[media=26563,26564,26565,26567,26569,26571,26572,26573,26574,26576,26578,26579,26581,26582,26583,26585,26587,26588,26589,26590,26592,26594,26596,26597,26598,26599,26601]
Прибуття Ющенка на Форум Видавців зупинило сонце і винайшло веселку. Приїзд його американської дружини обійшовся одним кевіномкостнером. Приїзд її українського чоловіка супроводжував цілий кортеж з чорними, а-ля вітніх'юстон, валізками. Значить, на безпеку дружини президента можна забити. Її не шкода. Вона ж баба.
А Ющенка – шкода. Львовом блукають бандери з сокирками. Не дай боже, тюкнуть гаранта Конституції за русизми. Осиротіє тоді українська земля без пасічника усіх українських маток. Перестануть дзюрчати медові ріки та шуміти прополісні ясени, ви мої, ясени.
Перекрито всі входи і виходи. Територію зачищено. На шляху президента розставлено бутафорську масовку рожевощоких діточок зі своїми правильними батьками. Заготовлено питання для журналістів. Сценарій розроблено. Президент працює. Потом землю рясно всіває.
Журналістів зібрали вже десь в 15:40. За сценарієм, зустріч з всенародновибраним і богомпомазаним мала відбуцатись о 16:30. Ющенко турноffнув свої святоотцівські промови в 18:30. Відповідав на 3-ри запитання. Це максимум 20 хвилин. От і рахуйте, коли він прийшов.
Добре, що хоч вибачився за запізнення (традиційне). Але дану покутну процедуру він відбив чолом, лише після нагадування йому, про майже 3-х године очікування світлості його темряви. А якби не нагадали?
І ця його фраза: "ну що, потомились?". Це що, докори сумління. Знає ж, блін, що журналісти його чекають. Але ж замріяна українська душа не стежить за часом. Що таке 3-ри години у добі смиренного і серцем сумирного Месії, який навіть підпалену пір'їну не загасить.
Але за 10 метрів від журналістів, Ю-щен-ко вирішив перепочити у видавництві "Основи" і щось там записати на пам'ять. Писав хв. 15. Навіть, вже Олійник почав приглядатись до основівських книжок. Фемінізм_гендер_постмодернізм – ці 3-ри матюки, ніколи навіть не блукали його просвітленою просвітянством душею.
Але завдяки президенту, довелося скуштувати й цю ложку дьогтю, в меді екзистенціалізму, на якому, для переважної більшості викладачів універу ім. Франка, закінчується філософія. Далі – стіна з надписом "Абсурд спить. Просимо не турбувати своїми деррідами". І діра в підлозі.
Цікаво, що міг знайти в модерних "Основах" любитель історії та народницьких байок Віктор Ющенко? Напевне, він ніколи не читав Соломії Павличко. Інакше, цей народолюбець не казав би, що Пантелеймон Куліш входить у десятку найвидатніших людей планети, а "Чорна рада" – це бест оф зе бест. З таким допотопними поглядами, хіба що сидіти на печі і жувати калачі.
Ірина Ваннікова і то, пришла з цілим кульком від "Абабигаламаги". Дешевша, на декілька гривень, ціна на книги Малковича, не підстава купувати їх на Форумі Видавців і потім, везти додому, до хати, до Києва. У будь-якому разі, то звичайна побутова показуха.
Ющенко щось говорить. Бакланить Януковича. Залітає в нетрі україноплавання та духовнопірнання. Слухати його – шкода, краще – фоткати різнопальцеві ефекти, помічати сєрєбрянку на пальці, та перевернуту долілиць каблуку на іншому. Ющенко перевертає її на людях, щоб не врікли, паразіти?
Ваннікова, за 2 метри від презіка, щось хвилюється про його пам'ять. Коли він перераховує якісь кількісні штуки чи згадує назви, вона на дрезині вчительки молодших класів, мовчки, прокочегарює головою його правильні відповіді.
Олійник, як 10-ти річний пірнальник в ополонку, з глибини своїх зимових купалень, зі смиренням, споглядає педагогічні промови свого шефа, сидячи в картографічному відділені Форуму Видавців. Він благоговійно і натхненно вслуховується у кожні звуки та петрогліфи свого боса. Бо безперечно, коани останнього, для вух Олійника – то найсолодший мед, найкраща халва та найсмачніший рахат-лукум.
Всьо. Пікнік. Тунель для нагострених лиж гаранта розчищено. Ла Манш прорито. Залишилось лише, для повчання і сугестії Петра Олійника та радості усіх закритих у Палаці мистецтв українців, залишити свої президентські петрогліфи у книзі "подяк і пропозицій".
Периметр суворих кевінівкостнерів. Яценюк і Садовий на стрьомі. Олійник й досі не може відійти від педагогіки Ющенка, у звичну для себе риторику метафоричної поетики. Він у веселковому екстазі від вчительських настанов свого сенсея.
Море дебілів навели свої мобільні на Ющенка. Потім будуть показувати з імбіцильним задоволенням, своїм знайомим та родичам його фоткі. Хоч щось вдалось зробити в житті. Сфоткати президента на мобільний.
Інші україномовні альоші, вилазять на паркан Палацу мистецтв, що повтикати на живого Ющенка. Буде хоч про щось поговорити вдома. А то лише про штиняючі бумеранги та підгорілу яєчню і йде мова.
За 2-ві години невимушеного президентською вимушеністю простою, видавці могли наварити крапаль бабла, а книгозбирачі затарити в свою колекцію ще якусь книженцію. Але не судьба.
Безпека президента на 1-му місці. Навіть, якщо для цього потрібно закрити на 2-ві години людей в приміщенні, ні кого не випускати і не впускати, в той час, як Ющенко буде втикати у книжки, потративши на їх придбання лише 700 гривень.
Він ще говорить про Європу. Європейські стандарти. Європізацію всього, що рухається на Україні. Приколіст він, однако.
ІА "Вголос": НОВИНИ