[media=16319,16322,16325,16326,16327,16328,16329,16330,16331,16332,16333,16334,16335,16336,16337,16338,16339,16340,16343]
Дводенне перебування на Львівщині сім'ї Ющенків нічим особливим не відзначилось. Президентське подружжя, за декілька місяців до переїзду на колорадські пасіки, недбало займається державними справами. Чувак-депресняк забрунькувався у їх рахманних душах.
П'ятнична дружина в Оперних апартаментах змахувала у своєму прикиді на якусь тьотю-мотю з Судової Вишні. З огляду на кризу, це мало задокументовувати близькість Катерини Ющенко до народу, хоча й суперечить так званим модним тенденціям, згідно яких на час кризи – спідниці скорочуються, а на період процвітання – подовжуються. Так плюси нещодавно показали сюжет про тенденцію перефарбовування кобіт на блондинок, з тою мотивацією, що мужики швидше на таких клюють, ніж на шатенок чи брюнеток.
А якщо блондинка когось й підчепила на своє фарбоване волосся, то значить на період кризи вона вже буде забезпечена усім потрібним (баблом чи статусом). Бідний фемінізм ніколи не буде процвітати у цій країні. Бідний барон Мюнхаузен записався у вентилятори, дізнавшись до чого спопсився його метод витягування з болота з-за допомогою волосся.
Але підкована на гендерних студіях Катерина Ющенко й так забезпечена своїм підкаблучним френдом, тому й хвилюватись немає причин, дорогі слухачі. Вихована у інших традиціях їй доводиться докладати подвійних зусиль, щоб тримати й чоловіка під каблучкою і себе в кулаках.
Затиснена у національний колорит, вона вимушена підкидати вугілля в образ берегині сімейної ватри, створюючи ілюзію, що їй це подобається, тим самим демонструючи чудеса конспірації, притаманні будь-якій фемінній душі.
Дружина Львівського губернатора Кмітя (який поклав 1.5 літрову пляшечку Моршинської на філологічні заповіти Ірини Фаріон), щоб не виділятись на загальному тлі занепаду Ющенко от кутюр, змушена була вдягатись у невідомого автора, що створювало гармонійний ефект домашнього затишку. Помічники К. Ющенко на людях балакали з президенткою українською, тет-а-тет – російською, що створювало особливу ауру макаронічної поезії.
Суботні пінгвіни Віктора Ющенка розмальовувались засніженими натюрмортами та абсурдистськими пейзажами сіл з прикольними назвами, типу Салашка чи Некваша. Лапатий сніг, завірюха та мороз не завадили прихильникам Свободи провести в кочугарах свій імпровізований мітинг з дібровою партійних прапорів. Долаючи вражий спротив непогоди, вони притужавіли до стягів фермопільськими спартанцями і не відступали навіть кроку за спину своїм переконанням.
Метрів за 300-та від них, біля пам'ятника жертвам трагедії у Гуті Пеняцькій, кучкувались цуркі та сини посполитої речі з особливим ражем на фейсах. Як пінгвіни, підставивши вітру свої спини, вони світили значками, які має привичку роздавати Садік.
Як й колись на цвинтарі Орлят, полякам цей пам'ятник був більше потрібний, ніж українцям. Чувачки нехіло підготувались. Привезли массовку з різними гаслами та штандартами. Польське телебачення вело пряму трансляцію і оператор постійно вилазив на лінію вогню інших операторів та фотокорів, тим самим провокуючи їх на ненормативні вислови. Поставлене на безкінечний ріпіт "Ave Maria" состенутно пальпувало вуха меломанів.
Десь з 30-ти хвилинним запізненням приїхали верховні хачапуріки і розпочалась урочиста частина. Качинський з пінгвінячими характерностями крутився на усі боки, викликаючи не притаманні для свого прізвища асоціації. Ющенко, вже традиційно, завтикнув у далекі гори та широкі полонини і намагався знайти в кечерах карі очі-чорні брови.
Качинський політкоректно зазначив, що у трагедії Гути Пеняцької винен Сталін і Гітлер. Під час його промови виглянуло сонечко, що згідно усіх законів мелодрами, мало б символізувати, що Польська, ще може колись картографічнутись від моря до моря.
Ющенко своєю пташиною мовою розтікся в імпровізаційні степи, звідки жменями зачерпнув багато чого тавтологічно-масляного.
Потім були Броди з кафехою "Шалена шкварка". Та оскільки народ вже 3-ри години чекав на презіків, вдягнувшись у все нове та причепуривши дітлахів на ініціаційну зустріч з Ющенком – манівці швиденько привезли на зустріч батька з народом. Батьки нації поклали квіти до пам'ятника у традиційних позах пінгвіна (Качинський) та завтикача (Ющенко) і звалили грітись в машини. Хтось Ющенку нагадав про присутній народ і йому довелось вилазити з автувки, щоб декілька разів профахкотіти піплам своє па-па.
Дивні ці люди. Стільки мерзнути десь у чистому полі, щоб на високому рівні говорити про прощення, а на побутовому – змагатись в кого більша піпіська у той ж морозний день.
Ющенка можна порівняти з Олександром Пономарьовим. Зіронька його вже зайшла. Асталавіста бейбі світить на горизонті. Ніби в Ющенка все є. І вокал, і бокал, і аксакал, але не вистачає якоїсь іскри, немає симпатичного моторчика, що для прихильників діаметрально-протилежної харизми є цугцвангним у будь-яких варіаціях.
Пономарьов докотився до реклами кетчупу. Ющенко, зважаючи на забитість Юлькою марки Louis Vuitton та приклад Горбачова, може докотитись до рекламування пасік від Versace чи костюмчику для пасічника від Dolce&Gabbana.
