кінця.
Очевидно, що нам спочатку варто розібратися чому так відбувається. Зараз як раз такий період, коли ми можемо більше уваги приділити внутріпартійним проблемам. Сподіваюсь, що питання поведінки Ружицькоко буде найближчим часом розглянуто активом партії в Києві.
А чи це питання буде обговорюватися на рівні обласної парторганізації і чи будуть зроблені оргвисновки?
У вересні відбудеться звітно-виборча конференція Львівської обласної організації ХДС. На ній ми спробуємо відверто обговорити всі наболіли питання, які сьогодні постали в житті обласної партійної організації. Адже бездіяльність керівництва обласної організації, яке навіть офіційною заявою не відреагувало на події, які відбуваються в країні і в області, не задовольняє значну частину членів партії.
Чи можна очікувати виходу ХДС із блоку Наша Україна?
ХДС стоїть на позиції підтримки президента Ющенка. І ми від неї не відходимо. Проте не виключаю, що з часом на базі «Нашої України» буде створено дві політичні сили, одна з яких виступатиме також і на підтримку уряду Януковича, інша ж — буде залишатися на позиціях підтримки виключно президента.
Ваші прогнози щодо того, як зміни в центрі відіб’ються на Львівщині?
Це вже можна бачити. Якщо, скажімо, при Кучмі позиція Львівщини завжди бралася до уваги і наші представники були присутні в різних гілках виконавчої влади, то зараз немає жодного нашого представника в уряді. Найближчим часом, слід очікувати, львів’ян витиснуть із галузевих державних компаній, маю на увазі нафтовиків, держкомітетів. Єдине, чим можемо гордитися, маємо сьогодні широке представництво в Конституційному суді — аж 3 суддів можемо вважати львів’янами: Станик, Кампо і Стецюк.
ІА "Вголос": НОВИНИ