От така вона доля жертв президентської моди, для яких й звучить John Martin "Solid Air”.
П'ятнична дружина в Оперних апартаментах змахувала у своєму прикиді на якусь тьотю-мотю з Судової Вишні. З огляду на кризу, це мало задокументовувати близькість Катерини Ющенко до народу, хоча й суперечить так званим модним тенденціям, згідно яких на час кризи – спідниці скорочуються, а на період процвітання – подовжуються. Так плюси нещодавно показали сюжет про тенденцію перефарбовування кобіт на блондинок, з тою мотивацією, що мужики швидше на таких клюють, ніж на шатенок чи брюнеток.
А якщо блондинка когось й підчепила на своє фарбоване волосся, то значить на період кризи вона вже буде забезпечена усім потрібним (баблом чи статусом). Бідний фемінізм ніколи не буде процвітати у цій країні. Бідний барон Мюнхаузен записався у вентилятори, дізнавшись до чого спопсився його метод витягування з болота з-за допомогою волосся.
Але підкована на гендерних студіях Катерина Ющенко й так забезпечена своїм підкаблучним френдом, тому й хвилюватись немає причин, дорогі слухачі. Вихована у інших традиціях їй доводиться докладати подвійних зусиль, щоб тримати й чоловіка під каблучкою і себе в кулаках.
Затиснена у національний колорит, вона вимушена підкидати вугілля в образ берегині сімейної ватри, створюючи ілюзію, що їй це подобається, тим самим демонструючи чудеса конспірації, притаманні будь-якій фемінній душі.
Дружина Львівського губернатора Кмітя (який поклав 1.5 літрову пляшечку Моршинської на філологічні заповіти Ірини Фаріон), щоб не виділятись на загальному тлі занепаду Ющенко от кутюр, змушена була вдягатись у невідомого автора, що створювало гармонійний ефект домашнього затишку. Помічники К. Ющенко на людях балакали з президенткою українською, тет-а-тет – російською, що створювало особливу ауру макаронічної поезії.
Суботні пінгвіни Віктора Ющенка розмальовувались засніженими натюрмортами та абсурдистськими пейзажами сіл з прикольними назвами, типу Салашка чи Некваша. Лапатий сніг, завірюха та мороз не завадили прихильникам Свободи провести в кочугарах свій імпровізований мітинг з дібровою партійних прапорів. Долаючи вражий спротив непогоди, вони притужавіли до стягів фермопільськими спартанцями і не відступали навіть кроку за спину своїм переконанням.
Метрів за 300-та від них, біля пам'ятника жертвам трагедії у Гуті Пеняцькій, кучкувались цуркі та сини посполитої речі з особливим ражем на фейсах. Як пінгвіни, підставивши вітру свої спини, вони світили значками, які має привичку роздавати Садік.
Як й колись на цвинтарі Орлят, полякам цей пам'ятник був більше потрібний, ніж українцям. Чувачки нехіло підготувались. Привезли массовку з різними гаслами та штандартами. Польське телебачення вело пряму трансляцію і оператор постійно вилазив на лінію вогню інших операторів та фотокорів, тим самим провокуючи їх на ненормативні вислови. Поставлене на безкінечний ріпіт "Ave Maria" состенутно пальпувало вуха меломанів.
Десь з 30-ти хвилинним запізненням приїхали верховні хачапуріки і розпочалась урочиста частина. Качинський з пінгвінячими характерностями крутився на усі боки, викликаючи не притаманні для свого прізвища асоціації. Ющенко, вже традиційно, завтикнув у далекі гори та широкі полонини і намагався знайти в кечерах карі очі-чорні брови.
Качинський політкоректно зазначив, що у трагедії Гути Пеняцької винен Сталін і Гітлер. Під час його промови виглянуло сонечко, що згідно усіх законів мелодрами, мало б символізувати, що Польська, ще може колись картографічнутись від моря до моря.
Ющенко своєю пташиною мовою розтікся в імпровізаційні степи, звідки жменями зачерпнув багато чого тавтологічно-масляного.
Потім були Броди з кафехою "Шалена шкварка". Та оскільки народ вже 3-ри години чекав на презіків, вдягнувшись у все нове та причепуривши дітлахів на ініціаційну зустріч з Ющенком – манівці швиденько привезли на зустріч батька з народом. Батьки нації поклали квіти до пам'ятника у традиційних позах пінгвіна (Качинський) та завтикача (Ющенко) і звалили грітись в машини. Хтось Ющенку нагадав про присутній народ і йому довелось вилазити з автувки, щоб декілька разів профахкотіти піплам своє па-па.
Дивні ці люди. Стільки мерзнути десь у чистому полі, щоб на високому рівні говорити про прощення, а на побутовому – змагатись в кого більша піпіська у той ж морозний день.
Ющенка можна порівняти з Олександром Пономарьовим. Зіронька його вже зайшла. Асталавіста бейбі світить на горизонті. Ніби в Ющенка все є. І вокал, і бокал, і аксакал, але не вистачає якоїсь іскри, немає симпатичного моторчика, що для прихильників діаметрально-протилежної харизми є цугцвангним у будь-яких варіаціях.
Пономарьов докотився до реклами кетчупу. Ющенко, зважаючи на забитість Юлькою марки Louis Vuitton та приклад Горбачова, може докотитись до рекламування пасік від Versace чи костюмчику для пасічника від Dolce&Gabbana.
От така вона доля жертв президентської моди, для яких й звучить John Martin "Solid Air”.
ІА "Вголос": НОВИНИ